В Україні запроваджують модель економічного бронювання від мобілізації

В уряді схвалили економічне бронювання, остаточне рішення має прийняти парламент, а для цього потрібно схвалення “політичного керівництва”. Про це повідомляє Фокус, пише agronews.ua.

Як зазначив народний депутат Ярослав Железняк, під час засідання фінансового комітету Верховної Ради заступник міністра економіки Віталій Кіндратів заявив про потребу у місячній звітності за податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), замість діючої квартальної, для запровадження економічного бронювання.

“Сказав що точно будуть впроваджувати модель економічного бронювання. Рішення прийнято. Зараз розглядають декілька моделей (три). Чекають “рішення політичного керівництва”, — розповів Железняк.

За словами депутата, за планом має відбутися перехід від критичності підприємства до критичності працівника, ймовірно, на рік, але з щомісячним підтвердженням зарплати.

Ідея економічного бронювання передбачає відстрочку від мобілізації робітників з певним рівнем зарплати та сплати податків. Вона дискутується вже багато місяців, але поки не була схвалена. Декілька законопроєктів вже зареєстровано і кожен із них розглядається окремо профільним комітетом.

Перший законопроєкт (№11331) пропонує економічне бронювання за умови сплати підприємством/підприємцем щомісяця за кожного заброньованого 20 400 грн військового збору.
У проєкті №11331-1 за критерій бронювання взято розмір зарплати не менш як 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року. Зараз він — 3 028 грн, тобто мінімальний зарплатний поріг для броні становитиме 36 336 грн на місяць.
Законопроєкт №11331-2 поєднує в собі можливості бронювання як за критерієм зарплати працівника, що бронюється, у понад 36 тис. грн, так і підвищеного військового збору у понад 20 тис., який можуть сплачувати зареєстровані не пізніше ніж за 6 місяців до набрання чинності закону ФОПи. Також йдеться і про дохід фізичних осіб. Він має бути не меншим за трикратний розмір збору за бронювання військовозобов’язаних (тобто понад 61 200 грн).
Альтернативний законопроєкт №11332-2 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вимог до сплати єдиного соціального внеску для здійснення бронювання військовозобов’язаних” передбачає можливість забронювати до 50% призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які працюють на підприємстві. За кожного заброньованого працівника воно має сплатити до державного бюджету збір у розмірі 20 400 грн, що дорівнює 1200 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.

Як зазначила в коментарі Фокусу адвокатка АО “Фомін і Партнери” Юлія Степаненко, ці законопроєкти є лише варіантами на майбутнє і який з них буде прийнято, поки невідомо.

“Держава може використати економічне бронювання як маніпуляцію: дати можливість влаштуватися на роботу, отримати економічну бронь, подавши перед цим усю інформацію щодо себе до ТЦК та СП, а потім “прийняти рішення про скасування такого бронювання”, в результаті чого усі раніше заброньовані можуть бути мобілізованими. Про такі можливості сьогодні заявляють деякі парламентарі, що є прямим порушенням не лише прав громадян, а й не відповідає меті такого джерела права, як закон: регулювати суспільні відносини, визначати норми поведінки та встановлювати відповідальність за їх порушення”, — зазначила Юлія Степаненко.

Вона також наголосила, що з огляду на Конституцію України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Ця норма є гарантією стабільності суспільних відносин, зокрема відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє теперішнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.

“Відкриті заяви про використання закону як механізму маніпуляції ці норми Основного закону повністю нівелюють”, — додала адвокатка.

Фахівці з економіки загалом схвалюють ідею бронювання військовозобов’язаних підприємством, адже так країна зможе забезпечити об’єм необхідної мобілізації під час війни.

Як розповів Фокусу економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, Україна фінансує свої оборонні видатки виключно із власного бюджету.

“Сьогодні, навіть без врахування потреб мобілізації, нам не вистачає 5 млрд доларів в бюджеті. Потреби нової мобілізації будуть синонімом потреби в додаткових грошах. Наразі в нас волонтерський рух перебирає на себе ті функції, які держава має виконувати за наші з вами податки. Зараз всі збирають донати на конкретні підрозділи, дрони, машини тощо. Чому? Тому що держава не забезпечує”, — каже Пендзин.

За розрахунками економіста, нововведення може принести до бюджету від 200 до 320 млрд грн. Саме ці кошти мають піти на фінансування оборони, зокрема, й забезпечити додаткову мобілізацію.

Отже, дійсно, внесення певної суми підприємством за стратегічно важливого працівника є більш прийнятним варіантом економічного бронювання в Україні під час війни, каже старший економіст CASE Ukraine, спеціаліст Економічної експертної платформи Володимир Дубровський.