Рецензія на анімаційний серіал «Розкрадачка гробниць: Легенда Лари Крофт» / Tomb Raider: The Legend of Lara Croft

10 жовтня на сервісі Netflix вийшов пригодницький анімаційний серіал «Розкрадачка гробниць: Легенда Лари Крофт», де культова героїня отримала голос відомої за фільмами Marvel і останньою частиною франшизи «Місія неможлива» акторки Гейлі Етвел. Історія дотична до ігрової серії Tomb Raider та є продовженням розпочатого у 2013 році перезавантаження, яке переросло у трилогію. У огляді нижче розповідаємо, що за пригоди чекають на безстрашну шукачку пригод цього разу та наскільки цікаво за ними спостерігати.

«Розкрадачка гробниць: Легенда Лари Крофт» / Tomb Raider: The Legend of Lara Croft

Жанр пригодницький екшн, анімація
Шоуранерка Таша Хуо
Ролі озвучили Гейлі Етвел, Річард Армітадж, Аллен Мальдонадо, Ерл Бейлон, Зої Бойл, Роксана Ортеґа, Нолан Норт, Стен Вокер, Мара Джуно, Карен Фукухара
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2024
Сайт IMDb

Три роки тому, у Чилі, Ларі Крофт вдалося заволодіти загадковим артефактом з китайської міфології. Але наразі героїня вирішила зав’язати з пригодами та, щоб відпустити своє болісне минуле, розпродати усі скарби, які знаходяться в маєтку її батька. Однак на аукціоні трапляється прикрий інцидент: один з гостей викрадає китайську реліквію з Чилі, і Лара вирішує з’ясувати, з якою ціллю.

Під час цього розслідування до Крофт приєднуються її вірні друзі Йона Маява та техексперт Зіп. Згодом вони дізнаються, що таємничий чоловік на ім’я Чарльз Деверо намагається зібрати інші артефакти, які наділять його воістину безмежними можливостями. І якщо це у нього вийде, встановлений у світі баланс буде зруйновано, що призведе до неминучого апокаліпсису. Звісно, Лара та її спільники не можуть допустити цього.

Історія невгамовної шукачки пригод Лари Крофт розпочалася у далекому 1996 році, коли вийшла перша Tomb Raider і мала шалений успіх. Відтоді ігрова серія розрослася до медіафраншизи з більш ніж двома десятками ігор, коміксами, книгами, атракціонами в тематичних парках і повнометражними фільмами, а сама персонажка набула культового статусу.

Вперше Лара Крофт постала перед публікою в рамках ігрового кіно у 2001-му, а втілити її на кіноекрані довірили Анджеліні Джолі. Потім був невдалий сиквел «Колиска життя», але в цілому красуня Джолі ідеально вписалася у роль. Ну і як не згадати її участь у кліпі Korn — Did My Time; так, ті фільми були яскравими представниками своєї епохи та могли дозволити собі у саундтреці таких жорстких хлопців, як батьки нью-металу.

Наступного фільму шанувальникам ігор довелося чекати аж довгих 15 років, але і тут у кіноробів знову щось пішло не так. На титульну роль запросили Алісію Вікандер — акторку, котра явно не є завсідницею у жанрі екшн. Але проблема була не у ній, і не у тому, що деякі прискіпливі геймери нарікали на, скажімо так, невідповідність канонічним формам персонажки. Адже поряд зі скромнішим бюстом героїні знаходилася дійсно важлива складова — бідна фантазія сценаристів.

Новітня ж, анімаційна «Лара Крофт» від Netflix, прокладає місток між ігровою  трилогією «Survivor» («Tomb Raider»; «Rise of the Tomb Raider»; «Shadow of the Tomb Raider») та оригінальною серією з 90-х. А ще формат дозволяє сценаристам розігнатися у плані фантастичної-фентезійної-містичної складової, яка у фільмах була з очевидних причин все ж обмеженою — тут вам і стародавні китайські духи, і ухил у горор в четвертому епізоді, і цілісінькі динозаври у якості final boss.

Проблема у тому, що чергові умовні «камені вічності», які намагається зібрати трафаретний і нецікавий лиходій — це вже навіть не смішно. Як і підступний трикстер Локі у «Месниках», він використовує свою новопридбану силу, щоб «зазомбувати» на власну користь нейтральних NPC, а також когось зі спільників протагоністки, як це відбулося з тим же Соколиним Оком.

Різниця хіба що у тому, що марвелівський Танос у підсумку прагнув начебто відновити необхідний баланс у всесвіті, а от дії містечкового антагоніста призведуть до зворотного — втрати балансу і, як наслідок, глобальної катастрофи. При цьому в умовному світі анімації Лара може володіти справді супергеройськими здібностями, які у фільмах неможливі апріорі.   

Анімація в серіалу досить доладна, сама Лара має гарниц вигляд, тому до картинки претензій виникнути не повинно. З-за відсутності українського дубляжу встигаєш помітити, наскільки приємний, з відчутним британським акцентом, голос в акторки Гейлі Етвел, котра до вищезгаданого Marvel має безпосереднє відношення і зіграла там далеко не останню роль. Голос робить титульну героїню ще привабливішою.