Банківські установи, як запевняють у НБУ, стягують гроші не за сам фінансовий моніторинг, а за повернення коштів після нього вже в рамках розрахунково-касового обслуговування.
Деякі українці стикаються з вимогою від банку внести значну суму при примусовому закритті рахунку. Це пов'язано з фінансовим моніторингом, однак не є штрафом за порушення правил прозорості транзакцій. Про це повідомили в Національному банку України (НБУ), передає "Мінфін".
Фінрегулятор зазначив, що відповідно до чинного законодавства банки не мають права стягувати з клієнтів штрафи за проведення фінансового моніторингу.
"Законодавством з питань фінансового моніторингу не передбачено застосування банками "будь-яких фінансових покарань щодо порушників правил фінансового моніторингу". Тобто за порушення правил фінансового моніторингу банк не може накладати стягнення, штрафи або будь-яку іншу фінансову санкцію на клієнта", — пояснили в НБУ.
Крім вимог законодавства і правил, розроблених і затверджених Нацбанком, кожен банк встановлює власні критерії для проходження фінансового моніторингу, які не розголошуються, щоб уникнути адаптації до них. Водночас у НБУ пояснили, що банки можуть розривати договори з клієнтами не тільки через порушення правил фінмоніторингу, а й з інших підстав:
- неплатоспроможність, незаконне використання картки або токена, надання недостовірної інформації та виникнення підозри в можливому незаконному використанні картки;
- отримання інформації від міжнародної платіжної системи щодо незаконного використання картки;
- порушення держателем картки умов договору;
- ненадання держателем картки документів, згідно з договором;
- припинення доручень (гарантій), наданих третьою особою за зобов'язаннями клієнта перед банком;
- виникнення несанкціонованої або простроченої кредитної заборгованості за рахунком, кредитом або кредитною лінією;
- отримання від клієнта повідомлення про втрату картки або телефону та підозра в їх незаконному використанні;
- встановлення факту провадження протиправної діяльності з офіційних документів, повідомлень правоохоронних органів та інших організацій.
- наявність обґрунтованих підозр з висновків служб банку щодо факту здійснення протиправної діяльності;
- використання карток для переказу коштів, отриманих незаконним шляхом.
Банки утримують 20-30% від загальної суми на рахунку не за сам фінансовий моніторинг (хоча за цю послугу також стягується окрема комісія в розмірі 1%), а за повернення коштів після нього в рамках розрахунково-касового обслуговування (РКО). Це відбувається в той момент, коли власник рахунку хоче отримати доступ до заблокованих коштів.
Нагадаємо, що 28% українців не вистачає грошей не тільки на заощадження, а й навіть на їжу.
Раніше Фокус писав про те, які фінансові інструменти можуть дати більше прибутку в 2024 році.