Історичне підвищення податків: кому і скільки доведеться платити

Військовий збір для військових залишається на рівні 1,5%.

Рекордне підвищення податків. Голова ВР підписав відповідний закон. Тепер парламентарі чекають на підпис президента. І тоді доведеться платити українцям вже не 1,5 а 5% військового збору. Однак, такі зміни торкнуться не всіх.

За що і скільки тепер платитиме кожний українець та бізнес – дивіться в ексклюзиві TSN.UA.

В очікування підпису президента

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав законопроєкт щодо підвищення податків і відправив його на підпис президенту Володимиру Зеленському. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

"Спікер вже підписав податковий законопроект №11416д і відправив у Офіс Президента. В найближчий час очікуємо там підпис президента, потім публікація і потім через день закон вступить в силу, чим збільшить податки. Як раз вийде, що аванси частково попадуть під збільшення", - йдеться в повідомленні.

Що ухвалили депутати?

Своєю чергою, у Раді пояснили, що саме зміниться. Про це сказав голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев. За його словами, є два великі блоки. 1. Військовий збір, який розповсюджується на всіх нас. 2. Авансовий внесок для АЗС та підвищення ставок для небанківських фінансових установ від 2025 року.

Цитата: "Якщо говорити про ФОПів, то перша, друга, четверта група – 800 гривень на місяць. Третя група – плюс 1 відсоток з доходу. Другий блок – це податок на надприбутки банків за ставкою 50% за 2024 рік"

Як акцентував Гетманцев, зараз військовий збір для військових залишається на рівні 1,5%, але не для всіх.

"Ті, хто беруть участь в бойових діях, пояснив Гетманцев, взагалі не сплачують військового збору з усіх доходів – і грошового забезпечення, і додаткових надбавок", - вказано в повідомленні.

 Раніше Мінфін стверджував, що підвищення податків має відбутися від 1 жовтня. Це означає, що підвищення податків для частини ФОПів відбудеться "заднім числом". Натомість в частині працюючих українців – з моменту набуття чинності законом. До прикладу, якщо підприємство вже виплатило аванс із зарплати, та заплатило військовий збір за старою ставкою, то другу частину зарплати буде оподатковувати за новою.

Рекордне підвищення податків

Нагадаю, що минулого тижня Верховна Рада ухвалила в цілому проєкт закону про підвищення податків, яке вже назвали історичним. Розгляд законопроєкту у другому читанні почався  9 жовтня в практично порожній залі – там було близько трьох десятків депутатів. В урядовій ложі під час розгляду проєкту нікого не було. До законопроєкту подали понад 1300 правок.

Більшість із них не були враховані. А вже 10 жовтня нардепи проголосували за законопроєкт у другому читанні. Рішення підтримали 247 парламентарів, повідомив народний депутат від фракції «Голос», заступник голови комітету ВР з питань податкової політики Ярослав Железняк. Зазначив нардеп і пункти законопроєкту, які на його думку є коректними.

ВЗ для всіх, крім ФОПів-спрощенців, піднімається із дня набрання чинності законом, а не з 1 жовтня. Щоправда як його тепер рахувати із середини місяця залишається відкритим питанням:

• 2) ВЗ для ФОПів-спрощенців все одно із 1 жовтня;
• 3) будь-яких перенесень ВЗ на 1 січня немає ні для кого;
• 4) е-резиденти теж попадають під військовий збір. А це, блін, була моя правка, яку окремо чомусь не врахували;
• 5) юридичні кілочки (їх там декілька десятків), які повбивали, щоб конструкція добре трималася, всі повипадали;
• 6) винятки для ФОП, які на окупованих територіях та на території зони бойових дій, випали;
• 7) новий ВЗ для ФОПів в МПЗ не включатиметься.

Заява бізнесу

Своє слово щодо збільшення податків сказав і бізнес. Співзасновник Monobank Олег Гороховський заявив, що "коли бізнес програє, не виграє ніхто". Також на думку роботодавців, запропоноване підвищення призведе до збільшення податкового навантаження саме на легальних суб’єктів господарювання, що в свою призведе до більшої тінізації заробітних плат у приватному секторі.

ї Але, як бачимо, на владу це не подіяло. Відповідно підняття військового збору з 1,5% до 5%, за словами Ярослава Железняка, досить болісно вдарить по українцях. Про це нардеп зазначав ще після голосування документу у Раді у першому читання. Тоді народного обранця дужу обурило, що сплата податків можлива «заднім» числом.

