Дослідники вивчили стародавню ДНК в останках левів-людожерів і змогли підтвердити, що вони справді були людожерами.
У 1898 році пара левів неодноразово здійснювала набіги на намети табору в Кенії, унаслідок чого загинули щонайменше 28 осіб. Зрештою хижаки, відомі як "людожери з Цаво", були застрелені, а їхні рештки виставлено в Музеї природної історії імені Філда в Чикаго, пише IFLScience.
У новому дослідженні вчені зосередилися на тому, щоб вивчити геноми волосся, затиснутих всередині їхніх ротових кісток. Автори дослідження також стверджують, що їхня нова робота є чудовим прикладом того, як нові технології можуть надати свіжий погляд на нерозкриті справи й доповнити багатий список застосувань, які ми маємо в музейних зразках.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За словами співавтора дослідження Ріпана Малхі з Університету Іллінойсу, у міру розвитку біотехнологій з'являється все більше несподіваних джерел для отримання інформації про минуле. Наприклад, цього разу вчені змогли вивчити зразки волосся, що застрягли в зубах левів, щоб дізнатися більше про екологію і раціон левів у минулому, а також про вплив колонізації на життя і землі в цьому регіоні Африки.
Під час дослідження Малхі з колегами розробили інноваційний метод, що дає їм змогу витягти та проаналізувати ДНК, що зберігається в зразках волосся. Це дало змогу реконструювати раціон хижаків. Вчені зібрали зразки в крихітних пошкодженнях зубів тварин, а потім витягли з них ДНК.
У результаті їм вдалося відновити раціон вовків і підтвердити, що їх не даремно прозвали людожерами — люди справді стали частиною їхнього раціону. Серед іншого вчені також виявили ДНК жирафів, ориксів, водяних цапів і антилоп гну. Останні здавалися особливо цікавими, оскільки антилопи гну не були місцевим видом — тобто хижаки насправді забиралися значно далі, ніж раніше вважалося.
За словами іншого співавторки дослідження, Аліди де Фламінг з Іллінойського університету в Урбані-Шампейні, знахідка свідчить про те, що леви Цаво або подорожували далі, ніж вважалося раніше, або антилопи гну були присутні в регіоні, про що раніше не було відомо. Зазначимо, що найближча пасовищна ділянка антилоп гну знаходилася більш ніж за 80 кілометрів від того місця, де леви нападали на людей.
Автори дослідження зазначають, що їхня робота триває. Наступним кроком стане розкриття більшої кількості подробиць про ущільнені зразки шерсті, в надії, що вченим вдасться відокремити харчові вподобання хижаків на основі та віку.
Команда також зазначає, що їхня нова робота, по суті, демонструє потенціал нових геномних досліджень, що дасть нам змогу пролити світло на історичні конфлікти між людьми та левами.
Раніше Фокус писав про те, як перетворити лютого лева на милу кішку: вчені знайшли цікавий спосіб.