Предупреждение для Додика: как настроения в БиГ меняются не в пользу союзников России

У Боснії і Герцеговині (БіГ), одній з найбільш нестабільних держав Європи, 6 жовтня відбулися місцеві вибори.

Загалом вони пройшли спокійно та без гучних скандалів.

І це не дивно, адже це не загальнонаціональні, а місцеві вибори.

А загальнонаціональні пройдуть у БіГ лише за два роки.

Проте є низка обставин, яка робить їх особливими.

По-перше, нинішнє загострення навколо планів президента Республіки Сербської (РС) Мілорада Додіка добиватися незалежності.

Підтримка на місцевих виборах мала стати підтвердженням схвалення цього курсу етнічними сербами.

А ще – до останнього моменту проведення цих виборів було під питанням, адже чимала частина держави опинилася під водою внаслідок потужних злив.

У п’яти општинах був проголошений стан стихійного лиха, що призвело до перенесення дати виборів.

Це означає, що остаточні результати будуть оприлюднені ще нескоро.

А в умовах БіГ це може призвести до фальсифікацій результатів.

Боснійські особливості.

Ці вибори стали восьмими, що пройшли у БіГ після завершення війни.

Місцеву владу обирали у двох ентитетах: Федерації Боснії і Герцеговині та Республіці Сербській, а також спеціальному окрузі Брчко.

Центрвиборчком БіГ зареєстрував 3,4 млн виборців, але оскільки голосувати можуть громадяни з 18 років, то реальна кількість виборців складає приблизно 3 млн.

Перед ними стояло складне завдання – на різноманітні посади в місцевих органах влади з 26 089 кандидатів обрати лише 3200 депутатів місцевих општин, радників та 143 мери в 111 општинах та 32 містах.

При цьому закон про вибори вимагає забезпечення гідного представництва жінок на всіх рівнях – не менше 40% від усіх кандидатів, що в умовах досить консервативної БіГ виконати досить складно.

Але БіГ не була б сама собою, якби все було так просто.

Відповідно до загального закону обираються мери 29 міст, тоді як міські очільники Сараєва, Мостару та Брчко – за спеціальними рішеннями.

З великої кількості партій та коаліцій слід згадати декілька, які мають вплив не тільки на місцях, а й у всій державі.

При цьому варто відзначити поступове зростання партій громадянської спрямованості, які є суперниками суто етнічних партій.

Серед найбільших – потужний лівоцентристський блок партій "Трійка", який був сформований нещодавно.

Далі згадаємо традиційні політсили – Партія демократичної дії (ПДД, бошняцька партія), Союз незалежних соціал-демократів (СНСД, вождем якої є Мілорад Додік, чим усе сказано), Соціал-демократична партія (СДП, громадянська партія), "Хорватська демократична співдружність" (ХДС, "донька" правлячої партії Хорватії, яка має потужну підтримку Загреба), Партія демократичного прогресу (ПДП, центристська просербська партія) та багато інших партій та блоків.

Але було б помилкою, особливо для РС, характеризувати партії однобічно – бошняцько-сербсько-хорватсько-націоналістична, центристська або право/лівоцентристська, громадянська чи ще якась.

Значна кількість із них, за винятком праворадикальних та маргінальних, підтримують євроінтеграцію БіГ, хочуть відійти від етнічних засад організації країни та перетворити її на вільну, сучасну та демократичну державу, для чого потрібні реформи усіх сторін життя.

Головною силою тих, хто не бажає змін, у першу чергу в РС, слід вважати Мілорада Додіка та його партію.

Ця політична сила своєю діяльністю демонструє незалежність від соціал-демократичних постулатів.

Сербський націоналізм, підтримка російської агресії, байдужість до вимог населення та відверті спекуляції обіцянками кращого життя, махровий популізм...

Але це працює та сприймається більшістю виборців, мало обізнаних у політичних питаннях.

Спецрежим для виборів.

