Іран попереджає про можливу зміну ядерної доктрини у відповідь на удари Ізраїлю

Старший радник верховного лідера Ірану попередив, що Тегеран може змінити свою ядерну доктрину, якщо Ізраїль завдасть удару по атомним об’єктам Ісламської Республіки, пише Financial Times.

Поки Іран і Близький Схід готуються до реакції прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу на ракетний напад Ірану на Ізраїль минулого тижня, бригадний генерал і політичний радник аятолли Алі Хаменеї Расул Санаї-Рад заявив іранському інформаційному агентству Fars, що удари по ядерних об’єктах, безумовно, можуть вплинути на розрахунки під час і після війни.

“Деякі політики вже підняли питання про можливість змін у ядерній стратегічній політиці [Ірану]. Більше того, такі дії (удар Ізраїлю по атомних станціях Ірану) перетнуть регіональні та глобальні червоні лінії”, — сказав Санаї-Рад.

Після того, як Іран випустив понад 180 балістичних ракет по Ізраїлю у відповідь за вбивство лідера "Хезболли" Хасана Насралли та інших лідерів бойовиків, відомі праві ізраїльтяни заявили, що уряд Нетаньяху повинен атакувати ядерну програму республіки. Ізраїль давно розглядає це як свою найсерйознішу стратегічну загрозу. Але західні дипломати попередили, що це буде найжорстокішою помстою. США закликали Нетаньяху не атакувати ядерні об'єкти Ірану або його нафтову інфраструктуру. Експерти кажуть, що Ізраїль навряд чи зміг би завдати успішних ударів по ядерних об’єктах Ірану без підтримки США, адже основні станції міцно захищені та побудовані глибоко під землею. 

Але міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант у середу заявив, щовідповідь Ізраїлю буде “смертоносною, точною і, перш за все, несподіваною”. 

"Вони не зрозуміють, що сталося і як це сталося. Вони побачать результати", – сказав він.

Оскільки напад ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня минулого року викликав хвилю регіональних бойових дій між ізраїльськими силами та підтримуваними Іраном бойовиками, офіційні особи в Тегерані попередили, що Ісламська Республіка може змінити свою ядерну доктрину, якщо зіткнеться з загрозою існуванню. Однак вони навмисно залишили неоднозначність, не уточнивши, що саме може за цим послідувати.

“Ядерні установки мають власні протоколи, які обидві сторони повинні враховувати під час війни. Будь-яка потенційна відповідь з боку Ірану, безсумнівно, матиме вплив, так само як атаки на нафтогазові об’єкти можуть вплинути на регіональну енергетичну безпеку та світові ціни на енергоносії”, – сказав Санаї-Рад, натякаючи, що Іран може відповісти ударами по ядерних об’єктах Ізраїлю.

 Ізраїль — єдина держава Близького Сходу, що має ядерну зброю, хоча публічно не визнає цього факту. 

У свою чергу, західні країни вже давно висловлюють занепокоєння щодо розширення програми Ірану. Тегеран почав агресивно нарощувати ядерну діяльність після того, як колишній президент США Дональд Трамп у 2018 році в односторонньому порядку вийшов з угоди, яку Іран підписав зі світовими державами, і наклав на країну санкції. 

Тегеран встановив сучасні центрифуги та вже понад три рокизбагачує уран до 60% чистоти, що є близьким до збройового. 

Міжнародне агентство з атомної енергії, яке має інспекторів в Ірані, вважає, що країна має достатньо розщеплюваного матеріалу, щоб протягом кількох тижнів виготовити приблизно три ядерні бомби, якщо вона вирішить це зробити. Але і МАГАТЕ і офіційні особи США зазначали, що жодних доказів того, що Іран розробляє зброю немає.

Іран наполягає, що його програма призначена лише для цивільних цілей, а його новий президент Масуд Пезешкіан заявив, що хоче відновити співпрацю із Заходом для вирішення ядерного протистояння та забезпечення послаблення санкцій з метою стимулювання економіки. 

Втім, цього тижня 39 законодавців підписали листа до Вищої ради національної безпеки, в якому йдеться, що країна повинна посилити свою оборонну доктрину, включивши до неї ядерну зброю. 

Представник іранського уряду заявив, що наразі ядерна доктрина не змінилася, і послався на видану Хаменеї два десятиліття тому фетву, яка забороняє розробку ядерної зброї.