Марія Деві Христос. Історія кінця світу, призначеного на 24 листопада

Бурхливе обговорення у мережі «цілительки» Ганни Фесун, яка проголосила себе Богородицею, не перший випадок в Україні, коли жінка зарахувала себе до сонму небожителів. «Це ж вже було», – сказав би другий президент України Леонід Кучма і мав би рацію.

35 років тому, у 1990-му, було засноване добре відоме українцям у віці 40+ «Біле Братство». На його чолі стояла така собі Марина Цвігун. За самовизначенням – «Матір Світу» та «Живий Бог Марія Деві Христос».

Про буремні події початку 1990-х та подальшу долю Цвігун, послідовники якої, досі намагаються повторити її феномен, – далі у матеріалі «Главкома». 

Богородицин клан

Кінець 1980-х – початок 1990-х у колишньому СРСР, який стрімко слабшав, став золотою добою для різного роду неформальних об’єднань та пройдисвітів усіх ґатунків. Портал абсурду відкрився…

І на екрани радянського телебачення вийшов і екстрасенс Алан Чумак, цілитель Анатолій Кашпіровський, астролог Павло Глоба, провидиця Джуна… До численної армії шарлатанів та самозванців приєднався і такий собі Юрій Кривоногов.

Цей чоловік народився у Росії, але жив та навчався у Києві. У 1970-х захистив кандидатську дисертацію, працював в Інституті кібернетики. А потім все кинув і долучився до руху «Товариства свідомості Крішни». Але щось пішло не так, і кришнаїтом Кривоногов не став. Натомість заснував «Інститут душі «Атма», де проповідував нетрадиційні методи оздоровлення.

Так кібернетик став езотериком, а коли зрозумів, що читання ним лекцій у провінційних містах збирає чималу аудиторію, зважився на наступний крок. Кривоногов замислився над заснуванням власної релігійної громади, де він виступить у ролі не лектора, а месії. Але інтуїтивно він відчував, що у цій схемі бракує важливого пазла.

Пазли склалися, коли доля підкинула йому несподівану зустріч. Якось, гастролюючи з лекціями у Донецьку, він отримав від слухачки записку: та писала, що розмовляє з Богом. Так Кривоногов познайомився з Мариною Цвігун. Вона була журналісткою і депутаткою місцевої ради, мала чоловіка і сина. Після зробленого напередодні аборту, який пройшов зі значними ускладненнями, Цвігун буцімто пережила «переродження» і відчула у собі нову людину. Ба навіть богиню.

Цвігун та Кривоногов побралися після того, як Марина порвала з попереднім чоловіком. Красива і харизматична, вона легко піддавалася впливу і стала у пригоді своєму новому супутнику.

Їздити країною пара почала разом – у 1990-му Кривоногов став іменувати себе Юоаном Свамі або Іоаном Хрестителем, а дружину – Марією Деві Христос. Кривоногови проповідували, що Бог зійшов на землю в образі Марини-Марії, що невдовзі розпочнеться «золотий вік», а передуватиме йому Страшний суд.

Стандартний набір «месій» мав, втім, один нюанс: щоб на Землі настала нова ера, значна кількість людей повинна була принести себе в жертву, покінчивши з життям.

Кравчук – «Понтій Пілат» та дефіцит постільної білизни

Але навіщо Кривоноговим був потрібен масовий суїцид? Власне, їм потрібні були гроші. Пара проповідувала, що «спасуться» і «воскреснуть» лише 144 тисячі обраних. Тож за право стати членом «Великого Білого Братства» (таку назву отримала релігійна організація) почалася конкуренція. «Братчики» їздили країною, продавали літературу, збирали пожертви. Ошукані люди віддавали на потреби церкви усе своє майно – від коштовностей та автомобілів до нерухомості.

Організація розросталася, охоплюючи все більше молоді та неповнолітніх. А Кривоногови тим часом перебралися до Москви, делегувавши «право хрещення» неофітів своїм «апостолам». Звідти навесні 1992-го Юрій Кривоногов передав послідовникам послання: кінець світу настане 24 листопада наступного року. Тоді ж має відбутися і самогубство членів «Білого братства».

На цьому моменті «прокинулася» українська влада і почала затримувати проповідників. Президент України Леонід Кравчук, якого «братчики» називали Понтієм Пілатом, видав указ про боротьбу з сектою, а Київрада скасувала реєстрацію організації.

Діяльність «Братства» засудив і предстоятель Української православної церкви (тоді ще Московського патріархату) Філарет. Чиновники ж розгорнули активну кампанію проти Кривоногових, яка дійшла до абсурду: з продажу зникла постільна білизна – простирадла та підковдри – аби члени «Братства» не могли пошити собі впізнавану «уніформу» – білі хламиди.

У цей час Кривоногов передавав з Москви інструкцію для своїх прихильників: у випадку арешту відмовлятися від їжі, обираючи голодну смерть в тюрмі задля «воскресіння» та «вічного життя». Силовики ж тим часом порушили проти подружжя карну справу та оголосили Кривоногових у розшук. Але довго шукати їх не довелося – «месії» прибули до Києва, аби «віддати себе у руки Звіра».

Кінець світу відкладається

10 листопада 1993 року Кривоногов та Цвігун із групою прихильників зайшли до Софійського собору у Києві. Складно пояснити те, чому «Богородицю» і Ко не затримали іще по дорозі, і як вони зуміли пронести до собору каністри з бензином – для майбутнього самоспалення. Але факт залишається фактом: зо три десятки членів «Білого Братства» проникли на територію музею під виглядом звичайних відвідувачів. Вони закрили співробітників в одному з приміщень і заблокували усі двері.

