"Я чую тебе серцем": українські учні написали зворушливі листи одноліткам в окупації

Головною метою конкурсу було сформувати у школярів розуміння реалій, у яких живуть понад 1,6 мільйона дітей на ТОТ. Про мету конкурсу та переможців розповіли ініціатори конкурсу ГО "Центр громадянської просвіти "Альменда".

Підсумки конкурсу "Я тебе чую: лист однолітку в окупації"

Учасниками конкурсу стала 241 дитина з різних куточків України. Роботи, які отримали організатори, наповнені щирими побажаннями, словами підтримки, власними історіями перебування в окупації, смутком, співчуттям та надією.

Дехто з учасників конкурсу сам пережив досвід перебування в окупації, дехто має друзів, які залишились в окупації, тому листи вони адресували їм. Усі роботи зворушили та заслуговують високих оцінок, з них обрано 32-х лауреатів та 4 переможів.

Мені стає боляче, коли я згадую всі наші плани на майбутнє: маленькі і масштабні, незначні і важливі. Мене дратує той факт, коли розумію, що нічим не можу допомогти. Бісить, що я перебуваю не там, де маю бути. Але не втрачаю надії. Люди кажуть, що ми самі обираємо своє життя. Я обрала бути щасливою – жити в Україні!
– написала Єлизавета.

Єлизавета Бріжак посіла перше місце в конкурсі. Вона учениця 9 класу Золотівського ліцею №5 Гірської ОТГ на Луганщині. Есе дівчинка адресувала другу Михайлу, який перебуває в окупованому місті Золоте, і назвала його "Після дощу завжди приходить веселка".

Єлизавета Бріжак, переможниця конкурсу / Фото НУШ

...Обіцяю, що ми зустрінемося і подаруємо одне одному усмішки, які будуть свідчити про кінець жаху, який називається страшним словом – "війна".
– пише переможниця.

Важливо! З 11 червня по 1 вересня 2024 року ГО "Центр громадянської просвіти "Альменда" провела Всеукраїнський конкурс учнівських есе "Я тебе чую": лист однолітку в окупації" для учнів 8 – 11 класів.

Друге місце у Карини Гризлюк, учениці 9 класу ліцею природничих наук Кропивницької міської ради. Її лист адресовано подрузі Арині, яка перебувала в окупації у Рубіжному на Луганщині. Пізніше дівчині вдалося виїхати.

Моя люба Арино! Минуло майже два місяці, як від тебе немає звістки. Знаю, у Рубіжному важко, проте ти обіцяла мені…залишитися живою. Пам’ятаєш, так? ...Моя мама називає тебе "журавликом зі зламаними крилами" й постійно питає, як ти там, та чи не виїхали ви? Як пояснити їй, що ракети впали поруч з твоїм будинком, а на фотографіях у новинах я помітила, що вікон на твоєму поверсі вже немає? Хочу вірити, що з тобою все буде добре,
– писала вона.

Карина Гризлюк – друге місце / Фото НУШ

Третіх місця одразу два – у десятикласників Софії Базай з Лозівського ліцею №1 Харківської області та Євгена Гогіна з Херсонського фізико-технічного ліцею.

Лист Софії адресовано знайомій з Маріуполя.

Ви – діти-герої, діти-лицарі, діти-воїни! Я хотіла б тобі дещо подарувати. Точніше, зробити духовний обмін! Ти віддаси мені СТРАХ. Страх за себе та близьких, за своє життя і здоров’я, страх не пізнати нового. Я дам тобі СВІТЛО! Надію на майбутнє. Світло в душі, щоб протистояти ворогу, вірити в перемогу, крок за кроком відганяти страх!
– йдеться в есе Софії.

А от Євген, який сам перебував в окупації у Херсоні, назвав свій лист "Чую" і адресував його собі в минулому:

Я чув кроки патрулів на вулицях, чув гуркіт техніки вночі, чув страх у голосах сусідів. Але знаєш, що я чув найгучніше? Я чув підтримку. Чув, як люди з вільної України передають нам надію через радіохвилі, через повідомлення, через пісні. Я чув їхню віру в нас, і це давало сили триматися,
– такі рядки віри у автора листа.

Мета конкурсу виконана – роботи продемонстрували готовність юного покоління приймати та залучати до українського середовища дітей та молодь з ТОТ. А прочитати листи можна за цим посиланням. Організатори наголосили, що їх можна поширити у соцмережах з хештегами