Зміни до закону про медіа: нардепи пропонують посили незалежність Нацради та вдосконалити процедуру медіарегулювання

Народна депутатка України, заступниця голови комітету з гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук розкрила, які саме положення містить законопроєкт про зміни до закону «Про медіа», зареєстрований у парламенті. Про це вона написала у фейсбуці.

Зокрема, за її словами, зміни до Закону «Про медіа» пропонують привести у відповідність до вимог ЄС фінансування Національної ради як однієї з основних складових її незалежності. Так, законопроєкт пропонує саме на рівні закону визначити на час війни вдвічі зменшені посадові оклади членів і членкинь Нацради порівняно із загальними нормами закону.

«Це гарантуватиме незалежне від уряду вирішення цього питання та підвищить заробітну плату. Тобто змінити заробітну плату членів Нацради з теперішніх 50 тис грн до близько 80 тис грн, а не якихось захмарних сум», — пояснила Кравчук.

За словами депутатки, директива Євросоюзу про аудіовізуальні медіапослуги вимагає, аби Нацрада була належно забезпечена ресурсами і була незалежною від уряду. Натомість на сьогодні заробітна плата членів і членкинь Нацради обраховується згідно з постановою Кабміну №304, а всі норми-гарантії фінансування Нацради із Закону «Про медіа» зупинено у законі про бюджет. Натомість Єврокомісія у своїй доповіді у 2023 році звертала увагу на необхідність покращити фінансування медіарегулятора.

Крім фінансового питання, законопроєкт уточнює порядок призначення та звільнення Верховною Радою членів Нацради. А також пропонує покращити незалежність регулятора в частині його нормотворчої діяльності, а також автономності процедур, які визначено Законом «Про медіа».

Також оновлення Закону «Про медіа» та іншого, суміжного законодавства, пропонують:

• вдосконалити значну процедурну частину медіарегулювання.

Велика частина змін стосується покращення реєстраційних та ліцензійних процедур: розширюється перелік відомостей, які суб’єкти у сфері медіа самостійно вносять до Реєстру медіа; прибираються дублюючі повідомлення від регулятора суб’єктам у сфері медіа до введення в експлуатацію електронного кабінету; ⁠збільшується строк розгляду заяви про реєстрацію медіа до 60 днів; прибирається зайвий обов’язок для суб’єкта у сфері медіа подавати заяву для отримання витягу з Реєстру при реєстрації. Насамкінець, конкретизуються статті щодо призначення та проведення перевірки.

• покращити безпековий компонент медіарегулювання і захист інформаційного простору України.

Законопроєкт пропонує вдосконалити процедуру блокування аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора, а також запровадити на час війни механізм оцінки Нацрадою відповідності контенту онлайн-медіа, які звертаються за реєстрацією, до вимог закону (мова ворожнечі, дискримінація, контент держави-агресора).

• чітко визначити статус спеціалізованих друкованих видань.

Критерії віднесення до спеціалізованих друкованих видань і вимоги до їх поширення має визначити Нацрада в своєму підзаконному акті. Такі видання підлягатимуть обов’язковій реєстрації і за порушення правил поширення вводитиметься відповідальність. Щодо преси — зміни зобов’язують надсилати до регулятора не обов’язково всі контрольні примірники, а тільки на вимогу Нацради. Поряд з цим уточнюється, що редакції мають виконувати вимоги іншого законодавства і надсилати обов’язкові примірники до визначених бібліотек та наукових установ.

Крім того, законопроєкт пропонує включити до предмету спільного регулювання розроблення рекомендацій щодо відповідального використання систем штучного інтелекту у сфері медіа. А також прописує взаємний обов’язок постачальників та мовників укладати договір на постачання електронних комунікаційних послуг і заборону відступати від типових умов такого договору (з правом конкретизувати їх).

Один з авторів законопроєкту Микита Потураєв пояснив у коментарі «Детектору медіа», що ці зміни «принципового характеру не мають, це суто процедурно-технічні речі». Він додав, що ці зміни неодноразово обговорювали із зацікавленими сторонами, а після офіційної реєстрації їх надішлють до Єврокомісії.

У березні 2024 року представники Нацради, профільних парламентських комітетів, експерти та медіаюристи презентували драфт змін до закону «Про медіа» та закону «Про рекламу». Проєкт правок до цих законів оприлюднений на сайті Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.

• Читайте також: Зміни, які пропонують внести у закон «Про медіа»

Фото ілюстративне з відкритих джерел