Проблема з недопрацюваннями у напрямі психології та психіатрії в армії є і її треба вирішувати – Сухорукова

Напрям психології та психіатрії в українській армії вочевидь недопрацьований, з огляду на низку проблем. При чому в питанні розв’язання цієї проблеми є багато рівнів, яких саме в інтерв’ю ZN.UA розповіла директорка Департаменту охорони здоров’я при Міноборони Оксана Сухорукова, з якою поспілкувалася Алла Котляр.

Варто зазначити, що сьогодні в Україні бракує фахових психологів у військових частинах і медзакладах. Ба більше, є величезна кількість людей із серйозними проблемами, які на всіх етапах їм намагаються применшити. Наприклад, написати «стан» замість «синдром» тощо. Ті, хто мали діагнози до того, як вступили в лави Збройних Сил України, й системно були на антидепресантах, зараз у дивний спосіб масово зцілюються, ще й наражаються на хамство й висміювання. Часом тим, хто має підтверджені діагнози, не дають звернутися до психіатра. Приводять до офіцера морально-психологічного забезпечення (МПЗ), а той каже: «Ти просто засмучений, не треба тобі таблеток». Це грубе й неприпустиме порушення, адже психолог не має права призначати чи скасовувати препарати. Тільки психіатр.

«Це знов-таки питання про виконання нормативних документів. Якщо права військовослужбовців порушено, вони можуть зателефонувати на гарячу лінію, звернутися до управління із захисту прав військовослужбовців, до суду. Міністерство працює над інструментами — як захистити права військовослужбовців. Якщо права порушуються, про це треба говорити. Ми ж не за рабовласницького ладу живемо. Треба розбиратися в кожному випадку. У вашому питанні дуже багато рівнів», – каже Сухорукова.

За її словами, все починається з військово-лікарської комісії (ВЛК) та територіальних центрів комплектування  та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Після них це питання перекочовує та поглиблюється під час несення служби. 

«Й розв’язання цього питання має багато складників. Починаючи від уміння командира керувати підрозділом, його авторитету та професіоналізму, через самодопомогу й допомогу рівний — рівному, психологів у бригадах, наявність чинних і дієвих програм психологічного відновлення та психологічної підтримки й закінчуючи психіатричною допомогою, якщо до неї дійде», – додає Сухорукова.

Від того, що юриста назвали офіцером МПЗ, додала директорка департаменту, він не стане професійним психологом. І в цьому випадку наказ командира «Ти тепер психолог, а не юрист» не діє. 

«Проблема є, її треба вирішувати. На сьогодні в ЗСУ є військово-облікова спеціальність «психолог». Військовий інститут Київського національного університету готує військових психологів, там само цивільні психологи проходять перепідготовку на військових психологів. Пріоритетність цього напряму визнають у Міноборони, й з огляду на це створено Управління психологічного забезпечення», – підсумувала Сухорукова.

Оксана Сухорукова також зазначила, що гроші на медицину сьогодні виділяються. Але їх недостатньо, враховуючи, що Україна перебуває у стані війни. 

При цьому говорячи про те, що відбувається зі звільненими з російського полону українцями після повернення в Україну, вона вказала на відсталість військової медицини у порівнянні з цивільною. Попри це, за словами директорки департаменту, зараз є місця, які добре підходять для реабілітації українців, які пройшли ворожий полон.