Григорій Бакланов про участь у шоу "Холостяк" та скандал з Тарасом Цимбалюком - інтерв'ю для Фокуса

Український актор Григорій Бакланов розповів Фокусу про роботу під час війни, виїзди за кордон та нові проєкти. Крім цього, він зізнався, чи хотів би стати головним героєм шоу "Холостяк" та якою мовою насправді спілкується у житті.

"Спіймати Кайдаша" — стрічка з якою вас асоціюють. Ви самі вважаєте цю роль доленосною у вашій акторській кар’єрі?

Скоріше знаковою. Бо і до, і після були різні великі проекти, але так — саме за цим серіалом впізнає більша частина людей. Хоча є момент — тебе вже впізнають як персонажа, а не як людину чи актора. І для цього треба мати більший арсенал ролей, які будуть так само запамʼятовуватися глядачам і не відходити на другий план. Над чим наразі і працюю.

Ви озвучували "Країну казок". Розкажіть, будь ласка, про цей досвід. Чи вплинули на вас казки, які вам у дитинстві читала мама?

Я в захваті від ідеї і роботи над дитячими казками. Хоча багато з них зовсім і не для дітей, насправді. Це цікаво і водночас дуже відповідально — передати всіх казкових персонажів так, щоб це не було простим розігруванням, а розкривало суть. І при цьому тримало увагу сучасних дітей.

Які п’ять книг ви б порекомендували прочитати нашим глядачам ?

Я рекомендую взагалі читати, будь-яку літературу. Аби завжди була поруч "розкрита книга". А далі ви самі для себе оберете свій топ-5 книг, які близькі вашому серцю.

Відомо, що ви зараз знімаєтесь у серіалі "Кохання та полумʼя" про героїв-рятувальників. Розкажіть про свого героя. Чи легко було вжитися в роль?

Так, цей серіал присвячено українським надзвичайникам, які щодня рятують наші життя, іноді ціною власного. Це буде 16-серійна гостросюжетна мелодрама. Прем’єра серіалу в ефірі СТБ відбудеться у 2025 році. Складно було не вживатися в роль, а виконувати усі фізичні речі, які роблять рятівники. Це особливість проєкту "Кохання та полумʼя". Ми кожен день одягаємо спецодяг, тягнемо рукава, виносимо людей, спускаємося по пожежній трубі, гасимо полумʼя (і це дійсно дуже спекотно), і без підготовки таке навантаження забирає всі сили, а ще треба грати сюжетні лінії. І мій герой постійно при цьому усміхнений і бадьорий та паралельно встигає сидіти в Тік-тоці, загравати з дівчатами та пускати жарти. Таке вперше у мене, але мені це ще більше подобається.

Ні для кого не таємниця, що після повномасштабного вторгнення актори зіткнулися з безробіттям. Яка ситуація на ринку кінематографії з роботою сьогодні? Порівняйте 2022 і 2024 рік.

Звичайно, тоді було і не до кіно. Ми знімалися іноді щоб хоч не втратити вправності, або виключно для благодійних цілей. Зараз, здається, кожен актор менше чи більше, але може отримати якусь роботу: ось наприклад, телеканал СТБ за останній час запустили дуже багато проектів, що не може не тішити не тільки тих, хто працює в цій сфері, а й глядачів.

Чи можна сьогодні заробляти на життя акторством?

Якби я працював тільки в театрі, мені довелося б у ньому і жити. Тому зйомки, хоч це і процес нетривалий, дають змогу вирівнювати свою фінансову ситуацію. Звісно, наші зарплати не голівудські, плюс частина стабільно йде на підтримку військових або постраждалих. Але тому і займаюся різними напрямками: гастролі, дубляж, реклама в соц.мережах, викладацька діяльність. Хотілося б працювати і іноді мати вихідні, але зараз не той час, коли можна робити все виключно в своє задоволення. Треба памʼятати про пріоритети.

Ви родом з Одеси, до війни жили в столиці, потім жили з батьками. Де зараз живете? Чи часто буваєте в рідній Одесі?

Давно вже не був удома. Живу в Києві, але часто в розʼїздах — по Україні, за кордоном на благодійних фестивалях. Нещодавно, коли робили там благодійну виставу, до нас прийшла родина з Ізюму. Частина родичів лишилася у них досі в окупації. Дуже тяжкий момент, ми стоїмо і не знаємо, що одне одному ще сказати, все і так зрозуміло. Обійнялися, підтримали словом і пішли далі робити своє. Але вірю, що ми ще обовʼязково зустрінемося, вдома.

Чи вмієте ви готувати? Що ви зазвичай готуєте собі на сніданок? Яка ваша улюблена страва, і чи є те, що ви категорично не любите їсти?

