Голодування розкрило секрет довголіття людей

Щоб визначити, який тип голодування найкраще впливає на здоров'я та довголіття, дослідники з Jackson Laboratory разом з науковцями зі США провели експеримент з багатьма мишами. Для моделювання різноманітної людської популяції вони обрали 960 неродинних мишей. Результати їхньої роботи опубліковані в журналі Nature.

Нове дослідження довголіття

Мишей, усі з яких були самками, розділили на п’ять груп з різними дієтами. Одна група могла їсти все без обмежень, тоді як інші споживали на 20 і 40 відсотків менше калорій, а також голодували один або два дні на тиждень.

Дослідники оцінювали стан піддослідних майже за 200 параметрами, включаючи імунну систему, метаболізм та поведінку. Порівнявши результати, вони виявили, що групи з голодуванням жили довше. Проте механізми, що сприяли цьому, виявилися складнішими та не завжди очевидними.

Вплив голодування

Вчені дослідили всі біологічні аспекти експерименту з обмеженням калорій. З’ясувалося, що суворі дієти часто змінювали метаболічні маркери, пов’язані зі здоров’ям, такі як зменшення жирової тканини та зниження рівня цукру в крові.

Кореляція з тривалістю життя була складнішою. Суворі дієти, що сприяли довголіттю, могли мати та негативні наслідки для здоров’я, наприклад, впливаючи на імунні клітини, що збільшувало ризик інфекцій та загрожувало довголіттю.

Експеримент показав, що всі типи голодування продовжували життя, а обмеження калорій уповільнювало старіння. Ці дієти позитивно впливали на мишей з різною вагою, але інтервальне голодування гірше працювало на мишах із зайвою вагою.

Генетика має ключову роль

Одна з ключових передумов довголіття – стресостійкість. Миші, які не втрачали вагу через зовнішні фактори або під час голодування, жили довше. Серед сприятливих факторів є велика частка лімфоцитів у крові, низький ступінь мінливості розміру еритроцитів, а також, що є повністю парадоксальним, здатністю зберегти жирову тканину до кінця життя.

Однак генетика виявилася більш значущою, ніж дієти. Хоча не був знайдений один ген довголіття, багато генетичних факторів зіграли свою роль.

Щоб жити довго, можна контролювати різні параметри, такі як харчування. Але найважливіше — мати довгоживучих предків,
– зазначив Гаррі Черчилль із Jackson Laboratory.

Таким чином, дослідження в області продовження життя пропускають важливі аспекти. Вони часто зосереджені на метаболічних маркерах, але хороші показники обміну речовин при суворих дієтах не завжди ведуть до довголіття, як пояснив Черчилль.