Чоловік таємниче зник, доторкнувшись до "примарного" каменя в покинутому місті

Напередодні Геловіна, який в Іспанії святкують три дні, місцеві таблоїди нагадали про таємниче зникнення Енріке Мартінеса, який зник 1991 року, відвідавши місто-привид Ла Муссара (La Mussara) в горах Каталонії. Він із друзями відвідав покинуте місто з моторошною репутацією і донині невідомо, що з ним сталося. Про це пише Mirror.

Четверо друзів, які відвідали нібито "прокляте" місто Ла Муссара, не сприймали всерйоз зловісну репутацію цього району — доки один із них не зник у тумані й не повернувся.

Місто Ла Муссара на високих пагорбах Каталонії було занедбане в 1960-х роках. У місті не було джерела води, місцеві жителі збирали дощову в резервуар, де завелися жаби, за що сусіди прозвали їх "жабами". За ці роки кілька шукачів пригод наважилися відвідати моторошне місце, особливо напередодні Геловіна. Але Енріке зник назавжди.

Його історію розповів подкастер Баллен. 36-річний чоловік на ім'я Енріке Мартінес збирав гриби в цьому районі вдень 16 жовтня 1991 року. Коли день хилився до вечора, Енріке разом зі своєю дружиною Анною та двома друзями Хорхе і Софією опинилися недалеко від покинутого поселення і вирішили його дослідити.

Баллен каже, що моторошні тумани, якими славиться ця місцевість, уже почали згущуватися, коли Хорхе привів їх до скелі, відомої як La Piedra del six. Існує легенда, що стрибок через цей камінь у селі може перенести людину в інший вимір.

"Хорхе поклав руку на вершину цього дивного каменю і сказав своїм друзям, що це Шостий камінь, і люди кажуть, що він приховує темні сили. Шостий камінь насправді був однією з найстаріших речей у всій Муссарі", — розповів подкастер.

За його словами, Ла Муссара отримала свою назву, коли армія мусульман проходила через цю місцевість. "Мусара" — означає місце для маршу. Нібито сарацини, вирушаючи в бій, завжди зупинялися біля Шостого каменю, бо вірили, що він володіє магічною силою, яка може допомогти їм перемогти ворогів у майбутніх битвах.

Хорхе закликав своїх друзів також покласти руки на "надприродний" камінь, і вони неохоче погодилися — за винятком Софії, яка не хотіла мати нічого спільного з, мабуть, містичним каменем. Коли туман навколо них згустився, друзі повірили, що вони чують, як жаби в сусідньому озері квакають дедалі голосніше й голосніше.

Але раптово увагу Енріке привернула ще одна тривожна подія: "Церква Сан-Сальвадор була затягнута густим туманом, і на секунду туман розвіявся, і Енріке вдалося повністю розгледіти одне з вікон цієї занедбаної церкви".

"У вікні була темна фігура, яка просто стояла там, втупившись на Енріке і його друзів. Енріке побачив силует у вікні, і через секунду він зник, а потім туман знову з'явився і закрив вікно, і Енріке більше нічого не міг розгледіти", — далі, за словами подкастера, він запитав у друзів, чи бачили вони щось дивне, але вони відповіли, що ні. Туман знову згустився і вони продовжили досліджувати селище. Зрештою друзі опинилися на цвинтарі й Анна ненавмисно перекинула та розбила надгробок. А за мить її чоловік зник у черговій хвилі туману.

Хорхе і Софія пішли на голос Анни, який майже заглушило квакання жаб. А потім воно різко стихло і друзі побачили Анну, але одну. Енріке поруч не було.

Усе, що Анна змогла сказати їм крізь сльози, було: "Його більше немає".

Через густий туман Анна, Софія і Хорхе не змогли провести ретельний обшук у Ла Муссарі, але коли вони зайшли до церкви, то побачили там привиди ченців, які розчинилися в тумані.

Друзі повідомили владу про зникнення Енріке, і наступного дня поліція прочесала територію. Пошуки припинилися через шість днів.

"Енріке так і не знайшли. Ні його дружина, ні його друзі, ні влада... вони досі не знають, що з ним сталося", — резюмував Баллен.

Скептики вважають, що Енріке просто впав у прірву через густий туман. Інші вважають, що 37-річний молодий чоловік із Таррагони перейшов в іншу реальність, яку називають Ла-Вілья-дель-Сейс, місто, населене джинами, безтілесними істотами, завезеними сарацинами під час їхньої окупації.

Також у Ла Муссарі колись солдати сплюндрували цвинтар під час Карлістської війни 19 століття, викопавши труни і розстрілявши їх із рушниць, щоб помститися уродженцю міста, генералу Ісідро, який був там похований. І місцеві жителі розповідають історію про старого, який врятував дівчину від вовків, а потім зник.

Незважаючи на всі містичні історії, пов'язані з покинутим містом, воно залишається популярним туристичним напрямком.

Нагадаємо, не завжди міста-привиди залишаються такими. Так, чоловік переїхав у покинуте селище шахтарів у Каліфорнії та має намір його відродити й зробити туристичним атракціоном.