Харківська опера презентувала віртуальний музей

Харківський національний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка/Схід Опера за підтримки Українського культурного фонду створив віртуальний музей, який буде наповнено 6 тисячами експонатів.

Презентували проєкт в Укрінформі

“Основна мета цього проєкту, щоби ми зберегли наші культурні цінності та дати можливість доторкнутися широкому колу глядачів до того, що в нас є, продемонструвати надбання театру”, – сказав генеральний директор – художній керівник театру Ігор Тулузов.

Задум виник давно, та спонукала до конкретних дій повномасштабна війна та ризик втрати архівної колекції, кажуть співробітники. У березні 2022-го театр потрапив під обстріл, внаслідок якого виникла пожежа.

“Через те, що колекція не була повною мірою впорядкована, доступ до неї мали лише окремі фахівці, але не глядачі, постійні прихильники нашого театру. Найцінніше, що у нас є, це, звичайно, інформація про те, як починався розвиток оперно-балетного мистецтва у нашому місті. Наступного року ми будемо відзначати потрійний ювілей: 245 років як узагалі почалися покази оперно-балетних вистав, 150 років діяльності постійних оперних антреприз і поява першої стаціонарної будівлі у Харкові та головне – це значна подія для всієї України – створення 1925 року першого українського театру опери та балету. Тому історичні матеріали – накази, фотографії – теж будуть представлені в нашій віртуальній колекції”, – сказала керівниця проєкту створення віртуального музею, завідувачка літературної частини театру Інга Лобанова.

До ювілею у віртуальному музеї представлять близько шести тисяч експонатів – фотографії різних років, документи, ескізи, костюми, афіші, буклети та інше. Сайт наповнюється українською та англійською мовами.

“Спочатку будуть представлені 10 костюмів, об’ємних, у 3D-форматі, щоб роздивитися їх детальніше. Це тільки початок”, – зазначила Лобанова.

Вона додала, що в процесі роботи знайшли “близько 500 унікальних скляних негативів”, про існування яких не знали, в майстернях відшукали цікаві ескізи.

“Не можу не згадати примірник “Наталки Полтавки” з підписом Миколи Лисенка – це теж наш унікальний експонат”, – сказала Лобанова.

Також фахівці працюють над створення аудіовідеоконтенту.

“Поки що сайт мовчазний, але він має наповнитися голосами, щоб зазвучали голоси наших видатних співаків”, – додала Лобанова.

Каталогізація та диджиталізація проводиться спільно з Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України.

“Найцікавіше для мене, мабуть, і для всіх – авангард, найяскравіша сторінка в розвитку українського мистецтва. І насправді, якщо партійні керівники бачили українізації, можливо, просто у перекладі текстів, то українські митці скористалися тим моментом і робили українське мистецтво. Те, що відбувалося в державній опері в 1925-1927 рр., була концепція, була стратегія. Крім того, що переклали іноземний репертуар, одразу замовили композиторам сучасну українську оперу, тобто Костенко, Вериківський, інші почали створювати для опери новий матеріал”, – відзначає головна зберігачка музею Тетяна Руденко.

Ганна Веселовська, професорка КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого, докторка мистецтвознавства відзначила, що у другій половині 1920-их закладено на харківській сцені режисерами-експериментаторами тренд, який актуальний зараз.

“Це не тільки неймовірний естетичний прорив, який відбувся, – самі постановки були винятково винахідливими, можна подивитися ескізи, фотографії навіть першої вистави “Сорочинський ярмарок”, з тими яскравими костюмами, рішеннями. Це не тільки запрошення закордонних авангардних режисерів до Харкова. Є й іще важлива річ у тих виставах авангардистів. Оскільки вони відмовлялися від ідеї буржуазної опери та балету, вони закладали дуже сильний критичний тренд, який на той час не був популярний у європейській практиці. Цей соціокритичний тренд зараз є одним із головних у європейських театрах. Якщо ви потрапите на якісь закордонні фестивалі, то побачите, як інтерпретуються, наприклад, Россіні, Пуччіні – тобто всі найвідоміші композитори. Витягається з їхньої творчості певна проблематика, важлива для сучасного суспільства. Це можуть бути антивоєнні тенденції, щось пов’язане з охороною навколишнього середовища, з міграційною кризою. І так працює зараз опера, але цей тренд був закладений саме в харківських постановках”, - сказала Веселовська.

Проєкт створення віртуального музею втілюється за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Організатори проєкту – ХНАТОБ ім. Миколи Лисенка/Схід Опера у партнерстві з Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України, Харківським художнім музеєм і Харківською спеціалізованою музично-театральною бібліотекою.

Як повідомлялося, у львівському Центрі Довженка відбувся передпрем'єрний показ мультимедійного проєкту "Довженко. Задерацький. Кіно та музика" - демонстрація класичного фільму Олександра Довженка «Земля» під живе виконання симфонії композитора Всеволода Задерацького і з візуальними спецефектами.