Я не можу назвати себе серйозним шеф-кухарем. Але готувати подобається, здебільшого сніданки. Бо на роботі годують) Це зазвичай вівсянка чи якісь тости і далі фантазую: яйця, ягоди, риба, горіхи чи арахісова паста, бекон, іноді роблю випічку або гранолу з грецьким йогуртом.

Цікаво знаходити якісь нові рецепти, додавати щось своє за смаком. Колеги постійно підколюють, що без їжі мене неможливо побачити. Але насправді мені необхідно так їсти — з невеликими інтервалами, бо інакше доведеться відвідувати лікарів, а не супермаркети) Не люблю: чорнослив, гарбуз, печінку, паштет. Все інше — з задоволенням.

Вам 30 років, ви молодий актор і віднедавна холостяк. Скажіть, чи погодилися б стати головним героєм реаліті "Холостяк"? Чи вірите, що кохання можна зустріти на проєкті?

Кохання можна зустріти де завгодно, воно до тебе приходить часом тоді, коли зовсім його не очікуєш. Не знаю, чи зручно мені було б шукати свою половинку саме в такому форматі, але ніколи не зарікаюся. Олександра Терена я абсолютно підтримую та дуже радий його кандидатурі в цьому сезоні. Реаліті штука непроста, але щирі почуття завжди перемагають. Про це, до речі, і вірш Сергія Жадана, який я записував в рамках кампанії до Холостяка: Пливи, рибо, пливи. Для мене цей вірш про наш вибір — літати, навіть якщо тобі сказали, що ти можеш тільки плавати. І бути там, де є любов. До близьких, до улюбленої справи, до всього на світі.

Останнім часом все частіше в суспільстві виникає багато звинувачень у бік артистів та медійних людей, що вони, користуючись своїми привілеями, виїжджають за кордон і відпочивають там. Ви за період повномасштабного вторгнення скільки разів були за кордоном?

Може для когось це привілеї, для мене — робота. Адже тут інша відповідальність — за те, для чого ми возимо і показуємо світом український контент: театр, кіно тощо. Тільки зараз, після вторгнення, за кордоном стали знати, що таке український театр і почали залучати в свій простір. До цього нас майже не було. Або вистави гралися російською. Ми відмовляємо тим, хто просить зробити переклад, граємо українською з субтитрами чи з аудіоперекладом мовою тієї країни, де відбувається вистава. Коли наша робота добре зроблена, мовні проблеми не виникають.

І насправді щойно ти опиняєшся там — одразу хочеться додому. А щодо відпочинку — останній раз ми їхали на міжнародний фестиваль дві доби, де майже не спали через постійні пересадки, зіграли виставу і одразу поїхали тим самим шляхом назад. Тому відпочивати треба було якраз від подорожі, по поверненні.

Ваш колега по сцені Тарас Цимбалюк не так давно потрапив у скандал з російською музикою. Що ви думаєте стосовно цієї ситуації?

За все, що ми робимо, ми самі і несемо відповідальність. Тарас відповів усе у себе в пості. Там все сказано.

Ви самі спілкуєтесь у житті російською чи українською? Ваша думка стосовно мовного питання, воно на часі, чи все ж це одна із тих тем, на якій можна вдало відвертати увагу суспільства від чого важливого?

Ні, тільки українською. Без виключень для когось, хто досі говорить російською. Робив це поступово і зрештою перейшов цілком. Буває, в стресових ситуаціях чи коли швидко з кимось говориш, зупиняюся, аби підібрати слово, шукаю його в словнику і продовжую розмову. Але тільки так виходить збагатити свій запас слів. І ще — це важливий момент в спілкуванні з іноземцями, які знають російську. З деякими, говорячи українською, виходило, що поступово вони починали розуміти наші слова і мовний барʼєр зникає ще краще. Таким же чином я підтягнув свою англійську. Бо хочеться, щоб нас сприймали як цивілізовану країну, а не пост-колоніальну з братніми наративами.

І наостанок. Всі українці живуть в очікуванні, коли довгоочікувана перемога. Уявіть день, коли на телебаченні, радіо та вулицях прозвучить, що російські війська остаточно покинули території України та анексованого Криму і на всіх раніше окупованих територіях замайорів український прапор. Що будете робити в перший день перемоги?

Знаєте, це найостанніше, що я буду планувати. Зараз є конкретні цілі — не як відсвяткувати перемогу, а як її здобути і вберегти при цьому життя українців. В першу чергу тих, хто безпосередньо знаходиться в зоні бойових дій, а також мирного населення. І зберегти не тільки фізично, а й ментально та психологічно. Ці цілі треба здійснювати. І вони можуть і будуть тривалішими за термін війни.

Нагадаємо, раніше ми писали, що Камалія в інтерв'ю Фокусу розповіла про стосунки із Залужним, конфлікт із падчеркою та реальну причину розлучення із Захуром.