Знайшли корінь багатьох конфліктів: учені розповіли про небезпечну рису деяких людей

Останні дослідження показують, що люди, особливо ті, хто бере участь у конфліктах, таких як заворушення і контрпротести, часто вважають, що розуміють погляди тих, проти кого вони виступають. Однак ця впевненість часто виявляється помилковою. Науковці з'ясували, що перебуває в епіцентрі частих непорозумінь і розбіжностей двох сторін і те, як із цим можна боротися, пише The Conversation.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

У нещодавньому дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Reports, вивчали, як люди ділять оточуючих на "ін-групи", тих, кого вони вважають схожими за поглядами, і "аут-групи", тих, кого сприймають як несхожих, на підставі таких чинників, як раса, релігія або політичні переконання). Хоча люди розуміють, що члени "інгрупи" дотримуються різних переконань, вони схильні до стереотипізації членів "аутгрупи", припускаючи однорідність поглядів, і часто помиляються у своїх припущеннях, пояснює авторка дослідження, Брайоні Пейн, наукова співробітниця у галузі когнітивної психології Інституту психіатрії, психології та нейронаук Королівського коледжу Лондона.

Цю тенденцію було вивчено під час експерименту за участю 256 американських учасників, яких попросили передбачити переконання інших людей з різними політичними поглядами. Після викладення власної позиції з таких питань, як імміграція, учасників познайомили з людьми з протилежними поглядами і попросили передбачити їхню позицію з непов'язаних тем, таких як одностатеві шлюби. Результати показали, що учасники часто були впевнені у своїх прогнозах, але при цьому помилялися більш ніж у 60% випадків, коли передбачали переконання членів іншої групи.

Примітно, що, хоча вони точно оцінювали погляди членів своєї інгрупи, їхнє переконання у прогнозуванні поглядів іншої групи було помилковим, але самовпевненим. Ця невідповідність підкреслює психологічний феномен, коли люди переоцінюють свою здатність розуміти тих, з ким вони не згодні. Обмежена і часто спотворена інформація про чужі групи, здебільшого отримана зі ЗМІ або з чуток, підживлює ці хибні уявлення, каже Пейн.

Як наслідок, ця хибна думка породжує недовіру та ворожість, що призводить до зниження емпатії та готовності співпрацювати з представниками інших груп. Другий експеримент показав, що коли людям повідомляли про їхні хибні припущення, їхні прогнози щодо членів інших груп поліпшувалися. Це говорить про те, що ознайомлення з точною інформацією про різноманітні погляди всередині аутгруп може допомогти зменшити стереотипи та покращити розуміння між різними членами суспільства.

Наслідки цього дослідження мають велике значення в сучасному світі, який стає дедалі більш поляризованим. Неправильне розуміння та стереотипи щодо членів різних груп можуть призвести до розколу суспільства, зниження довіри та співпраці між різними спільнотами. Щоб подолати ці розбіжності, людям необхідно ознайомитися з ширшим колом точок зору, що сприяє розвитку емпатії та зменшенню поляризації, вважають науковці.

Раніше Фокус писав про те, як вчені склали профілі людей за тим, як вони користуються гіфками. Згодом використання GIF стає все більш поширеним, навіть серед старших поколінь. Вони ефективно передають гумор, дають змогу користувачам самовиражатися і підтримувати стосунки.

Також Фокус писав про те, як вивести брехуна на чисту воду. Правда і брехня можуть звучати однаково правдоподібно, поки у брехунів є можливість обміркувати те, що вони хочуть сказати, тому важливо обмежити цю можливість.