Історичне підвищення податків в Україні: хто і скільки тепер платитиме

Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив.

Верховна Рада 10 жовтня підтримала історичне підвищення податків. Зокрема, військовий збір зросте з 1,5% до 5%. Однак, такі зміни торкнуться не всіх.

За що і скільки тепер платитиме кожний українець та бізнес – дивіться в ексклюзиві TSN.UA.

Рекордне підвищення податків

Верховна Рада ухвалила в цілому проєкт закону про підвищення податків, яке вже назвали історичним. Розгляд законопроєкту у другому читанні почався  9 жовтня в практично порожній залі – там було близько трьох десятків депутатів. В урядовій ложі під час розгляду проєкту нікого не було. До законопроєкту подали понад 1300 правок. Більшість із них не були враховані.

А вже 10 жовтня нардепи проголосували за законопроєкт у другому читанні. Рішення підтримали 247 парламентарів, повідомив народний депутат від фракції «Голос», заступник голови комітету ВР з питань податкової політики Ярослав Железняк. Примітно, що депутати домовилися не підвищувати військовий збір для самих військових, на фінансування яких і знадобилися додаткові бюджетні кошти.  

Як і які податки зміняться

Отже, головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування. Зокрема, закон передбачає наступне.

Цитата:

• зростання військового збору на зарплати всіх фізичних осіб з 1,5% до 5%
• зростання від 1 січня військового збору з 1,5% до 5% на інші доходи громадян

"ФОПи 1-ї, 2-ї, та 4-ї групи будуть сплачувати військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 число звітного місяця (від жовтня 2024 року це 800 грн на місяць), а ФОПи 3-ї групи сплачуватимуть 1% від доходу у вигляді військового збору", - йдеться в повідомленні.

станній пункт означає, що ФОПи третьої групи, які наразі сплачують єдиний податок у розмірі 5% від доходу, будуть додатково сплачувати ще 1% військового збору. Наприклад, нині з кожної 1 тисячі гривень щомісячного доходу ФОП третьої групи сплачують 50 гривень єдиного податку. А від жовтня платитимуть 60 гривень. Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ.

Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році. А фінустанови (крім страховиків) - 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року. У законі є й окремі "секторальні" зміни. Наприклад, він визначає, як АЗС мають здійснювати авансові платежі податку на прибуток - у розмірі 30, 45 або 60 тис. грн залежно від типу заправки за кожне місце продажу пального. Т

акож він прив’язує до курсу євро ставки авансових податкових внесків для пунктів обміну валют. Такий внесок становитиме 700 євро за кожен пункт обміну валюти у Києві, 600 євро – у містах з населенням понад 50 тисяч мешканців та 200 євро для решти населених пунктів. Також встановлюється мінімальний податок на землю (МПЗ) у розмірі 700 грн і 1400 грн за гектар, а рента на видобуток гірських порід для щебеню, граніту та піску – не менше 5 доларів за тонну.

Прикметно, що закон передбачає перехід із щоквартальної на щомісячну звітність підприємств та компаній щодо виплат фізичним особам. Це сприймають як ознаку того, що уряд таки готується запровадити економічне бронювання на основі рівня зарплат.

Однак, за словами нардепа Ярослава Железняка, ухвалений закон, ймовірно, доведеться переголосовувати.

"Я б зараз не сказав, що закон про податки прийнято…. Як я і писав, під час розгляду збили правку №988. Для розуміння ця правка це половина закону - вона фізично викладена на 10-ти сторінках А4. Тому, щось мені здається, що доведеться переголосовувати закон для банально приведення його до якогось ладу. Коротше, я думаю, там тепер багато юридичних проблем з текстом", - вказано в повідомленні.

Нардеп описав, що його не влаштовує в документі.

Цитата: 1) ВЗ для всіх, крім ФОПів-спрощенців, піднімається із дня набрання чинності законом, а не з 1 жовтня. Щоправда як його тепер рахувати із середини місяця залишається відкритим питанням….

2) ВЗ для ФОПів-спрощенців все одно із 1 жовтня;

3) будь-яких перенесень ВЗ на 1 січня немає ні для кого;

4) е-резиденти теж попадають під військовий збір. А це, блін, була моя правка, яку окремо чомусь не врахували;

5) юридичні кілочки (їх там декілька десятків), які повбивали, щоб конструкція добре трималася, всі повипадали;

6) винятки для ФОП, які на окупованих територіях та на території зони бойових дій, випали;

7) новий ВЗ для ФОПів в МПЗ не включатиметься;

Заява бізнесу

Своє слово щодо збільшення податків сказав і бізнес. Співзасновник Monobank Олег Гороховський заявив, що "коли бізнес програє, не виграє ніхто". Також на думку роботодавців, запропоноване підвищення призведе до збільшення податкового навантаження саме на легальних суб’єктів господарювання, що в свою чергу набуде більшої тінізації заробітних плат у приватному секторі.

Але, як бачимо, на владу це не подіяло. Відповідно підняття військового збору з 1,5% до 5%, за словами Ярослава Железняка, досить болісно вдарить по українцях. Про це нардеп зазначав ще після голосування документу у Раді у першому читання. Тоді народного обранця дужу обурило, що сплата податків можлива «заднім» числом.

