Україна втрачає дітей: що стоїть за масовим виїздом закордон дітей до 18 років

Член депутатської групи "Довіра" Сергій Вельможний заявив, що в Україні суттєво зросли темпи виїзду за кордон молодого покоління. Зокрема, йдеться про переселенців. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий підтвердив, що багато 10-11-класників, особливо хлопчиків, виїжджають за кордон.

"Ми спонукаємо їх (школярів, — ред.) залишатися в Україні різними способами. Але ключове, що ми як Міністерство освіти повинні пропонувати нашим громадянам — це якісну професійно-технічну, фахово-передвищу та вищу освіту", — сказав міністр.

За його словами, після завершення війни настане етап відновлення, який потребуватиме великої кількості ресурсів, зокрема й людських.

Фокус розповідає про основні причину виїзду дітей за кордон, демографічну кризу та нестачу робочих рук.

Школярі частіше залишають Україну: причини

Член депутатської групи "Довіра" Сергій Вельможний повідомив Фокусу, що відтік молоді — це проблема, негативний аспект. Проте він може зрозуміти батьків, які бояться за життя та здоровʼя своїх дітей. Депутат знає про переживання щодо мобілізації 18-річних хлопців, але наразі є чітка позиція, що призовний вік становить 25 років.

Співголова ГО "БАТЬКИ SOS" Олена Парфьонова заявила, що дійсно спостерігається тенденція виїзду школярів за кордон.

"Усі прекрасно розуміють, чому це відбувається. Тому що батьки не хочуть, щоб діти потрапили на війну, тому що є такі побоювання, що одразу, якщо вони (хлопці, — ред.) стають на облік, можуть потрапити на фронт або стають не виїзними", — сказала Фокусу Парфьонова.

За її словами, через це батьки вирішують після 11 класу відправити дітей на навчання за кордон. У першу чергу розглядаються Польща, Чехія, Словаччина, аби мати могла швидше приїжджати та контролювати перебування дитини в іншій країні.

Парфьонова вважає, що дитина з закордонним дипломом має більше можливостей для працевлаштування, зокрема, за кордоном. Адже європейська освіта має певні стандарти, які прийнятні для роботодавців у ЄС.

"Здебільшого батьки відправляють дітей здобувати закордонну освіту не для того, щоб повертатись потім в Україну", — зауважила вона.

Соціолог Володимир Паніотто вважає, що якщо дійсно хлопці 10-11 класів почали частіше виїжджати за кордон, то це може бути через декілька причин. Зокрема, зараз це простіше зробити, в Україні спостерігається більше проблем, а також можуть знизити мобілізаційний вік.

"Батьки відправляють дітей, щоб був менший ризик потрапити на фронт. Адже уявлення про те, що війна скоро закінчиться, змінилося на невизначеність, невідомо, коли вона закінчиться", — сказав Фокусу Паніотто.

Чи залишиться Україна без молодого покоління

Соціолог гадає, що це не настільки масове явище, а тому Україна не залишиться без покоління до 18 років.

"Коли закінчиться війна, і якщо тут будуть нормальні умови, вступ в ЄС, допомога інших країн тощо, то ці диспропорції вирівняються", — зазначив він.

За його словами, в такому випадку це явище не збільшиться і сильно не вплине на майбутнє.

Соціолог Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Слюсар вважає, що Україна не залишиться без покоління до 18 років. Проте це демографічна криза, яка буде поглиблюватися і залежатиме від того, коли закінчиться війна, та яка буде ситуація в країні.

На її думку, рівень економічного розвитку та добробуту України піднявся б, якби закінчилися бойові дії, Київ отримав гарантії безпеки, зʼявилися інвестиції. В результаті молоде покоління могло б повернутися, але поки такі перспективи "ще в тумані".

Співголова ГО "БАТЬКИ SOS" сподівається, що їй не доведеться дискутувати на тему того, що буде з Україною, якщо вона залишиться без молодого покоління. Проте з демографічного погляду, впливу на економіку — це страшні речі.

"У нас буде більше людей, яких треба утримувати, пенсійне забезпечення. Це буде більше навантаження на те працююче, яке лишаться в Україні, молоде покоління. Тобто податкове навантаження на нас буде більшим, тому що треба буде забезпечувати більшу кількість людей. І я не знаю, як нам виходити з цього всього, якщо ми не зупинимо дітей від виїзду з України", — заявила Парфьонова.

