Уроки мови: як буде українською «прострочений»
Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови у побуті. Але вони не завжди знають, як правильно замінити деякі слова.
Видання «УНІАН» розповіло, як правильно сказати українською «прострочений». Цим словом описують речі з терміном придатності, що минув. Так описують продукти, ліки або платежі.
Українською «прострочений» буде «протермінований». Приклади використання цього слова:
- «Актор зазначив, що в нього є американська віза, але вона давно протермінована».
- «Бібліотекарка люб'язно скасувала штраф за протерміновані книжки».
- «Іноді в цьому магазині продають протерміноване морозиво».
Слово «прострочений» в українській мові також існує. У нього є два значення.
Перше значення слова «прострочений» таке саме, як «протермінований» - тобто той, у якого закінчився термін придатності. Ці слова є синонімами. Ось кілька прикладів вживання слова:
- «Однією з причин відмови у в'їзді може стати прострочений паспорт».
- «Якщо продукт прострочений, краще його викинути».
Друге значення - від слова "прострочИти":
- «Іван стояв унизу і перед собою бачив лише широку підошву, прострочену в два ряди міцними цвяхами».
- «Сорочка мала підігнутий зріз, прострочений на машинці наосліп».
Таким чином, говорити «прострочений» українською можна і це не є помилкою. Не варто вважати це слово русизмом.
Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих "нових українців" говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.