Історія Sony PlayStation 2: найпопулярніша у світі ігрова консоль, що встановила нові стандарти відеоігор

Друга версія популярної японської консолі стала непросто хітом, а найкращою за весь час. Sony PlayStation 2 побила всі рекорди продажів і зробила це цілком заслужено. Приставка подарувала небачений стрибок покращення графіки, звуку, геймплею та вивела відеоігри на принципово вищий рівень, та найголовніше, що залишила неймовірні емоції для більш ніж сотні мільйонів щасливих гравців.

Зміст

1 Начиння та особливості
2 Версії та конкуренти
3 Причини успіху та перемога над ПК
4 Sony змінила світ, знову
5 Висновок

Начиння та особливості

PlayStation 2 (PS2), випущена Sony 4 березня 2000 року, стала однією з найуспішніших ігрових консолей в історії. Хоча ні. Вона стала найпопулярнішою консоллю за весь час ігрової індустрії. Всього продано 160 млн одиниць! До цього значення не наблизилася жодна інша приставка Sony чи Xbox. Лише Nintendo Switch вдалося продатися 140+ млн разів, та поки рекорд PS2 залишається не побитим.

Звідки така популярність і чому її розбирали, наче гарячі пиріжки? Перш за все PS2 запропонувала величезний стрибок у технологічному розвитку в порівнянні з оригінальною PlayStation. Її фішкою став не лише продуктивний чип, а й можливість працювати з DVD-дисками об’ємом 4.7 ГБ, що значно розширило її функціональність.

У той час, як DVD-плеєри все ще залишалися дорогими, PS2 пропонувала геймерам можливість відтворювати фільми та ігри на одному пристрої, що робили її раціональною покупкою. Це був універсальний комбайн для мультимедіа, а не лише для забавок.

Новий процесор Emotion Engine працював на частоті 294,912 МГц (в пізніших моделях — 299 МГц). Це була висока частота для ігрових консолей на той час. Також чип здатний виконувати одночасно кілька операцій завдяки використанню SIMD (Single Instruction, Multiple Data), що давало так потрібну плавність у великих ігрових світах.

Графічний процесор Graphics Synthesizer міг обробляти до 6,2 Gflops (дуже мало за теперішніми мірками), що давало змогу реалізувати складні тривимірні об’єкти з реалістичними текстурами та просунутою фізикою (саме на цій платформі вперше з’явилися ігри з натуральними, реалістичними рухами персонажів).

Консоль підтримує роздільну здатність до 1280×1024 пікселів (було далеко не в кожній грі), що було справжнім досягненням для ігрових платформ того часу. Втім, більшість гордих ПК-геймерів досі бавилися на моніторах з роздільною здатністю 800×600 пікселів і могли лише мріяти про забавки рівня Sony PS2, хоча комп’ютери були значно дорожчими.

4 МБ вбудованої DRAM, яка працювала на частоті 150 МГц і забезпечувала швидкість до 48 ГБ/с, вистачало для найкращих ААА проєктів того часу. Ідеальна оптимізація дозволяла відтворювати дійсно красиву графіку, яка була недоступною для значно продуктивніших комп’ютерів, що вийшли через рік-два після консолі.

GPU PS2 міг обробляти до 75 мільйонів полігонів за секунду (теоретично) та близько 20-25 мільйонів полігонів на практиці. Це давало змогу створювати більш деталізовані моделі та реалістичні ефекти відносно попередника PS1. Різниця в графіці була такою ж великою, як перехід з NES на N64.

Цікаво й те, що завдяки використанню RDRAM, PS2 забезпечувала пропускну здатність пам’яті до 3,2 ГБ/с, що дозволяло швидко обробляти графічні та ігрові дані. Це все було можливо лише тому, що пам’ять була розділена на кілька шин, що зменшувало затримки та підвищувало ефективність роботи при обробці великих масивів даних.

