Байден едет в Европу, пересмотр отношений НАТО с РФ, €35 тыс за критику Орбана: все за выходные

Американський президент збирається до Європи, але засідання у форматі "Рамштайн", швидше за все, не буде.

Відносини у таборі демократів – між Білим домом і штабом віцепрезидентки США Камали Гарріс – стають все більш напруженими напередодні президентських виборів.

Тим часом кандидат в президенти від республіканців Дональд Трамп у ключових штатах має перевагу у вирішенні війни в Україні.

Спікер Палати представників Майк Джонсон каже, що у разі перемоги на виборах республіканець зателефонує Путіну щодо війни в України і скаже: "годі".

А ще – виробництво зброї за підтримки Заходу, передвиборчі кампанії у Європі і "штрафні" атаки на опозицію, підготовка до стримування можливих загроз.

Про все важливе і цікаве за вихідні, 12 та 13 жовтня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Байден їде до Європи.

Президент США Джо Байден наступного тижня хоче здійснити візит до Німеччини, який був відкладений через ураган "Мілтон".

За даними видання Spiegel, офіційні зустрічі з президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром і канцлером Олафом Шольцом заплановані на п'ятницю, 18 жовтня.

У матеріалі йдеться, що візит американського президента, найімовірніше, буде присвячений тим самим політичним питанням, насамперед подальшим діям західних союзників України та війні на Близькому Сході.

Німецький телеканал ZDF повідомляє, що засідання контактної групи з питань оборони України (формат "Рамштайн") за участю лідерів країн взагалі не відбудеться.

Водночас підтвердження цієї інформації з інших джерел наразі немає.

Як зазначив журналіст ZDF Ельмар Тевессен, подальші рішення у форматі "Рамштайн", найімовірніше, будуть ухвалювати лише після результатів президентських виборів у США.

Однак через наближення урагану "Мілтон" до узбережжя Флориди він скасував свою поїздку до Європи.

Про причини цього "Європейська правда" розповідає у відео: Чому скасували "Рамштайн" і що буде з "планом перемоги" Зеленського.

До речі, у США анонсували початок масштабного перегляду відносин НАТО з Росією.

Як повідомив посадовець США виданню Politico, у НАТО вже кілька місяців тривають непублічні обговорення стосовно офіційного визначення відносин із Москвою, а зустріч глав Міноборони в Брюсселі наступного тижня стане першою офіційною нагодою продовжити ці дискусії.

Серед питань, які обговорять держави НАТО, він згадав майбутнє Основоположного акта НАТО-Росія, підписаного у 1997 році.

Цей документ фактично продовжує діяти, хоча в окремих країнах заявляли, що повномасштабне вторгнення 2022 року зробило його фактично недійсним.

Перегляд відносин Альянсу з Москвою був схвалений лідерами держав НАТО на саміті у Вашингтоні в липні 2024 року.

Очікується, що нова стратегія стосовно Росії буде затверджена на саміті в Гаазі у червні 2025-го.

Трамп телефоном завершить війну?.

Спікер Палати представників США республіканець Майк Джонсон "не має бажання" далі фінансувати Україну.

Він висловив сподівання, що на президентських виборах переможе Дональд Трамп, який "покладе край" війні в Україні, тому схвалення подальшої допомоги їй не буде потрібне.

"Якщо (на виборах.

– Ред.) переможе Трамп, то, я вірю, він справді зможе покласти край цьому конфлікту.

Я справді вірю в це.

Я думаю, що він зателефонує Путіну і скаже йому: годі", – додав спікер Палати представників.

Опитування The Wall Street Journal показало, що у ключових штатах віддають перевагу Трампу у вирішенні війни в Україні.

Під час опитування у семи ключових штатах 50% виборців заявили, що Трамп краще впорається з повномасштабною російською війною в Україні, тоді як Гарріс віддали перевагу 39% респондентів.

Нещодавно представники американської розвідки заявили, що Росія, Іран і Китай продовжують нести відповідальність за більшість спроб впливу на американських виборців.

Разом з тим вони мають різні уподобання щодо переможця в американських виборах: РФ зацікавлена в перемозі Трампа, Іран – в Гарріс.

У зв’язку з цим команда кандидата Трампа в останні тижні президентських перегонів у США запросила для нього військовий літак, розширення обмежень для польотів над його резиденціями та встановлення куленепробивних скляних щитів у місцях його виступів.

Президент США Джо Байден заявив, що наказав своїй адміністрації надати все, що потрібно для убезпечення кандидата у американські лідери від Республіканської партії Дональда Трампа, але "за умови, що він не попросить винищувачі F-15".

До речі, відносини між штабом віцепрезидентки США Камали Гарріс і Білим домом в останні тижні стають все більш напруженими з наближенням президентських виборів.

У матеріалі Axios йдеться, що команда Байдена хоче перемоги в президентських виборах його колеги по партії Камали Гарріс на виборах, однак деякі помічники нинішнього президента все ще звикають до другорядних ролей у передвиборчій кампанії.

Виробництво зброї за підтримки Заходу.

Президент Володимир Зеленський розповів про нову модель військової співпраці з Францією.

За його словами, спільні українсько-французькі виробництва зброї вже опрацьовується на рівні міністерств.

"Вже працює данська модель, коли уряди держав-партнерів залучають інвестиції у виробництво зброї, а нову, французьку модель ми розглядаємо як можливість залучати інвестиції у створення саме нових виробництв", – зазначив він.

Естонія вже розглядає можливість закупівлі оборонної продукції з України.

Наразі через воєнний стан в Україні діє заборона на експорт, однак естонський міністр оборони Ханно Певкур переконаний, що це не стане на заваді, якщо країни дійдуть обопільної домовленості.

"Ракети дальньої дії – це, звичайно, цікаво для нас.

Там різних варіантів багато.

Звичайно, в деталях ми не можемо говорити, але насамперед ми подивимося на ці системи, які можуть впливати на противника на великій дальності", – наголосив Певкур.

Вибори та штрафи проти опозиції.

У неділю в Литві відбуваються парламентські вибори.

У Грузії оштрафували опозиційні канали за відмову показати скандальну агітацію партії влади.

Там парламентські вибори відбудуться 26 жовтня.

Президентка Грузії розповіла, що до дня виборів представить "технічний" уряд.

За її словами, цей уряд буде відповідальним за виконання "Грузинської хартії" – плану дій, який має привести Грузію до "дверей відкриття переговорів з ЄС".

А в Угорщині лідеру опозиційної партії виписали мільйонний штраф за критику Орбана – майже 35 тисяч євро.

До речі, наприкінці осені – на початку зими 2024 року у Румунії відбудуться парламентські і президентські вибори.

Тим часом США попередили про можливу загрозу біля релігійних установ Румунії впродовж 11-13 жовтня.

Посольство Сполучених Штатів в Бухаресті отримало дані про загрози, потенційно спрямовані на синагоги, храми чи мечеті в Румунії на вихідних 11-13 жовтня.

Країни Європи готуються до можливих загроз.

У Бельгії посилили заходи безпеки в казармах через можливі диверсії, а Норвегія посилює контроль на кордонах через зростання рівня загроз.

Фінляндія оновить інструкції для населення на випадок війн і криз, а Німеччина відправляє спецназ для захисту критичної інфраструктури на морі.

У Франції заарештували громадянина Афганістану, який міг планувати теракт, а у Польщі була масштабна пожежа на цехах, частина з яких зберігає нафту.

У Польщі скоро відкриють базу протиракетної оборони.

Очільник Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив сподівання, що ПРО буде збивати й російські ракети, які летять у бік Польщі.

Як відомо, за підсумками липневого саміту НАТО у Вашингтоні було оголошено про те, що новий американський об'єкт протиракетної оборони в польському Редзіково введений в дію і готовий до оборони Альянсу.

"Найближчими тижнями відкриємо базу протиракетної оборони в Редзіково неподалік Пуцька.

Це база, про яку ми домовилися зі США", – проінформував Сікорський.

База з’явиться на півночі Польщі, поряд з Балтійським морем.

До речі, у вересні цього року, у тому числі в Балтійськом морі, відбулися масштабні стратегічні навчання російського флоту Океан-24.

Розвідка Великої Британії присвятила цим навчанням свій недільний огляд.

У відомстві зазначили, що навчання були проведені після дворічної перерви.

Meta видалила мережу фейкових акаунтів, що дискредитували владу Молдови (там 20 жовтня відбудуться президентські вибори), а у Латвії збирають підписи за обмеження роботи соцмережі X.

США покарали нафтовий сектор Ірану у відповідь на масований обстріл Ізраїлю.

Решта новин.

Польща хоче в односторонньому порядку відмовляти в наданні притулку.

Сербія домовилась із "Газпромом" про додаткові поставки газу на зиму.

Мелоні у розмові з прем’єром Ізраїлю обурилась удару по миротворцях ООН в Лівані.