Щороку Україні не вистачатиме близько 200 тисяч робочих рук

Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник вважає, що з 2025 року ринок праці будуть залишати від 500 до 600 тисяч українців через смерть або вихід на пенсію. У той самий період на ринок праці входитиме лише 300-400 тисяч осіб.

"Щорічно нам не вистачатиме приблизно 200 тисяч робочих рук, починаючи з 2025 року. Якщо до цього додати масовий виїзд молоді, особливо хлопців, які зараз навчаються у 10-11 класах (16-17 років), то проблема лише посилиться. Дівчата, спостерігаючи, що виїжджають їхні ровесники, також будуть схильні емігрувати. Це призведе до зростання дефіциту робочої сили, а також споживачів товарів і послуг", — каже Фокусу Воскобойник.

Депутат Сергій Вельможний наголосив, що після закінчення війни настане етап відбудови та розвитку країни, який потребує значних не лише фінансових вкладень, але й людських ресурсів. Тоді як в Україні вже спостерігається катастрофа на ринку праці.

"Кількість вакансій збільшується, а кількість кваліфікаційних працівників зменшується. Але ми розуміємо, що надалі ситуація у кращу сторону не змінюватиметься, і тому один з небагатьох варіантів — це заохотити нашу молодь залишатися тут", — пояснив він.

Як зупинити зростання дефіциту робочої сили та спонукати школярів залишитися в Україні

Василь Воскобойник наголосив, що цей процес можна назвати катастрофою. Щоб змінити ситуацію, необхідна перемога у війні та чітка, продумана програма мобілізації.

"Коли говорять, що не будуть мобілізувати хлопців до 25 років, а з'являються заяви про можливість призову 20-річних, батьки, не маючи чіткого уявлення про майбутнє своїх дітей, намагатимуться вивезти їх з України", — пояснив він.

Експерт додав, що Міносвіти має розробити програму роботи з молоддю. Діти виїжджають за кордон не лише для отримання освіти — їхні батьки прагнуть забезпечити їм більш стабільне і передбачуване майбутнє, ніж у теперішніх умовах в Україні.

"Кроки потрібно робити вже зараз. Навіть якщо війна закінчиться завтра, виникає питання: чи зміняться умови життя в країні? Чи продовжать підвищуватись податки? Чи залишиться незрозумілим економічне майбутнє? Ці питання потрібно вирішувати вже сьогодні. Один із прикладів реальних дій — затверджена 30 вересня демографічна стратегія нашої країни", — підсумував Воскобойник.

Він підкреслив, що демографічна стратегія є важливим кроком на шляху до формування бачення майбутнього України.

За словами Сергія Вельможного, молоді потрібно гарантувати верховенство права та законність дій. Необхідно, аби роботодавці були зацікавлені не лише в пошуку кадрів, але й у зрощенні таких працівників, тобто брали на роботу прогресивну й талановиту молодь. Ба більше, важливим є житлове питання.

"Потрібно зробити так, щоб люди не виїжджали, і тому необхідно забезпечити всі засоби для асиміляції за новим місцем проживання, потрібні робочі місця з гідною платою та інші можливості", — зауважив депутат.

Соціолог Паніотто сказав, що не думає, що зараз можливо спонукати школярів залишитися в Україні, а не виїжджати за кордон. Зокрема, коли Польща вступила в ЄС, спростився переїзд, виник високий рівень міграції з Польщі в інші європейські країни. Для українців зараз теж спрощений переїзд до Європи, а в умовах війни Україна мало що може з цим зробити.

Він розповів, що такі умови можна створити після закінчення бойових дій, аби школярі продовжували навчання в Україні. Також можна стимулювати навчання тих, хто виїхав, аби зберегти їхній звʼязок з Україною. Йдеться про те, аби вони все одно навчалися в українських університетах.

Нагадаємо, Кабмін схвалив Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року. Фокус розповів про ефективність стратегії та проблему міграції.

Раніше директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова заявила, що зниження мобілізаційного віку може вплинути на демографічну ситуацію в Україні. Вона виступає проти призову до армії з 18 років.