Про це попередив президент Федеральної служби розвідки Бруно Каль у понеділок на публічних слуханнях Комітету парламентського контролю Бундестагу, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Кремль бачить у Федеративній Республіці Німеччина ворога. Як країна, яка посідає друге місце за обсягами надання допомоги Україні ми, за оцінкою Москви, однозначно є стороною (конфлікту ред.). Хочемо ми того чи ні, ми перебуваємо в прямій конфронтації з Росією», - заявив Каль.
Очільник BND не виключає навіть можливість прямої військової загрози ФРН з боку Росії.
«Російські збройні сили можуть бути в змозі здійснити атаку на НАТО не пізніше кінця цього десятиліття», - попередив Каль, зауваживши, що Путін переймається не просто Україною, а більш масштабною метою - створенням нового світового порядку.
Російські спецслужби, за словами глави BND, діють дедалі активніше та не вагаючись, що робить можливим подальшу ескалацію. Для протистояння цим викликам німецькі служби безпеки потребують додаткових ресурсів.
З колегою погодився й президент Федерального відомства із захисту конституції (контррозвідки) Томас Гальденванг.
«Ми спостерігаємо за агресивними діями російських спецслужб. Особливо, російське шпигунство та диверсії зростають в Німеччині як якісно, так і кількісно», - констатував він і закликав до об'єднання зусиль усіх спецслужб і органів безпеки.
Участь у дискусії взяла президентка Федерального управління військової контррозвідувальної служби (BAMAD) Мартіна Розенберг, яка поінформувала, що кількість спроб шпигувати за так званою критичною інфраструктурою є останнім часом «тривожно високою» та вимагає підвищеної пильності.
«У центрі уваги перебуває Бундесвер. Чи то йдеться про постачання німецької зброї в Україну, навчальні проекти чи проєкти озброєнь, або акти саботажу, які мають утворити відчуття незахищеності», — сказала вона.
Напередодні засідання комітету Бундестагу про посилення активності російських спецслужб в інтерв'ю Handelsblatt заявила й глава МВС ФРН Ненсі Фезер.
«Ми бачимо, що путінський режим стає дедалі агресивнішим», - сказала вона.
За словами Фезер, німецькі безпекові служби безпеки витрачають «неймовірні ресурси», щоб захистити Німеччину від загрози російського шпигунства, актів диверсії та кібератак. Вона заявила, не надавши деталей, що кілька місяців тому вдалося запобігти в країні низці атак, з використанням вибухівки, які готувалися за наказом Москви. Метою цих диверсій було завадити наданню Німеччиною військової допомоги Україні.
Як повідомлялося, підвищена активність російських спецслужб у Німеччині, попри те, що було вислано чимало агентів під дипломатичним прикриттям, спостерігається з 2014 року, але особливо посилилася після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.