Приємний звук був обов’язковим для ААА ігор, тому інженери добре подумали й про цей аспект. За звучання відповідав звуковий процесор SPU2, який міг обробляти до 48 звукових потоків одночасно. Це не просто підвищувало якість аудіо доріжки, а буквально вивело сприйняття забавок на принципово новий рівень.

PS2 підтримувала карти пам’яті ємністю 8 МБ для збереження забавок, як це було реалізовано в PS1, а завдяки DVD дискам розмір відеоігри більше не обмежувався 660 мегабайтами, а тепер міг складати до 4.7 ГБ, хоча були й двосторонні диски з удвічі більшим об’ємом пам’яті.

Також PlayStation 2 підтримувала жорсткі диски. Найчастіше можна було зустріти HDD накопичувачі ємністю 40 ГБ, які використовувалися для зберігання та оновлень ігор. Крім того, HDD був обов’язковим для деяких надважких проєктів, таких як Final Fantasy XI та наближав функціонал консолі до класичного ПК.

Ранні версії PS2 не мали вбудованого інтерфейсу для підключення до мережі, але пізніше Sony випустила мережевий адаптер, який дозволяв підключати консоль до Інтернету. Особливої популярності онлайн сервіси в PS2 не набули, зате в компанії зрозуміли, що в майбутньому це буде головним напрямом розвитку всієї індустрії відеоігор.

Версії та конкуренти

PlayStation 2 пройшла кілька ітерацій та оновлень протягом свого тривалого життєвого циклу. PS2 можна розділити на дві основні категорії: оригінальні моделі PS2 Fat та компактніші PS2 Slim. Цього принципу компанія притримується й досі, та й в Microsoft Xbox також мав версію One Fat, а пізніше One S.

Оригінальна «фатка» була випущена у 2000 році, мала великий корпус і характерний дизайн. Перші моделі SCPH-10000, SCPH-15000, SCPH-18000 випустили для японського ринку. Вони мали окремий модем для підключення до Інтернету, який не був вбудований у консоль. Згодом Sony інтегрувала модем в новіші версії.

Для міжнародного ринку випускалися SCPH-30000 та SCPH-35000. Вони мали підтримку накопичувачів HDD і мережевий адаптер. Згодом з’явилися SCPH-39000, SCPH-50000, які отримали невеликі вдосконалення в дизайні та краще охолодження.

SCPH-50000 була останньою «товстою» моделлю і мала вбудований ІЧ-датчик для дистанційного керування, що дозволяло використовувати DVD-пульт дистанційного керування без додаткових аксесуарів. В епоху домінації провідної периферії це було справді корисною функцією.

У 2004 році, через чотири роки після релізу оригіналу, вийшла PS2 Slim. Компактна та легка версія SCPH-70000 відзначалася зменшенням габаритів і вагою менше, ніж один кілограм (важкі та величезні «ATX-гроби» 2004 року зі світу ПК року передають привіт)

PS2 Slim мала вбудований мережевий адаптер для підключення до Інтернету, проте втратила підтримку жорсткого диска, який тоді не мав особливого значення, бо майже будь-яка гра вміщувалася на один DVD диск об’ємом 4.7 ГБ за рідкісними винятками.

Ще через рік виходять версії SCPH-75000 та SCPH-77000. Вони отримали невеликі внутрішні вдосконалення. Після релізу PS3 актуальність PS2 була все ще високою, тому SCPH-79000 у 2007 отримала ще меншу масу, менше енергоспоживання, кращу систему охолодження.

Остання модель з вбудованим блоком живлення SCPH-90000 вийшла аж у 2008 році, коли на ринку відеоігор цілком домінувала PS3, розділяючи ринок з Xbox 360 та нечисельними ігровими комп’ютерами.