Це мало б торкнутися працівників держустанов та бюджетників соціальної сфери.

А вже після голосування законопроєкту про підвищення податків  у другому читанні 10 жовтня Железняк зазначив, що фактично оподаткування доходів заднім числом не буде для більшості платників. Однак, залишається один нюанс.

Навіщо підвищувати податки

За розрахунками уряду, ці податкові зміни мають принести в бюджет додаткові 58 млрд грн вже цього року, а наступного - 137 млрд грн. Гроші потрібні, аби перекрити нестачу коштів на фінансування армії, кажуть в Уряді. Проте там же кажуть і про те, що на військові витрати лише цього року бракує щонайменше 500 млрд грн. Зокрема, як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, додаткові кошти потрібні на додаткову мобілізацію.

Дешеві товари з Aliexpress і Temu – під загрозою

Нагадаю, що в Україні також хочуть оподатковувати міжнародні посилки. У владі кажуть, що через безмитне ввезення товарів з Aliexpress та Temu український бюджет щороку недоотримує мільярди гривень, а ці гроші дуже потрібні армії. Ба більше, окремі сектори українського підприємництва – на межі виживання, бо не витримують конкуренції з міжнародними маркетплейсами. На посилки з-за кордону вартістю до 150 євро не нараховуються ПДВ (20%)  і мито (близько 10%). Для посилок, вартість яких перевищує цей ліміт, податки нараховуються на суму перевищення: для посилки вартістю 200 євро податки слід сплатити з 50 євро.

Саме тому, ця пільга опинилася під прицілом Міністерства фінансів ще у липні 2024 року, коли воно оприлюднило перші плани підвищення податків для покриття потреб оборони. Під час їх обговорення від скасування пільги для міжнародних посилок  відмовилися, проте уряд і депутати не забули про неї.

Пільги не скасували

Відомство пропонувало скасувати пільгу і зробити виняток для некомерційних посилок, наприклад, подарунків від родичів, які пересилаються з-за кордону. Для них ПДВ пропонували нараховувати, починаючи з ціни 45 євро. За розрахунками Мінфіну, ця ініціатива мала забезпечити бюджет 3 млрд грн у вересні-грудні, а весь план збільшення податків – 125 млрд грн. Але це тільки на папері, в реальності картина була не така оптимістична, тому від цієї ініціативи вирішили відмовитися. Поки.

Українське підприємництво VS маркетплейси

Не дивно, що скасування пільги для міжнародних посилок – чи не єдина норма з податкового законопроєкту, яку відкрито підтримували найбільші бізнес-асоціації. Зокрема, про це зазначали і в заяві Української ради бізнесу, яка об'єднує 117 бізнес-асоціацій країни.

Найбільше негативу летить на маркетплейс Temu, який вкладає мільйони доларів в агресивний маркетинг у США, ЄС та Україні, кажуть у мережі магазинів "Аврора". Українські підприємці скаржаться, що компанії працюють в нерівних умовах.  

У ЗМІ пишуть, що  обсяги посилок з Temu зростають шаленими темпами: навесні українці начебто замовляли там по 300 тисяч товарів на місяць, а восени цей показник може сягнути 1 млн. Непрямо про зростання популярності китайського маркетплейса свідчить те, що він посідає перші сходинки серед найпопулярніших застосунків для шопінгу.

Колапс митниці

Загалом 2023 року до Україну ввезли майже 52 млн посилок вартістю понад 62 млрд грн. При цьому вартість 51,5 млн посилок загальною вартістю 40 млрд грн не перевищувала безподатковий ліміт 150 євро. Тобто,  податки сплачуються з менш ніж 1% міжнародних посилок, які ввозяться в Україну.

Тому скасування пільги на безподаткове ввезення посилок вартістю до 150 євро може одномоментно та суттєво збільшити навантаження на митні органи й ускладнити життя мільйонам українців, які купують товари за кордоном. Ба більше, такий потік посилок просто зупинить роботу митниці, переймається голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Коли представлять законопроєкт?

Хоча наразі питання скасування пільги для міжнародних посилок не стоїть на порядку денному, проте депутати вже працюють над відповідними змінами, запевняє Гетманцев.