Головною особливістю стало проведення голосування відповідно до змін до Закону про вибори, які були внесені високим представником Крістіаном Шмідтом у березні цього року.

Зокрема, відтепер воєнні злочинці, що визначені міжнародними судами або судами БіГ, не можуть висуватися кандидатами на будь-які позиції або виконувати будь-яку функцію у процесі проведення виборів.

Як пілотний проєкт на деяких виборчих дільницях був використаний електронний підрахунок бюлетенів, відбулася електронна фіксація виборців, здійснювався відеоконтроль на дільницях та в кімнатах підрахунку бюлетенів.

Такі зміни, що їх підтримали 83,4% опитуваних виборців, можуть стати засобом ефективної боротьби з фальсифікаціями та маніпулюванням виборчим процесом.

Запровадження сучасних технологій, навіть у такому обмеженому вигляді, можна оцінити як важливий крок у процесі демократизації суспільства БіГ, забезпечення прозорості та чесності виборчого процесу, захисті від різноманітних його порушень.

Вибори відбувалися в умовах нестабільної політичної ситуації, що спричинили такі фактори:.

– почастішання під час виборчої кампанії сепаратистських заяв Додіка, погроз вивести РС зі складу БіГ (які він під тиском політиків ЄС та США пізніше сам й спростовував);.

– суд над президентом РС, який порушував обов’язкові для виконання вказівки високого представника та заявляв про його нібито нелегітимність;.

– схвалення Скупштиною РС закону про вибори та погроза його застосувати під час місцевих виборів (і знову – під тиском міжнародної спільноти цього не сталося).

Враховуючи нестабільну політичну ситуацію в БіГ, армія посилила контроль за всіма військовими об’єктами, а Державне агентство розслідувань і захисту підвищило заходи безпеки на інфраструктурних об’єктах та місцях масового скупчення населення.

А напередодні виборчої кампанії підрозділи EUFOR провели заключний етап маневрів "Швидка відповідь".

Тим самим продемонструвавши готовність не допустити провокацій під час виборів та забезпечити стабільність у БіГ.

Подарунки з Белграда, Москви та Будапешта.

Попри всі ці зусилля, кількість порушень на виборах, згідно із заявами місцевих неурядових організацій та міжнародних спостерігачів, залишається значною.

Також не вдалося забезпечити відповідно до закону 40% представництва жінок серед кандидатів, хоча ситуація дещо покращилася у порівнянні з попередніми роками.

Проте головною проблемою виборів у БіГ було та залишається втручання з-за кордону.

Зокрема, лідери та політики Хорватії під час виборчої кампанії неодноразово відвідували "з робочими візитами" райони, де більшість складає хорватське населення.

Проте саме Додік та його партія отримали відкриту підтримку з-за кордону від політиків Росії, Сербії, Угорщини, що було на межі закону.

Днів за 10 до дня виборів президент Сербії Александар Вучич прибув у Баня-Луку та нагородив Додіка найвищою сербською нагородою – Орденом Республіки Сербія.

Росіяни Сергєй Лавров та Дмитрій Медведєв раптом 2 жовтня (тобто за три дні до виборів) надіслали листи президенту РС.

Подякували за "захист інтересів сербського народу від неоколоніальної політики Западу".

А керівник угорського МЗС Петер Сійярто 5 жовтня (за день до виборів) виступив на мітингу в Баня-Луці з нагоди завершення передвиборчої кампанії Додіка.

І знову солоденькі слова про "важливого та сильного лідера", який відстоює інтереси боснійських сербів.

Показово, що московські діячі відзначають "особистий внесок РС та особисто Додіка" у захист Дейтонських мирних угод та миру на Балканах (які Додік послідовно торпедує!).

Ну а російський посол у БіГ Ігорь Кабалухов, у традиційній манері російської дипломатії, ще до оголошення офіційних результатів виборів, відкинувши протокол, привітав Додіка з перемогою.