Головним конкурентом для PS2 стала приставка Nintendo GameCube (Sega не суперник), а згодом з’явився ще один серйозний гравець у вигляді Microsoft Xbox. Втім, Sony зберегла позиції лідера завдяки гарному ПЗ та величезному каталогу ігор. Немалу роль зіграла зворотна сумісність з PS1 іграми, тобто купляючи PS2 власник отримував ще й консоль Sony першого покоління в подарунок.

Строгі правила Nintendo не дуже вабили розробників, та й в самій компанії не бачили майбутнього за ААА іграми. Їх політика була направлена на казуальні забавки, а не на реалістичну графіку, що згодом вилилося в появу Wii Цієї тенденції вони притримуються й досі. Це дало шанс PS2 завоювати свою частину аудиторії, з чим приставка впоралася на відмінно.

Комп’ютери не могли скласти конкуренцію Sony PlayStation 2, тому в компанії не надто переймалися за невелику спільноту ПК гравців, які зрідка отримували «недоїдки» у вигляді портів забавок з PS2, але спершу відеоігри завжди виходили на консолі (як і зараз).

Причини успіху та перемога над ПК

Домашній комп’ютер 2000-х року не міг конкурувати з PS2.

PS2 випередила більшість конкурентів завдяки можливості відтворення DVD, зворотній сумісності з іграми для оригінальної PlayStation, а також гарному апаратному та програмному забезпеченню. Багато користувачів обирали PS2 через її можливість відтворення фільмів, а бонусом отримували найкращу ігрову платформу тих часів (чи навпаки?).

Як вже згадували вище, консоль вміла працювати як DVD-програвач, що було великою перевагою на момент її виходу, коли чимало ПК ще не мали вбудованих DVD-приводів (більшість обмежувалися лише CD приводом).

Лише ближче до релізу PS3 кожен поважний власник комп’ютера мав за честь придбати собі гарний DVD-ROM. Чого тільки були варті DVD-RW, які можна було перезаписувати десятки, а то й сотні разів.

PS2 можна просто під’єднати до телевізора та одразу почати грати, на відміну від ПК, який потребував встановлення операційної системи, драйверів та іншого програмного забезпечення. До того ж, ігровий комп’ютер тоді був дорогим і швидко застарівав, особливо на початку 2000-х, а консоль залишалася актуальною майже 10 років після релізу.

Крім цього власники інших платформ, включаючи ПК, не мали доступу до чудових ексклюзивів: Gran Turismo, God of War, Shadow of the Colossus, Final Fantasy, Jak and Daxter та багато інших. Ці ігри доступні тільки на PS і зробили великий вклад в успішні продажі пристрою.

Оскільки PS2 мала топові технічні характеристики (для свого часу), розробники випускали ААА забавки ще багато років після релізу. Навіть поява PS3 не змінила плани на підтримку PS2. Дивовижні продажі вмотивували компанії випускати нові проєкти знову і знову. Дивовижно, але через 14 років після релізу на Sony PlayStation 2 ще виходили ігри!

Такий тривалий життєвий цикл міг лише наснитися власникам найкрутіших комп’ютерів того часу. Любителі геймінгу перед монітором з клавіатурою, а не телевізором з геймпадом змушені були витрачати шалені кошти на регулярний апгрейд ПК, щоб мати змогу бавитися в те, що ідеально плавно працює на PS2 з начинням 2000 року випуску.

Якісна оптимізація, зручні контролери, низьке енергоспоживання, компактні розміри, простота використання, відмінні мультимедійні можливості, низька вартість, величезна бібліотека відеоігор, зворотна сумісність – це все прирікало PS2 на шалений успіх, не залишаючи шансів для конкурентів, особливо для ПК.

Sony змінила світ, знову

Культурний вплив і популярність PlayStation 2 стала не лише консоллю для ігор, а й важливою частиною формування новітньої культури того часу. На момент виходу, вона мала величезний попит: за перший день у Японії було продано майже мільйон одиниць, а у США геймери розібрали геть всі запаси за лічені години.

