«Поблизу міста Карачев, Брянської області, було ураження найближчого до лінії фронту 67-го арсеналу ГРАУ. Він знаходиться всього в 114 км від кордону з Україною. На складі зберігалися боєприпаси, в тому числі з КНДР, також КАБи», – повідомив зранку 9 жовтня керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко. Він додав, що боєприпаси частково зберігалися під відкритим небом.
«Ніч була неспокійною», – констатують і брянські Телеграм-канали. З третьої ранку вила сирена, пишуть вони, але що сталося – «неясно». Цікаво, що на Брянщині вигадали нове слово замість «хлопка», яким росіяни традиційно повідомляють про вибухи. «Слышались громыхания», – пише ТГ-канал «Подслушано Брянск», але «какова их природа», незрозуміло.
«Главком» зібрав все, що відомо на цей момент про події минулої ночі.
Що таке ГРАУ та скільки структура має арсеналів?
ГРАУ – це Головне ракетно-артилерійське управління міністерства оборони країни-агресора, яке підпорядковане заступнику міністра оборони Росії. А арсенали ГРАУ – це спеціалізовані склади, де зберігаються боєприпаси, військові матеріали та техніка. Росіяни, які так люблять історичні міфи та фейки, вказують, що прообраз ГРАУ – «пушкарський приказ» – заснував Іван Грозний, один з улюблених персонажів Путіна. Втім, «протекція» царя, на якого натягує свою історію ГРАУ, структурі не допомогла.
18 вересня був знищений 107-ий арсенал ГРАУ поблизу міста Торопець, а 21 вересня – 23-й арсенал ГРАУ та 719-та військова база, куди звозили північнокорейські снаряди.
Останні два об’єкти знаходилися відповідно під селищем Октрябрське Тверської області та під Тихорєцьком у Краснодарському краї.
Після удару по Торопцю голова центру військової розвідки Естонії полковник Антс Ківіселг заявив, що Росія втратила запас боєприпасів, розрахований на два-три місяці.
А що стосується 23-го арсеналу, то після атаки на об’єкт значна частина складських приміщень перетворилася на попіл. Розташоване поруч залізничне депо також зазнало значних пошкоджень, особливо його північна частина. Аналітики припускають, що під час удару на залізничних коліях знаходилися потяги з боєприпасами, які також були знищені.
Сьогодні вночі, таким чином, була здійснена вже третя атака на склади ГРАУ. Лишилося ще чотири, адже за даними Defense Express, усього таких об’єктів у 700-км зоні досяжності налічується сім.
Видання нагадує, що досі неторканим залишаються 13-й арсенал ГРАУ (селище Котово на півночі Новгородської області у 680 км від кордону), 51-й арсенал (розташований на схід від Москви під містом Кіржач у 530 км від кордону), 73-й арсенал (Володимирська область, поряд із селищами Іваново, Крутово та Есено, у 650 км від кордону) та 68-й арсенал (цей – найдальший, у близько 700 км від кордону – розташований під містом Моздок у Північній Осетії).
З усіх арсеналів найбільшим є 73-й – він займає площу у 7 кв. км.
Повідомляється, що у 2018-2021 роках склад пройшов глобальний ремонт та модернізацію – так само, як і 107-й арсенал. Це може вказувати на те, що у ньому зберігаються не лише багато боєприпасів, а й доволі високовартісні вироби, припускає Defense Express.
Поза європейською частиною Росії, додає видання, також є арсенали ГРАУ. Разом їх налічується біля двох десятків.
Що говорять в Україні та Росії про атаку на брянський арсенал?
В РНБО офіційно підтвердили удари по арсеналу на Брянщині, проте не уточнили, чиї саме безпілотники здійснили нічний рейд. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв про те, що вересневі атаки на 107-й та 23-й арсенали здійснили саме Сили Оборони України.
«Є чергове ураження арсеналу в Росії, і це був значний арсенал для окупанта. Всі наші воїни Сил оборони та безпеки України, які були задіяні, – дякую вам! Збройні Сили України, Служба безпеки України і всі, хто залучався, – молодці!», – зазначав після попередніх атак глава держави.
«Я хочу підкреслити: ми це робимо завдяки нашим спроможностям, нашій зброї – без тих засобів, які можуть надати партнери і які можуть значно прискорити завершення цієї війни завдяки знищенню російського наступального потенціалу», – додав Зеленський.
Що ж стосується подій нинішньої ночі, то на момент, коли «Главком» готував цей матеріал, офіційних коментарів від уповноважених осіб України ще не надходило. Тим часом про атаку написав у Telegram-каналі губернатор Брянської області Олександр Богомаз. Він зазначив, що за минулу ніч російська ППО перехопила та знищила 24 безпілотні літальні апарати.
А от у російському МНС повідомляють натомість про детонацію, але також мовчать про атаку дронів: «У Карачевському районі Брянської області РФ зафіксовано надзвичайну ситуацію муніципального характеру через детонацію вибухонебезпечних предметів».
Окрім детонації, на складі вирує сильна пожежа, про що повідомляють місцеві пабліки. В коментарях, які залишають під повідомленнями мешканці Брянщини, – чимало обурення з приводу замовчування ситуації.
Станом на зараз, повідомляють місцеві, вʼїзд у Карачаєво закрили.
А влада продовжує мовчати або надавати половинчасту інформацію, скаржаться жителі Брянщини.
До речі, біля двох місяців тому той таки губернатор Богомаз повідомляв про захід на Брянщину «української ДРГ» у складі 200 осіб. У властивому йому дусі чиновник зазначав, що всі спроби перейти кордон з Росією були відбиті.
При цьому прокремлівський російський воєнкор Юрій Котенок поставив під сумнів офіційну версію подій. Він стверджував, що прорив намагалася здійснити не просто ДРГ, а посилена ротно-тактична група, підтримана кількома бронемашинами.
І хоча даних про те, що Брянщина може розділити долю Курщини, яка частково знаходиться під контролем ЗСУ, немає, у російських медіа піднялася хвиля паніки. Наприклад, видання «Наш Брянск» не виключає, що регіон може зазнати наступу українських сил.
Але це вже зовсім інша історія.
Наталія Лебідь, «Главком»