Покарання за хейт у соцмережах

Переглядаючи Фейсбук, Ютуб, Інстаграм, ТікТок, тематичні сайти/форуми чи граючи в онлайн-ігри, неважко помітити сотні негативних коментарів, які мають спільні риси — безпідставні образи та лайку. Ба більше, майже кожен другий користувач соцмереж ставав жертвою таких агресивних коментарів і замислювався: чи можна покарати такого коментатора за необґрунтовані образи? Відразу скажемо, що це цілком можливо.

Описаний вид коментування має свою назву — хейт (від англ. hate — ненависть), або,  інакше кажучи, агресивні висловлювання, спрямовані на приниження, дискредитацію та пригнічення особи чи групи осіб за певною ознакою (раса, національність, політичні погляди, релігійні питання, стать, сексуальна орієнтація тощо). Тому расизм, сексизм, ейджизм, булінг тощо є різновидами хейту.

Як розпізнати хейт

Хейтом прийнято вважати безпідставне звинувачення в чомусь, голослівну образу, сповнену агресії та лайки. Наприклад, під вашим постом в Інстаграмі хтось починає необґрунтовано писати негативні речі про ваш вік («старий», «зелений»), вагу («товстий», «худий»), колір шкіри («білий», «чорний»), стан здоров’я («ідіот», «дурний») чи про щось інше. Немає різниці, що в таких коментарях зазначають, оскільки їх метою є образа й завдання емоційної шкоди, тому звертати увагу на них не варто.

Слід додати, що причиною для отримання хейту може стати будь-що. Не ті слова, не той одяг чи не та позиція, яку поділяв би хейтер. Найпопулярнішими темами для хейту зараз є політичні погляди особи, ставлення до воєнного стану, мобілізація тощо. В країні, охопленій війною, громадяни перебувають у стані постійного стресу, тому хейт став характерною ознакою будь-яких коментарів, оскільки люди так виплескують свій гнів, страх та інші негативні емоції.

Проте моделюємо ситуацію, яка ставалася чи не в кожного, — ви отримали хейт, який завдав вам моральної шкоди, й за це маєте намір притягнути хейтера до відповідальності.

Крок 1. Слід навчитися відрізняти хейт від критики, оскільки це кардинально різні речі

Хейт має характерні ознаки, серед яких — алогічність і відсутність конструктивності, агресія та вживання лайливих слів, особисті образи, маніпуляції або залякування.

Водночас критика є конструктивною, логічною та побудованою на фактах. Фактично критика — це допомога для досягнення кращого результату, на противагу меті хейту — принизити, образити й завдати емоційної шкоди.

Отже, ми можемо стати жертвою хейту в будь-який час і стосовно будь-чого, оскільки головною метою хейтера є саме приниження, та аж ніяк не суперечка для пошуку об’єктивної істини.

Найцікавіше, що більшість хейтерів вважає, що вчиняючи такі дії в Інтернеті, вони залишаються анонімними й можуть уникнути будь-якої відповідальності за скоєне. Тим більше, що багато коментаторів створюють деперсоніфіковані акаунти (без реального фото чи імені), які досить складно ідентифікувати самотужки.

Крок 2. Ідентифікація особи для притягнення її до відповідальності

Втім, в еру технологій є чимало інструментів, які дають змогу ідентифікувати коментатора та притягнути його до відповідальності. Однак такі технології не надто бюджетні й не кожному доступні. Та як усе ж таки захистити свої права?

Звернутися до правоохоронних органів можливо лише в тому випадку, якщо хейт переходить у погрози життю чи здоров’ю (побажання смерті, травм тощо). Для притягнення до відповідальності слід звернутися до поліції з повідомленням про вчинення кримінального порушення.

Посилатися в такій заяві слід на статтю 129 Кримінального кодексу, якщо хейт містить погрози вбивством (реальні погрози). Або вказати статтю 161 Кримінального кодексу, де йдеться про умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності тощо.

Звернення до правоохоронців відіграє роль психологічного тиску та змусить хейтера замислитися, чи варто продовжувати свої дії. Якщо є достатньо доказів або поліція змогла знайти особу, то далі справа за слідством.

Із практики, багато хейтерів після отримання інформації про початок слідства надають пояснення, чим себе й дискредитують. Далі своє слово має сказати суд.

Якщо ж особу можна ідентифікувати, то простіше звернутися до поліції з повідомленням про вчинення адміністративного правопорушення, посилаючись на статтю 173-1 КУпАП, яка є досить актуальною в умовах воєнного стану.

Згідно з нею, за поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, передбачається накладення штрафу від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Ще можна зазначити статтю 173-4 КУпАП, у якій описано форму хейту — булінг (діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві) або статтю 173-5 КУпАП, яка передбачає відповідальність за мобінг (хейт працівників).

Звернення до поліції може допомогти зібрати більшу доказову базу, яку потім можна використати в суді, оскільки наша мета — не тільки притягнути до відповідальності, а й спростувати написане.

Крок 3. Стягнення відшкодування з хейтера через суд

Після ідентифікації особи найкращим варіантом буде звернення до суду з вимогою про захист честі та гідності. Відповідно до статті 297 Цивільного кодексу, кожен має право на повагу його гідності та честі.

Порушенням честі, гідності чи ділової репутації буде визнано розповсюдження особою недостовірної (хибної, непідтвердженої) інформації щодо іншої особи / осіб. Отже, порушенням вважається саме фактичне твердження, яке надано в доступ для інших осіб. Фактичне твердження — це висловлення думки як факту, що не потребує доведення (встановленої обставини).

Водночас порушенням не може вважатись оцінне судження, власна думка, критика, оцінка дій / бездіяльності. Оцінним судженням прийнято вважати висловлювання, що містять звороти «моя думка така», «я так вважаю, оскільки». У разі логічного та конструктивного формування позиції оцінне судження є висновком із посиланням на наше авторство.

***

Отже, хоча національне законодавство й не містить чіткого регулювання хейту, проте є аналогічні норми, що регулюють ці відносини й дають змогу притягнути хейтера до відповідальності за його брудні слова.

Статистика судових рішень із 2023 до 2024 року включно свідчить, що реєстр судових рішень містить понад тисячу таких справ, більшість із яких завершується успішно для особи, яка хоче захистити свою честь та гідність.

Наприклад, у справі №279/3125/24 суд зобов’язав хейтера вилучити зі своєї сторінки у соціальній мережі Фейсбук під іменем фото малолітнього сина Заявника та визнав поширену інформацію недостовірною й такою, що принижує честь, гідність і порушує право на недоторканність ділової репутації.

У справі №598/2106/22 суд визнав недостовірною й такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію такого змісту: «Він (позивач) кагебіст і путін, слабий, дурний», «Він (позивач), як путін, кагебіст» і зобов’язав хейтера протягом двох календарних днів від дня набрання законної сили рішенням суду в цій справі спростувати поширену недостовірну інформацію, повідомивши в усній формі позивачу та свідкам про її недостовірність.

Однак варто додати, що такі справи можуть бути успішними лише за наявності достатньої доказової бази та відповідного супроводу судового процесу.