Про це йдеться у статті, опублікованій у Financial Times, передає Укрінформ.
Як зазначається, завод із виробництва боєприпасів у австралійському штаті Квінсленд, який належить німецькій компанії Rheinmetall та місцевому підряднику NIOA, виробляє десятки тисяч артилерійських снарядів для України. Rheinmetall планує збільшити виробництво наступного року на 25%, до близько 55 000 снарядів на рік. Водночас NIOA заявляє, що може виробляти понад 100 000 снарядів на рік за умови збільшення капітальних інвестицій.
Загалом оборонні компанії в усьому світі збільшили виробництво продукції - від боєприпасів до ракетних двигунів і ракет, щоб поповнити запаси своїх країн, які передали зброю Україні.
Науковий співробітник з питань оборонних закупівель Міжнародного інституту стратегічних досліджень Том Волдвін зауважив, що часом європейські компанії збільшили виробництво артилерійських боєприпасів «у 10 разів порівняно з тим, що вони виробляли до війни».
Зокрема, Rheinmetall, де станом на лютий 2022 року річна потужність виробництва 155-міліметрових снарядів стандарту НАТО становила приблизно 100 000 снарядів, планує збільшити виробництво до 1,1 млн снарядів на рік з 2027 року.
Шведська компанія Saab заявила, що потужності з виробництва боєприпасів за останні роки подвоїлися - до 200 000 одиниць на рік, і компанія планує найближчим часом довести його до 400 000.
Британська Thales UK планує подвоїти потужності протягом наступних двох років і ще раз - до 2028 року.
Утім, на думку експертів, цього недостатньо. Згідно з нещодавньою доповіддю Інституту світової економіки імені Кіля, Росія може витрачати близько 10 000 боєприпасів на день без побоювань виснажити свої запаси, натомість Німеччина, приміром, за таких темпів використала б за 70 днів увесь свій річний запас боєприпасів.
«Якщо метою є надання належної підтримки Україні для протистояння російській агресії та створення достатнього військового потенціалу для стримування Росії, ми маємо закуповувати і виробляти в Європі набагато більше і набагато швидше», - наголосив генеральний секретар галузевої торгової організації ASD Ян Піє.
Деякі виробники озброєння стикаються зі значними проблемами. Перша - це сировина, зокрема бавовняний лінт, необхідний для виробництва нітроцелюлози, що використовується в артилерійських снарядах та інших вибухових речовинах. Ще одна проблема - це тривалий цикл виробництва, адже часто від ухвалення рішення про інвестиції до збільшення потужностей може пройти два-три роки.
Керівники оборонних компаній заявляють, для виробництва озброєння у великих масштабах і протягом тривалого часу потрібні більш тривалі угоди. Виконавчий директор Saab Мікаель Йоханссон вважає, що промисловість «потребує довгострокових зобов'язань з боку держави, оскільки бере на себе ризик нарощування потужностей без гарантованих довгострокових контрактів».
Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союзінвестуєу підтримку оборонної промисловості України, щоб компенсувати її потребу у зброї на тлі російської агресії.