Перебуваючи в середині, сектанти співали та молилися, а що мало бути потім – достеменно невідомо.

На суді Марині Цвігун заявляла, що ніякого самоспалення ніхто насправді не планував. За альтернативною версією, підпалити себе повинні були рядові члени «Братства», але не подружжя Кривоногових. Ще один варіант розвитку подій був таким: один з «братчиків» мав застрелити Марію Деві Христос з пістолета, але в останній момент перелякався і опустив зброю. Можливо, Кривоногову просто встигла набриднути дружина? Хтозна.

Крапку в цій історії поставив ОМОН. Силовики вибили двері та затримали учасників акції. Цвігун та Кривоногова звинуватили у завдаванні шкоди здоров’ю під виглядом релігійних обрядів, захопленні будівлі та масових безладах. Юрій Кривоногов отримав сім років в’язниці, Марина – чотири роки, їхній «апостол» Віталій Ковальчук – шість років. Останній, до речі, став третім чоловіком Цвігун, адже під час слідства та на суді подружжя Кривоногових пересварилося та розлучилося.

Юрій Кривоногов зрікся усіх своїх поглядів, після покарання він повернувся до Києва, вдруге одружився і взяв прізвище дружини – Сильвестров. Далі його слід загубився. А Марина Цвігун оголосила свого колишнього «Юдою» і звернула погляди на «апостола» Ковальчука. Вона трохи не добула свій термін і вийшла за амністією у 1997-му. Після звільнення кілька разів намагалася знову перереєструвати «Біле Братство» в Україні, але отримувала відмову.

А тому вирушила до Росії.

«Рептилоїди в овечих шкурах»

Орієнтовно у 2005-му Марина Цвігун переїхала до Москви. «Братчики» ще довго шукали свою «маму» (так у секті називали Цвігун), але та зріклася своїх «дітей». До Москви вона покликала лише Ковальчука, а сама стала називатися Вікторією ПреобРАженською. Втім, титул «Мати Світу» жінка скромно за собою залишила. Цвігун-ПреобРАженська також почала називати себе «єгиптологом». Вона співає, танцює, пише музику та малює картини. І це далеко не повний перелік її талантів.

Прикметно, що колишня «Богородиця» не афішує український період свого життя. На її сайті victoriara.com вказано, що жінка народилася «наприкінці ХХ століття» на теренах «східної України». Тут «Мати Світу» трохи кокетує з власним віком, адже насправді 64-річна Цвігун з’явилася на світ у 1960-му. Себе вона презентує як засновницю «Космічного Полімистецтва Третього Тисячоліття» – що б це не означало. У Росії «полімисткиня» видала вже зо два десятка аудіоальбомів та провела кілька виставок своїх картин, ба навіть відкрила власну галерею у московській ВДНХ.

Словом, у Москві Цвігун себе знайшла. Вона й справді пасує Росії, а Росія відповідає її духові. Щоправда, у 2013 році вона ще раз побувала в Україні – тепер вже востаннє. Зупинялася у центрі Києва – провела виставку, прочитала лекції та організувала збори старих прихильників. Більше її на наших теренах ніхто не бачив.

Ще б пак. Адже у 2014 владу в Україні «захопили рептилоїди в овечих шкурах». Порівняно із цим яскравим визначенням слова «київська хунта», які також вживає Цвігун, звучать надто банально, хоча на оригінальність «Мати світу» і не претендує.

До повномасштабного вторгнення жінка активно підтримувала «Новоросію», зазначаючи, що «ЄС – це удавка для слов’ян», а «перемога буде за Руссю» (читай: за Москвою).

«Подонки нечестивые, очнитесь,
По трупам на Олимп вам не взойти,
И лучше вовремя остановитесь,
Вас ждет могила ада впереди» –

Такими віршами Марина Цвігун тішить своїх читачів. Серед її опусів є й твір, названий «Легітимний» – останній, безумовно, оцінить таку поезію, а особливо заклик «остановиться».

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну Цвігун цілком і повністю підтримала, пояснюючи на своєму YouTube-каналі, за які «гріхи» Україні випала така «кара». Але потім провидиця, що називається, «вдарила в штангу», почавши заявляти, що владу в Україні та Росії захопили «темні провідники», які приймають нелюдяні закони, а стоять за усім цим масони, хасиди і сам Сатана, який мріє розсварити слов’ян.

Цікаво, що влада Росії «Вікторію ПреобРАженську» не чіпає. Натомість діяльність «Білого Братства» в РФ заборонена з 2013-го, але з ним «Вікторія» себе більше не пов’язує. Можливо, у Москві на неї дивляться як на корисну ідіотку або як на міську божевільну, здатну розважити публіку. Хоча на її сайті та Ютюбі – безліч вдячних відгуків, а це означає, що частина росіян сприймає пророчицю цілком серйозно.

Натомість Держдума РФ нещодавно звернула увагу на Анатолія Кашпіровського, який також свого часу перебрався до Москви і досі «працює» цілителем. У законодавчому органі Росії підняли питання про заборону його сеансів. Але 85-річний Кашпіровський, якого росіяни 30 років тому навіть обирали депутато Держдуми, продовжує користуватися попитом: найдешевший квиток на його виступи коштує 3 тисячі рублів, а найдорожчий – 25 тисяч. Lenta.ru пише, що, наприклад, катаракту Кашпіровський лікує піснею путінця Малініна «Ночь светла» – зцілення настає відразу після прослуховування.

Наталія Лебідь, «Главком»