Популярні месенджери в усьому світі все частіше використовуються для дезінформації та політичної пропаганди

Дослідники з Нью-Йоркського університету (NYU) провели роботу з вивчення впливу повідомлень у месенджерах на їхню аудиторію і дійшли висновку, що створені для приватного спілкування та обміну повідомленнями мережі, такі як WhatsApp і Telegram, практично перетворилися на інструменти для поширення політичної пропаганди.

Про доповідь розповідає Euronews.

Дослідники опитали 4500 користувачів застосунків для обміну повідомленнями в дев'яти країнах і провели інтерв'ю з політичними стратегами в 17 країнах, щоб з'ясувати, як недобросовісні суб'єкти використовують такі платформи, як WhatsApp і Telegram, для маніпулювання громадською думкою.

62% опитаних користувачів отримували політичний контент через ці додатки, йдеться в доповіді, 55% інформації надходило від незнайомих людей.

Це пояснюється тим, що такі платформи, як WhatsApp, Viber і Telegram, «позбавлені багатьох традиційних механізмів» модерації контенту, які є в інших соціальних мереж, і монетизують функції, що посилюють дезінформацію, йдеться в доповіді.

«Представляючи себе як платформи, призначені для безпечного і приватного спілкування між близькими людьми, деякі додатки для обміну повідомленнями монетизують свої продукти за рахунок функцій, що забезпечують масштабне охоплення і «вірусність» повідомлень», - деталізували дослідники.

Платні функції збільшують аудиторію для дезінформації, тому політичні сили використовують платні функції в цих додатках для обміну повідомленнями, щоб отримати доступ до більшої кількості людей.

Бізнес-платформа WhatsApp пропонує передплатникам «зелену галочку» верифікації, автоматичний обмін повідомленнями та необмежене охоплення клієнтів, що посилює їхній контент. У розділі FAQ додатка йдеться, що користувачі WhatsApp можуть вибирати, чи хочуть вони отримувати повідомлення.

Політика WhatsApp у сфері обміну повідомленнями свідчить, що державним органам дозволено використовувати свою платформу, а політичним партіям, політикам і політичним кампаніям - ні. Дослідникам також повідомили, що під час виборів вони задіють «додаткові ресурси», щоб переконатися, що їхня політика не порушується.

Однак у звіті зазначається, що деякі користувачі розробили обхідні шляхи, видаючи себе за акторів або створюючи фальшиві назви компаній, отримуючи верифікацію на X і потім використовуючи її для бізнес-послуг WhatsApp.

Аналогічним чином працює і Viber, де користувачі можуть увімкнути налаштування для припинення отримання повідомлень як відмову від них, як повідомляють на сайті програми.

Автори доповіді виявили обхідний шлях в Україні, де політичні консультанти отримували верифіковані облікові записи Viber через «партнера» з обміну повідомленнями або постачальника. У соціальних мережах запускалися кампанії, що пропонували користувачам підписатися на їхні списки розсилки за допомогою QR-кодів, які в такий спосіб схиляли людей до отримання повідомлень від їхніх груп, ідеться у звіті.

У Telegram будь-який користувач може заплатити менше ніж 5 євро на місяць за безліч додаткових функцій, як-от автоматичні повідомлення, швидкі відповіді, значки профілю і підтримка чатботів.

Це дає змогу будь-кому видавати себе за «офіційні» акаунти в Telegram без необхідності перевірки, йдеться у звіті Нью-Йоркського університету.

Telegram також дозволяє всім охочим купувати рекламні місця у своїх каналах із високим числом передплатників, які, за словами додатка, генерують близько 1 трильйона переглядів щомісяця.

Перший крок до поширення інформації - це створення або проникнення у вже існуючі групи на каналах соціальних мереж, а оскільки Viber не обмежує кількість учасників у спільноті або каналі, що безпосередньо сприяє їхній стратегії, йдеться в доповіді.

Учасники груп іноді можуть бути підробленими профілями, створюваними зловмисниками для представлення людини або компанії «з певною точкою зору», йдеться в доповіді.

Пропагандисти також можуть займатися кросспостингом, коли вони розміщують одне й те саме повідомлення одразу на кількох каналах соціальних мереж.

У Telegram, наприклад, користувачі створюють ботів, які автоматично діляться контентом з X. Індійський застосунок під назвою ShareChat дає змогу користувачам крос-постити контент Telegram у WhatsApp та інші платформи, що належать Meta, як-от Facebook та Instagram.

Поєднання всіх цих тактик разом створює те, що дослідники називають «петлями зворотного зв'язку», коли один і той самий контент продовжує «спливати в різних частинах екосистеми платформи», йдеться у звіті.

На думку дослідників, одна з проблем цих застосунків полягає в тому, що, хоча шифрування може використовуватися для приховування пропагандистами, воно може бути корисним для активістів, які «наражаються на ризик стеження».

З огляду на це автори пропонують довгий список рекомендацій для компаній, що працюють із застосунками для обміну повідомленнями, наприклад, запровадити обмеження на створення акаунтів і посилити перевірку бізнес-акаунтів.

Для політиків у доповіді пропонується включити платформи для обміну зашифрованими повідомленнями в наявне регулювання, але не послаблювати його.

Один зі способів домогтися цього - змусити компанії розкривати інформацію про те, як вони ведуть боротьбу з дезінформацією.