Кого економічно бронюватимуть: три ймовірні варіанти

В уряді все ж вирішили збільшення податків для бізнесу розбавити прийняттям однієї з моделей економічного бронювання працівників і ФОПів. Але остаточне рішення за парламентом, який, як відомо, в таких питаннях чекає погодження «політичного керівництва».

Народний депутат Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі 4 жовтня зазначив, що під час засідання фінансового комітету Верховної Ради заступник міністра економіки Віталій Кіндратів заявив про потребу в місячній звітності за податком на доходи фізичних осіб замість діючої квартальної для запровадженняекономічного бронювання.

«Сказав що точно будуть впроваджувати модель економічного бронювання. Рішення прийнято. Зараз розглядають кілька варіантів», — розповів Ярослав Железняк.

Законопроєкт про збільшення податків заднім числом (з 1 жовтня) уже прийняли, а також очікується схвалення однією із моделей економічного бронювання, яка запровадить перехід від критичності підприємства до критичності працівника, ймовірно, на рік, але із щомісячним підтвердженням зарплати.

Про відхід від бронювання працівників через процедуру визнання підприємств критично важливими свідчать і результати засідання Кабінету міністрів України 8 жовтня цього року. На ньому було вирішено провести аудит прийнятих рішень щодо такого визнання. А поки здійснюватимуть аудит (як мінімум до 15 листопада 2024 року), поставити на паузу дію критеріїв і порядку, за якими визначають критичність підприємств. І, відповідно, центральним органам виконавчої влади (крім міністерств) та обласним (Київській міській) військовим адміністраціям рекомендовано поки що утримуватися від прийняття рішень про визнання підприємств, установ і організацій критично важливими.

Станом на сьогодні у Верховній Раді зареєстровано сім законопроєктів про економічне бронювання. Але такими, що мають шанси бути прийнятими, є законопроєкти від групи провладної фракції «Слуга народу» на чолі із головою комітету з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою. Ці законопроєкти передбачають три базові варіанти економічного бронювання.

Перший. Бронювати працівників матимуть право як підприємства, так і ФОПи. ФОПи матимуть право бронювати самі себе. Розмір заробітної плати при цьому варіанті не матиме значення. Головний критерій — це сплата за працівника військового збору у розмірі 20 400 грн.

При цьому ФОП має бути зареєстрований не менш як один рік і мати дохід у місяць щонайменше 61 200 грн на одного броньованого працівника.

Другий варіант. Бронюватимуть лише працівників підприємств, установ і організацій. Головний критерій — розмір заробітної плати працівника не менш як 36 336 грн.

Бронювання ФОПів або їхніх працівників цей варіант не передбачає.

Третій варіант. Бронювати працівників матимуть право підприємства, установи і організації, а також ФОПи. Причому ФОПи також матимуть право бронювати самі себе. Але критерії для бронювання у цьому разі різні.

Для підприємств, установ і організацій критерій — це розмір заробітної плати працівника не менш як 36 336 грн. А для ФОПів — сплата за працівника військового збору у розмірі 20 400 грн.

При цьому ФОП має бути зареєстрований не менш як шість місяців і мати дохід на місяць щонайменше 61 200 грн на одного броньованого працівника.

Усі варіанти передбачають відсутність заборгованості із заробітній плати й зі сплати податків і зборів.

Економічний ефект від таких варіантів бронювання оцінюється у сотні мільярдів гривень.

«У разі ухвалення законопроєктів з економічним бронюванням бюджет отримуватиме від 200 до 320 мільярдів гривень на рік залежно від обраної моделі. За нашими розрахунками, якщо ухвалять модель бронювання без ФОПів, то бюджет може отримувати десь 200 мільярдів гривень на рік. Якщо з фізичними особами-підприємцями — це десь 320 мільярдів гривень», — заявляв у червні Дмитро Наталуха.

Крім податкових надходжень, на мою думку, економічне бронювання в одній з описаних моделей сприятиме поверненню в Україну частини працівників-чоловіків, які свого часу залишили Україну як у законний, так і в незаконний спосіб.

Також матимемо усунення корупційної складової при отриманні бронювання або відстрочок. Адже замість конвертів для чиновника за групу інвалідності чи фейкове місце в аспірантурі або замість плати за незаконний перетин кордону бізнес сплачуватиме за працівника податки, які йтимуть напряму на фінансування Сил оборони.

Завдяки економічному бронюванню частина людей вийде з «тіні», повернеться на роботу, платитиме податки, створюватиме додану вартість.

Можна довго дискутувати на тему справедливості економічного бронювання. Питання дійсно непросте. З одного боку, дехто каже, що економічне бронювання узаконить «війну лише для бідних». З іншого — очікувані надходження до бюджету від економічного бронювання дадуть можливість і збільшити мобілізацію, і посилити мобілізацію економіки для фінансування потреб армії. Адже кошти на потреби фронту у зброї, на зарплати військовим — це все наші податки, і що більше ми зможемо їх генерувати всередині країни, то більше зможемо витратити на потреби Сил оборони.

Тож моя особиста позиція: для бізнесу, для економіки, врешті-решт для Перемоги цей закон украй необхідний.

Єдине питання, якого не хотілося б залишати поза увагою, — це питання справедливості економічного бронювання щодо вже діючих військовослужбовців, особливо добровольців і тих, хто був свого часу мобілізований і вже третій рік на війні. Отут дійсно є про що говорити. Права військових також треба захистити. Переконаний, що потрібно нарешті взяти й на третьому році війни прийняти закон про зрозумілі правила демобілізації.