Повернувся з Києва і варить каву: як у Херсоні працює кав’ярня під обстрілами

По кав'ярні вже прилітали снаряди.

Кава, яку добувають з кавунів, кавоварка, побита уламками та квіти на місці прильотів. Це історія однієї херсонської кав'ярні, яка відкрилась у звільненому місті. Більшість товарів у кав'ярні, а це плетені кавуни, шеврони, календарі та листівки, йдуть на відновлення Нововоронцовської громади.

Про людину, яка варить каву під обстрілами та малює своє місто, розповіла в сюжеті кореспондентка ТСН Наталя Нагорна.

Звичайний ранок у Херсоні. Через постійні обстріли на вулицях майже порожньо і люди змушені швидко пересуватися. Але у цьому місці затишно і пахне кавою.

“Люди ж приходять за постійним якимось смаком. Ти вранці приходиш, налаштовуєшся, як морально, так і фізично”, — каже Олексій.

Відповідальний за каву у цьому просторі Олексій. Під час окупації рідного міста став вимушеним переселенцем, але повернувся, і попри обстріли меле і заварює.

“Я реально повернувся з Києва в Херсон для того, щоб у херсонців була змога прийти в те саме місце, яке було до війни, той самий інтер'єр, і випити не просто ту саму каву, а якісну каву”, — розповів Олексій.

Олексій упевнено і спокійно відповідає на питання. Він вже дав чимало інтерв'ю іноземним журналістам.

У книзі відгуків — записи різними мовами, але сам Олексій зробив лише одну нотатку, про самого себе: “Дожив. 37”.

Сім років тому баристу збила машина, він заледве вижив. У Херсоні мав і квартиру, і будинок, але щось розбомбило, щось затопило. Війна зруйнувала і його сім'ю — родичі стали на сторону ворога.

“Дитячі фотографії забрали мої родичі, які переїхали на той берег за тиждень або максимум за два до того, як звільнили Херсон”, — каже Олексій.

По кав'ярні вже прилітали снаряди.

“До мене сюди також прилітало, ви фасад бачили, який гарний. Вікна вставили, вже нові тут, але я продовжую все одно працювати. Ось, оцей уламок був в кавомашині, в стіні”, — показує Олексій.

Звісно, сюди приходять у першу чергу за кавою. Але звідси важко піти без сувенірів. Для кожного своя чи то легенда, чи то історія. Перша з них — кава, яку добувають з кавунів.

“Я вам скажу, це трохи видумка, але є достовірні факти, що в 12-му столітті в Україну, коли тільки приїхали кавуни, це ж наша культура, так мовити, українська. Але коли їх сюди привезли, то наші чумаки просто робили з них каву”, — розповів Олексій.

Плетені кавуни тут різних розмірів та стиглості. Весь цей мерч продається з благодійною метою — зароблені гроші мають йти на відновлення Новоронцовської громади. Кавуни прикрасили і шеврони у двох варіантах: для військових — патч бойового кавуна.

Кав'ярня завішана малюнками, листівками та календарями самого Олексія. Він малює рідне місто — таким, яким він його любить.

“Першим малюнком була Морська академія. Мені було лінь малювати ці вікна. Я намалював тут дерева, і зараз немає там вікон взагалі”, — показує Олексій.

На місцях прильотів Олексій зобразив квіти.

“Я хотів намалювати, показати, що Херсон не стає занедбаний з кожним пострілом. Він тримається, і це все буде відбудовано. І саме таким бачать Херсонщину ті містяни, які тут залишились, які взагалі або виїхали, або жили раніше”, — каже Олексій.

Олексій впевнений: хай ці невеличкі донати і не перекриють всі потреби сильно побитого регіону, але як же приємно, що згадка про херсонську каву разом із кавуновим мерчем та уквітчаним містом розїжджається по Україні та світові.

Нагадаємо, у Херсоні російські загарбники вбили чоловіка. Окупанти скинули з безпілотника вибухівку на місцевого мешканця, який їхав на мопеді.