Згідно з опитуванням школярів, близько 90% учнів і шостого, і восьмого класів сказали, що вчителі роблять усе, щоб вони змогли опанувати предмет
Редакторка відділу освіти та науки ZN.UA Оксана Онищенко у статті "Під мікроскопом. Що показав моніторинг якості шкільної освіти?" розповіла, що у межах реформи НУШ немає принципової відмінності між успіхами "реформованих" шестикласників і "нереформованих" восьмикласників і це можна прослідкувати по загальнодержавному анкетуванню.
"Як відомо, реформа НУШ базується на двох китах: це компетентнісне навчання (застосування знань, а не зубріння) й орієнтація на особистість дитини. Принагідно нагадаю, що ці ідеї зовсім не нові, ми впроваджуємо їх уже не менше десятка років, та все ніяк не впровадимо", – йдеться у матеріалі.
За її словами, проблеми з компетентнісним навчанням видно не лише в тестах, а й у анкетах школярів.
"Так, приблизно 34% шестикласників сказали, що на уроках математики їх ніколи або майже ніколи не заохочують до пошуку інших способів розв'язання задач, тобто способів, які відрізняються від тих, що вивчалися в класі. У восьмому класі таку відповідь дали 38% респондентів. На уроках математики ніколи або майже ніколи не наводять прикладів того, як математика може знадобитися у житті, — про це сказали 35% шестикласників і 43% восьмикласників. З української мови дуже схожа картина", – зазначила Онищенко.
Однак, заради справедливості, каже авторка, варто підкреслити, що близько 90% учнів і шостого, і восьмого класів сказали, що вчителі роблять усе, аби допомогти їм опанувати навчальний предмет, що вони пояснюють ту чи іншу тему доти, доки учні її не зрозуміють.
Нагадаємо, Державна служба якості освіти вже другий рік поспіль проводить "Загальнодержавне моніторингове дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану" і, згідно з результатами тестування, більшість школярів не дотягнули до достатнього рівня.