Такі подарунки Додіку були розраховані на пересічного виборця невеликих населених пунктів та, безумовно, допомогли СНСД отримати непогані результати у провінції.

На цьому тлі кількість автівок із сербськими номерами, яка збільшилася біля дільниць у день виборів у прикордонних містах РС, виглядала навіть якось дрібнувато.

Додік без явного виграшу.

Станом на 10 жовтня все ще відсутні підсумкові дані, але вже можна дещо сказати.

У голосуванні взяли участь 47,2% виборців, що на 3,2% менше, ніж на виборах 2020 року.

Можливо, причиною зниження активності виборців стало те, що 74% з них вважають, що вибори не є справедливими та чесними.

Хоча, з іншого боку, така низька участь викликає здивування, адже кожен сьомий з десяти напередодні виборів заявляли про свою готовність взяти в них участь.

Крім того, зменшення участі громадян є тривожним сигналом політикам про зростання недовіри до партій.

І скільки людей прийде на загальні вибори через два роки, сказати важко.

Адже 6 жовтня проголосувало лише менше половини.

Попередні результати свідчать, що у більшості міст старі мери зберегли свої позиції.

В Сараєві, Баня-Луці, Тузлі, Зениці – найбільших містах країни – зберегли свої позиції блок "Трійка", ПДД, СДП, ХДС, ПДП, СНСД.

Є підстави святкувати й у Додіка.

У Республіці Сербській його партія отримала перемогу в 47 општинах з 63 (на минулих виборах – у 41).

Але великі міста Баня-Лука і Бієліна дісталися опозиції.

Ще відсутні результати в інших великих містах РС, яких з тривогою чекають в СНСД та з надією – в опозиційних партіях.

Перші результати свідчать, що виборці у низці міст та општин віддали перевагу молодшим кандидатам.

Найяскравішим прикладом стало Сараєво, де середній вік кандидатів зменшився з 51,5 років до 43.

Ну а в столиці РС – Баня-Луці – вже вдруге переміг представник опозиційної Додіку Партії демократичного прогресу Драшко Станивукович (хоча в Скупштині президент РС та його союзники мають більшість).

Але тут є питання, чи дійсно переможець є в опозиції до президента РС, який одним із перших привітав його з перемогою.

Частина експертів впевнена, що Станивуковича підтримує канадський кінопродюсер Борис Малагурскі, який веде боротьбу з Додіком.

Інші вважають старого-нового мера вундеркіндом у політиці.

А колишня його соратниця Єлена Тривич, з якою вони разом починали антиурядові протести у 2018 році, вважає Станивуковича союзником Додіка, який веде складну та ризиковану гру.

Але головним є інше.

Місцеві вибори показали, що Додік продовжує поступово втрачати популярність.

А відтермінування застосування закону про вибори РС підтверджує, що судовий процес над ним, постійне спростування своїх же погроз щодо виходу з БіГ є свідченням втрати Додіком впевненості у своїй безкарності та програшу, що наближається, у боротьбі проти високого представника.

* * * * *.

Місцеві вибори не змінять зовнішню політику БіГ.

Адже вони спрямовані, так би мовити, всередину країни.

Люди чекають від нової місцевої влади покращення свого життя в кожному населеному пункті, створення нових робочих місць, поліпшення системи охорони здоров’я та освіти, боротьби з корупцією, яка знищує країну, вдосконалення роботи місцевого транспорту та багато чого іншого.

Деякі зміни вже почалися в Сараєві, Мостарі, Баня-Луці, Добої, Тузлі та інших општинах.

Але поки що вони є маленькими окремим світлими крапками.

Водночас вибори, що відбулися 6 жовтня, продемонстрували незадоволення значної частини населення місцевою владою та партіями загалом.

Тим важливішими мають стати загальні вибори, що пройдуть у 2026 році.

Можливо, вони стануть початком реального оновлення БіГ.

Автор: Володимир Цибульник,.

кандидат історичних наук, тимчасовий повірений у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік).