Кадиров пішов проти Путіна. Що буде після оголошення главою Чечні "кровної помсти"

Кровна помста Кадирова. Що це означає для російських еліт

Рамзан Кадиров пригрозив кровною помстою сенатору від Дагестана, лезгину за національністю, Сулейману Керімову. Причина помсти — нібито замовлене вбивство Кадирова. Реальна причина — як буде поділено компанію Wildberries, один із найбільших маркетплейсів в РФ.

1. Керімов свого часу прямо натякнув, що цю компанію йому пообіцяв особисто Путін. А це означає, що вирішення цього питання було прямою гарантією Путіна.
2. Перестрілка в центрі Москви, коли чеченці вбили двох охоронців-інгушів, не призвела до жодних міжетнічних сутичок. Ба більше, після цих подій відбулася зустріч "старійшин" інгушів та чеченців (очолював Делімханов). Суть цієї зустрічі звелася до звинувачень інгушів в порушеннях шаріату та до ритуальних заяв про мир. Простіше кажучи, Кадиров переводив уже тоді бандитські розборки в русло мусульманського права.
3. Заява про кровну помсту — це спроба перебити "слово Путіна" "традиційними звичаями", які є частиною пакту між Путіним та Кадировим.
4. Кадиров демонструє оточенню і російським елітам, що він не може програти, навіть якщо він протистоїть Путіну. Просто так здатися — означає, що далі роль чеченців в "охоронному бізнесі" у всій Росії падатиме. Треба віддати належне Кадирову — він знайшов формат, який не прямо підставляє Путіна. Адже він апелює не виключно до понятійних речей, а загортає їх у традиційні проторелігійні конструкції. І тим самим виводить з-під прямого звинувачення Путіна.
5. Звичайно, з погляду імператора, всі ці кадирівські конструкції є все-таки ультиматумом. І Путін прекрасно розуміє, що всі чекають на його реакцію. Також усі знають стиль Путіна, який тягне час, перш ніж щось вирішувати. Але варто нагадати: еліти тільки почали забувати, як Путін, давши слово не вбивати, убив Пригожина. І тут є нова історія — Путін пообіцяв Wildberries Керімову і (не) може захистити його. Путін має одночасно захистити Керімова й "задовольнити" Кадирова.
6. Власне, від того, як він вчинить, залежатиме його репутація як імператора, людини, яка вирішує все безоглядно на умовності. Раніше в таких випадках він завжди карав обох. Правда, ступінь покарання був різним. Класичний приклад — судовий процес "Сєчін проти Улюкаєва". Улюкаєва посадили, Сєчін залишився керівником "Роснєфті", але втратив вплив.
7. Тут ситуація складніша — Путін не може не покарати Кадирова, але як це зробити без втрат статусу-кво в Чечні, незрозуміло. Тому це початок серіалу. Довгого, але який обовʼязково завершиться або втратою впливів Кадирова, або повтореннями демаршів від низки менш впливових, але не менш нахабних гравців. Багато в чому це повторення 90-х, тільки на новому етапі розвитку і при сильнішій, та водночас корумпованішій державі.
8. Є ще один важливий аспект: після того, як Патрушева понизили в статусі, в Росії зник інститут "координатора" силовиків, і тепер всі вони напряму підпорядковуються Путіну. Тобто, вони координуються спорадично і ситуативно. А така свобода дій має з часом привести до певних дисбалансів в репресивній (щодо економічних, а не політичних гравців) системі.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело