Передчасно народжені: боротьба за життя

Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я, близько 8% усіх новонароджених в Україні — це «поспішайки», тобто діти, які народилися до 37 тижня вагітності. Згідно з даними Національної служби здоров’я (НСЗУ), щороку близько 8–10 тисяч передчасно народжених дітей потребують спеціалізованої медичної допомоги, проте лише 40% лікарень мають необхідне обладнання. При тому, що, згідно з даними ВООЗ, передчасне народження є першою причиною дитячої смертності серед дітей до п’яти років.

На тлі цієї складної ситуації позитивом виглядають реформи НСЗУ, спрямовані на покращення доступу до медичних послуг. У межах програми медичних гарантій немовлята, які народилися передчасно або мають складні діагнози, отримують безкоштовну спеціалізовану допомогу. Проте, як свідчить дослідження Асоціації батьків передчасно народжених дітей «Ранні пташки», близько 70% батьків про ці гарантії досі не знають.

Історія Альони, яка подолала складний шлях боротьби за життя своєї дитини, є яскравим прикладом важливості інформаційної підтримки й обізнаності.

На захисті власної вагітності

Коли Альона дізналася про свою другу вагітність, її серце наповнилося як радістю, так і тривогою. Після втрати першої дитини вона мріяла про новий шанс стати матір’ю. Спочатку все йшло добре. Альона спостерігалася в приватній клініці, де лікарі запевняли, що вагітність протікає без ускладнень. Але на восьмому тижні вона відчула щось дивне — тиск у животі. Лікарі сказали, що це нормально. На 17-му тижні її страхи підтвердилися: раптово відійшли води.

«Я відчула, як земля вислизає з-під ніг. Лікарі наполягали на аборті, але я не могла здатися», — згадує Альона.

У лікарні жінка стикнулася з тиском медичного персоналу. Тричі на день їй повторювали: шанси на виживання дитини мінімальні, аборт — єдиний вихід. Вона шукала підтримки, зверталася до інших лікарів, але натомість отримувала лише холодні відмови.

Альона вирішила змінити лікарню. «Але почула у відповідь: «Сьогодні четвер, на вихідних такі питання не вирішують, у понеділок». За кожен день перебування ми з чоловіком платили чималі гроші. Але найбільше лякало те, що мені доведеться залишитися самій на вихідних із черговим лікарем, який не хоче рятувати мою вагітність! Щоночі я повторювала: «Треба пережити цю ніч, не сьогодні!» — згадує Альона.

Жінка знайшла контакти представників громадської організації «Ранні пташки». Психологиня ГО Юлія Александрова, яка почала супроводжувати Альону з 18 тижнів вагітності, розповідає: «Вона просила про підтримку, хотіла знати все про передчасні пологи, спробувати зберегти вагітність на стільки, скільки буде можливо, якщо це не загрожуватиме її життю.

Коли жінка дізнається про ускладнення під час вагітності, в неї виникає суміш емоцій: тривога, страх втрати, але також і віра. Важливо розуміти, що підтримка в такі моменти є життєво необхідною».

Психологиня допомогла Альоні розпізнати її страхи й навчила дихальних технік для зняття напруги. Крім того, фахівці ГО «Ранні пташки» допомогли жінці зорієнтуватися в її правах як пацієнтки і знайшли спеціаліста, готового взяти Альону на амбулаторне спостереження.

Зрештою жінка змогла перейти до іншого медичного закладу — державного, де її нарешті почали сприймати не як «випадок», а як людину. Хоча постійні огляди не припинялися, атмосфера була зовсім іншою. Повага й бажання зберегти життя дитини стали пріоритетом.

«Без підтримки не знаю, чим би закінчилося те групове акушерське насильство! Вперше за довгий час я відчула, що не сама в цій боротьбі», — поділилась Альона.

Випробування після пологів

На 31-му тижні вагітності води знову почали відходити. Породіллю терміново ушпиталили, й після екстреного кесаревого розтину на світ з’явилась її донька Кіра, яку відразу перевели до реанімації. Перші дні материнства були найважчими, згадує Альона: «Я могла лише дивитися на свою доньку крізь скло, спостерігаючи, як медсестри поспіхом виконують процедури, й не мала права нічого сказати чи зробити. На мої звернення лікарі холодно відповідали: «Ми все знаємо, не заважайте».

Через карантинні обмеження матері заборонили відвідувати доньку. Вона стикнулася з байдужістю окремих медичних працівників, які не завжди враховували її переживання. Проте Альона не здалася. Шукала інформацію, купувала необхідне обладнання та консультувалася з фахівцями онлайн.

Через контактного психолога ГО «Ранні пташки» постійно підтримувала Альону. Породілля також приєдналася до онлайн-чату батьків, де отримувала відповіді на свої запитання від фахівців громадської організації. Важливо було усвідомлювати, що вона не сама.

«Агресивні медичні втручання можуть залишити глибокі сліди на психіці жінки та сформувати недовіру до медичного персоналу. Альона активно працювала над своїми психологічними станами, акцентуючись на позитивних показниках свого здоров’я й на досвіді інших жінок», — розповіла Юлія.

Альона та її донька Кіра вже подолали чимало труднощів. Кірі виповнилося три роки, і згадуючи свій шлях, жінка каже: «Моє відчуття довіри до медичної системи було зруйновано. Мою дитину врятувало те, що я пішла проти системи, шукала підтримку й можливості».

Фото з сімейного архіву пані Альони

Історія Альони підкреслює, що попри труднощі важливо шукати допомогу й бути обізнаним щодо своїх прав. Її досвід — це не лише особиста боротьба за життя дитини, а й важливий сигнал для системних змін у сфері перинатальної допомоги в Україні.

Хоча позитивні зрушення можна спостерігати вже зараз. Реформи НСЗУ покращують доступність медичних послуг через контракти з лікарнями, що забезпечують спеціалізовану допомогу новонародженим. 2024 року за пакетом «Медична допомога при пологах» законтрактовані 259 медичних закладів, за пакетом «Медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках» — 89.

Екскерівниця Харківського перинатального центру, а нині заступниця голови НСЗУ Ірина Кондратова за 35 років роботи в неонатології стала свідком численних передчасних пологів і складних медичних ситуацій. Тепер вона активно працює над покращенням медичної допомоги матерям і новонародженим, акцентуючи увагу на важливості сучасного обладнання та кваліфікованого персоналу. Під час візитів до медичних закладів у різних областях України вона наголошує на необхідності дотримуватися стандартів медичної допомоги, вказуючи на значний відсоток кесаревих розтинів у лікарнях із малою кількістю пологів.

Однак поряд із позитивними змінами є й серйозні проблеми. Багато лікарень і далі приймають пологи без належного обладнання, порушуючи маршрути вагітних із ускладненнями. Розв’язання цих проблем, на думку заступниці НСЗУ, вимагає не лише зусиль держави, а й відповідальності медичних закладів і територіальних громад.

Підтримка й інформаційна обізнаність — ключ до системних змін

Наразі запроваджуються нові програми, які сприяють підвищенню обізнаності батьків щодо їхніх прав і можливостей. Громадські організації активно інформують родини про медичні гарантії та способи отримання допомоги, що дає батькам змогу краще орієнтуватися в системі.

«Батьки, які стикнулися з передчасними пологами, потребують підтримки й допомоги.

Важливо інформувати майбутніх батьків без залякувань, показуючи, як діяти в критичних ситуаціях і куди звертатися по допомогу, — каже голова та співзасновниця ГО «Ранні пташки» Олександра Балясна. — Часті питання, які турбують батьків «ранніх пташок», — від вартості лікування до прав на безкоштовні послуги. В межах ініціативи «Гарантовано!» ми надаємо консультації, як розібратися в тому, що гарантує держава, й отримати доступ до цих послуг, а за що родини мають платити в разі передчасного народження малюка».