Це мало б торкнутися працівників держустанов та бюджетників соціальної сфери. І що ж робити роботодавцю, який вже виплатив аванс?

А вже після голосування законопроєкту про підвищення податків  у другому читанні 10 жовтня Железняк зазначив, що фактично оподаткування доходів заднім числом не буде для більшості платників. Однак, залишається один нюанс.

"Ну тобто на папері воно з 1 жовтня, але так як закон буде підписано вже явно пізніше, то механізму цього «заднього числа» фактично немає. Військовий збір для всіх, крім ФОПів-спрощенців, піднімається із дня набрання чинності законом, а не з 1 жовтня. Щоправда, як його тепер рахувати із середини місяця, залишається відкритим питанням….", - йдеться вповідомленні.

Навіщо підвищувати податки

За розрахунками уряду, ці податкові зміни мають принести в бюджет додаткові 58 млрд грн вже цього року, а наступного - 137 млрд грн. Гроші потрібні, аби перекрити нестачу коштів на фінансування армії, кажуть в Уряді.

Проте там же кажуть і про те, що на військові витрати лише цього року бракує щонайменше 500 млрд грн. Зокрема, як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, додаткові кошти потрібні на додаткову мобілізацію.

"Ми знаємо, що фінансування кожного військового для бюджету вартує 1,2 млн гривень. Відповідно, коли ми добираємо людей, маємо збільшувати бюджет ЗСУ.  Цифра в 500 млрд, яка озвучена і подана, - це той дефіцит, який потрібен ЗСУ до кінця цього року", - йдеться в повідомленні.

Дешеві товари з Aliexpress і Temu – під загрозою

Нагадаю, що в Україні також хочуть оподатковувати міжнародні посилки. У владі кажуть, що через безмитне ввезення товарів з Aliexpress та Temu український бюджет щороку недоотримує мільярди гривень, а ці гроші дуже потрібні армії. Ба більше, окремі сектори українського підприємництва – на межі виживання, бо не витримують конкуренції з міжнародними маркетплейсами. На посилки з-за кордону вартістю до 150 євро не нараховуються ПДВ (20%)  і мито (близько 10%).

Для посилок, вартість яких перевищує цей ліміт, податки нараховуються на суму перевищення: для посилки вартістю 200 євро податки слід сплатити з 50 євро. Саме тому, ця пільга опинилася під прицілом Міністерства фінансів ще у липні 2024 року, коли воно оприлюднило перші плани підвищення податків для покриття потреб оборони.

Під час їх обговорення від скасування пільги для міжнародних посилок  відмовилися, проте уряд і депутати не забули про неї.

Пільги не скасували

Відомство пропонувало скасувати пільгу і зробити виняток для некомерційних посилок, наприклад, подарунків від родичів, які пересилаються з-за кордону. Для них ПДВ пропонували нараховувати, починаючи з ціни 45 євро.

За розрахунками Мінфіну, ця ініціатива мала забезпечити бюджет 3 млрд грн у вересні-грудні, а весь план збільшення податків – 125 млрд грн. Але це тільки на папері, в реальності картина була не така оптимістична, тому від цієї ініціативи вирішили відмовитися. Поки.

Українське підприємництво VS маркетплейси

Не дивно, що скасування пільги для міжнародних посилок – чи не єдина норма з податкового законопроєкту, яку відкрито підтримували найбільші бізнес-асоціації. Зокрема, про це зазначали і в заяві Української ради бізнесу, яка об'єднує 117 бізнес-асоціацій країни.

Найбільше негативу летить на маркетплейс Temu, який вкладає мільйони доларів в агресивний маркетинг у США, ЄС та Україні, кажуть у мережі магазинів "Аврора". Українські підприємці скаржаться, що компанії працюють в нерівних умовах.  

У ЗМІ пишуть, що обсяги посилок з Temu зростають шаленими темпами: навесні українці начебто замовляли там по 300 тисяч товарів на місяць, а восени цей показник може сягнути 1 млн. Непрямо про зростання популярності китайського маркетплейса свідчить те, що він посідає перші сходинки серед найпопулярніших застосунків для шопінгу.

Колапс митниці

Загалом 2023 року до України ввезли майже 52 млн посилок вартістю понад 62 млрд грн. При цьому вартість 51,5 млн посилок загальною вартістю 40 млрд грн не перевищувала безподатковий ліміт 150 євро. Тобто,  податки сплачуються з менш ніж 1% міжнародних посилок, які ввозяться в Україну. Т

ому скасування пільги на безподаткове ввезення посилок вартістю до 150 євро може одномоментно та суттєво збільшити навантаження на митні органи й ускладнити життя мільйонам українців, які купують товари за кордоном. Ба більше, такий потік посилок просто зупинить роботу митниці, переймається голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Коли представлять законопроєкт?

Хоча наразі питання скасування пільги для міжнародних посилок не стоїть на порядку денному, проте депутати вже працюють над відповідними змінами, запевняє Гетманцев.

Додамо, для військовослужбовців військовий збір залишили на рівні 1,5% — Рада схвалила відповідну поправку до закону. Для решти українців він становитиме 5%.

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.