Воно не дивно, адже за 299$ 24 роки тому просто неможливо було придбати кращу ігрову платформу. Зараз це здається дуже мало, але враховуючи інфляцію у 2024 PS2 коштувала б 500-550$, тобто як актуальна PS5. Це було все ще дуже мало на фоні переоцінених ПК, які дешевіли ледь не на половину через півтора року після релізу.

Чи може хтось згадати такий шалений попит на ігрові комп’ютери чи комплектуючі до них? Винятком може бути хіба що період домашнього добування криптовалют, коли відеокарти купляли люди, які були зовсім не зацікавлені у відеоіграх, натомість хотіли легкого збагачення. Шалені продажі та паніка покупців в момент релізу перекочувала й на PlayStation 3, але про це поговоримо в окремій статті.

PS2 також мала значний вплив на кіберспортивну (тоді її так ще не називали) спільноту, де популярними стали такі ігри, як Tekken, Pro Evolution Soccer, та Gran Turismo. Консоль активно використовувалася на турнірах, а її величезний каталог ігор зробив її найпопулярнішою платформою для геймерів по всьому світу.

Дуже важливим є факт, що саме PS2 вперше привернула увагу багатьох дорослих гравців, завдяки чому відеоігри стали сприйматися серйозніше як вид розваг та форма мистецтва (сюжетні відеоігри з красивою графікою і довгими катсценами). Тобто віртуальні забавки на екрані (кумедний італієць Маріо бігає у двовимірному світі та поїдає грибочки) вже не були виключно дитячим заняттям.

Ще однією важливою перевагою PlayStation 2 над ПК того часу була сумісність з периферією та легкість використання. PS2 пропонувала спеціалізовані контролери, такі як руль для гоночних ігор, світловий пістолет для шутерів та музичні інструменти для ритм-ігор, що додавало різноманітності в ігровий процес.

На комп’ютерах з цим були проблеми з ПЗ, нюанси сумісності, непрості налаштування, відсутність підтримки з боку розробників ігор та багато іншого. Зараз ситуація дещо покращилася для користувачів ПК, але на початку 2000-х PS2 мала величезну перевагу в плані зручності використання додаткової периферії. Все працювало з коробки за принципом «підключив і користуєшся» без додаткових «шаманських танців» на OS Windows XP.

Гігантський каталог ігор та підтримка сторонніх розробників стали одними з основних причин успіху PS2. Sony продовжувала активну співпрацю зі сторонніми розробниками, завдяки чому було створено безліч ексклюзивів, які згодом стали культовими.

Висновок

Це чудо техніки залишило після себе велику спадщину. Консоль не лише встановила нові стандарти, але й вплинула на весь ринок віртуальних розваг. Успіх PS2 надихнув Sony на подальший розвиток серії PlayStation, що призвело до появи PlayStation 3, PlayStation 4 та PlayStation 5, кожна з яких продовжувала її традиції, основи, принципи та ідеї, хоча ніякій приставці так і не вдалося перевершити продажі другої «соньки».

PlayStation 2 стала справжньою легендою в ігровій індустрії, залишивши в ній глибокий слід. Вплив PS2 на розвиток консолей, ігрового дизайну та популяризації відеоігор важко переоцінити. Більше ніж сто мільйонів геймерів по всьому світі досі згадують її як свою улюблену ігрову приставку, що принесла море позитивних емоцій.

На цьому розвиток ігрового підрозділу Sony не зупинився – якщо PS2 змусила комп’ютерних ентузіастів лише трохи засумніватися в доцільності покупки ПК для ігор, то PS3 буквально втоптала в землю найпотужніші флагманські системні блоки того часу, не залишаючи жодних шансів в п’ятеро дорожчим ПК. В наступному випуску поговоримо про найдосконалішу ігрову приставку за всю історію – Sony PlayStation 3.

Минулого разу ми розповідали про першу Sony PlayStation, рекомендуємо ознайомитися з не менш цікавою історією зародження японського чуда: