Чому Путіну байдуже на російське прикордоння: дайджест пропаганди за 11–13 жовтня 2024 року

Оригінал публікації на сайті «Центру стратегічних комунікацій» за посиланням

1. Одеса потерпає від «визволителів».
2. Про що свідчить «стримана» реакція Кремля на курські події.
3. Як «воєнкори» перетворилися на «воєнкорги».
4. БРІКС «акуратно ставиться» до ініціатив РФ.

Одеса потерпає від «визволителів»

Ще на початку цього року окупанти знову заговорили про «російську Одесу» і від слів перейшли до справи. Лише протягом останнього тижня Росія майже щодня завдавала ракетних ударів по місту. Зокрема, внаслідок російської атаки в ніч на 11 жовтня в Одесі загинули 4 особи.

НАСПРАВДІ ж цілком імовірно, що жовтень, на жаль, перевершить вересень за кількістю загиблих мирних українців. Це при тому, що вересень вже й так побив сумний «рекорд» за кількістю жертв серед мирного населення України у 2024 році, як повідомляє Моніторингова місія ООН. Дані, наведені в щомісячній доповіді ООН свідчать, що 46% загиблих були літніми особами віком за 60 років. Також загинули дев’ятеро дітей і 76 дістали поранення.

Згідно з доповіддю, щонайменше 30 нападів пошкодили або знищили об’єкти енергетичної інфраструктури. Поблизу лінії фронту значну частину втрат завдавали атаки з використанням БПЛА. У Херсонської області половина жертв серед цивільного населення була спричинена саме атаками російсько-іранських дронів, зібраних руками африканок.

Близько 900 КАБів, понад 40 ракет та 400 ударних дронів різних типів застосували росіяни проти України за цей тиждень, — заявив президент України Зеленський

За інформацією місцевої влади, внаслідок п’яти нещодавніх атак на Одещині загинули 14 цивільних осіб і 28 дістали поранення. Інших способів нагадати, що (за словами Путіна) «Одеса — російське місто, в якому живуть наші люди», крім руйнувань та вбивств одеситів, росіяни не вигадали. 

Про що свідчить «стримана» реакція Кремля на курські події

«Росія відновить усе, що зруйновано в нових і прикордонних регіонах», — пообіцяв Путін. Власне, це єдине, що вдалося знайти в офіційному сегменті російського медіапростору стосовно подій на «прикордонні» РФ. І саме це свідчить про вельми специфічну реакцію Путіна на «ситуацію в Курській області».

Як пояснює політологиня Катерина Шульман, — вся суб’єктність Росії НАСПРАВДІ зведена до суб’єктності Путіна. Цим і пояснюється, чому реакція Кремля на події на Курщині є настільки «стриманою» — аж до повної її відсутності. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Кремлі «не чули» прохання жителів Суджі про евакуацію

«Яскравий прояв — термін-паразит "прикордоння", що має на меті відокремити «нормальні спокійні місця» від далеких країв, де й "відбувається ситуація", — пояснює Шульман. — Справді, з точки зору політичної географії для авторитарної влади головне — це Москва і московська агломерація, а також ті регіони, з яких надходять вуглеводні — їжа, системи, які утворюють її плоть і мускулатуру. Метою авторитарної влади є самозбереження. Те, що їй безпосередньо не загрожує, — вторинне».

Як «воєнкори» перетворилися на «воєнкоргі»

З-поміж напівофіційних джерел про «ситуацію в Курській області» висловився «воєнкор» Сладков: «На мою пересічну думку, тривог і оголошень про небезпеку в Курську стало явно менше. Принаймні, гуде не так, як ще місяць тому».

НАСПРАВДІ це абсолютно не корелює зі щоденними доповідями МО РФ на кшталт: «Протягом минулої ночі черговими засобами ППО знищено 13 БПЛА літакового типу. По шість БПЛА знищено над Бєлгородською та Курською і один — над територією Брянської областей».

До того ж, «воєнкори» (які колись вважались ледь не «променем правди» на тлі нудних «бравурно-переможних» заяв Конашенкова та Шойгу) реально стають «польовим» придатком Міноборони Росії.

Про це відкрито пишуть вже й самі «воєнкори» з цілком офіційних пропагандистських видань. Приміром, Філатов з RT написав про відбір «воєнкорів на СВО» так: «Трошки відкрию завісу. Туди відбирають представників медіааристократії, тобто медіахолдингів. Кожен з яких відправляє одного-двох своїх "воєнкорів". Узяв у лапки, оскільки "воєнкорги" з таких холдингів далі миски в готелі Донецька не наближалися…».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як «воєнкори» і «соловйови» міряються патріотизмом

«Деякі воєнкорги реально намагаються розповісти правду, але йдуть по неї до тих, хто жене звіти нагору, а оскільки воєнкорги або бояться бою, або нічого в цьому не розуміють, то їм будь-яка лажа у вуха — і є "окопною правдою"», — підсумовує Філатов.

Чому БРІКС «акуратно ставиться» до ініціатив РФ

У Москві напередодні саміту БРІКС в Казані відбулася зустріч міністрів фінансів країн-членів об’єднання. На ньому Москва презентувала розроблену Росією власну міжнародну платіжну систему (BRICS Bridge), котра мала б стати альтернативою наявній. «БРІКС працює над створенням транскордонної платіжної інфраструктури, депозитарної системи і своєї перестрахувальної компанії», — заявив міністр фінансів РФ Силуанов.

НАСПРАВДІ від відвідин цієї московської презентації утрималися міністри й глави Центральних банків головних країн БРІКС: Китаю, Індії та ПАР. КНР у Москві представляли заступник міністра фінансів Ляо Мін і заступник голови ЦБ Чаннен Сюань, а Індію — секретар Мінфіну з економічних питань Аджай Сет.

Але й вони «підійшли до наших ініціатив дуже акуратно», поскаржився Силуанов. За його словами, це пов’язано з тим, що «інші країни не перебувають під західними санкціями і тому не стикаються із зовнішніми обмеженнями для розрахунків». 

Отже, відповідь на питання «Навіщо Росія так носиться з БРІКС» на поверхні — щоб хоч якось надати собі значущості в умовах світової ізоляції. (Про що свідчать й поїздки Путіна до Монголії та Туркменістану). Власне, крім Росії через її статус світового вигнанця, всі інші члени цього клубу за інтересами ставляться до БРІКС досить спокійно. І слова Силуанова свідчать про це.

З огляду на те, що США масштабно працюють над дедоларизацією Росії, її побоювання з цього приводу цілком зрозумілі. Але сподівання Кремля на допомогу з боку Індії, Бразилії, Китаю чи ПАР, як бачимо, марні. Не кажучи вже про Кубу, Сирію, чи хто там ще подав заявки на вступ до БРІКС.