Азербайджанський газ — прикриття для повернення РФ на ринок ЄС

Україна продовжує боротьбу не тільки на фронтах війни, а й на енергетичному полі. Одними із найскладніших питань залишаються наша залежність від російських енергоресурсів і можливі шляхи забезпечення енергетичної незалежності. В умовах підготовки до зимового сезону 2024–2025 років предметні розмови навколо використання української газотранспортної системи (ГТС) для постачання азербайджанського газу набувають нового значення.

Ця тема викликає неабияку занепокоєність серед експертів, оскільки під прикриттям постачання азербайджанського газу існує реальна загроза продовжити транзит російського, що ставить під сумнів прагнення України до повної енергетичної незалежності від країни-агресорки.

Азербайджан давно позиціонується як важливий гравець на європейському енергетичному ринку. Через спеціально побудований Трансанатолійський газопровід (TANAP) до Європи постачається близько 13 млрд кубометрів газу на рік. І хоча в Європі зацікавлені в азербайджанському газі, існують великі сумніви щодо того, чи справді він зможе замінити російський газ після завершення 2024 року дії транзитного договору між Україною та Росією.

Колишній генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України» Сергій Макогон зауважує: «Азербайджан наразі не має достатніх обсягів газу, щоб замістити 14 мільярдів кубометрів російського газу, що транзитується через Україну. Таким чином, будь-яка схема постачання «азербайджанського газу» через Україну може бути комерційним прикриттям для продовження експорту російського газу. Фактично це буде та сама російська молекула газу, яка, змінивши документи, з’явиться на європейському ринку під виглядом азербайджанського».

Міфи про замерзлу Україну

Мова не тільки про транзит газу, ще країна-агресорка зосередилася на новій «інформаційній кампанії», яку я назвала б «Україна замерзне у 2025 році». Це російська пропаганда, спрямована на те, щоб похитнути віру в нашу перемогу та дестабілізувати ситуацію всередині країни. Нав’язуючи ці наративи щодовідключення газопостачання, Росія має на меті залякати українців і підірвати міжнародну підтримку нашої держави. Тому хочу розвінчати всі міфи, які так старанно поширює РФ.

Міф 1: транзит російського газу допомагає Україні підтримувати ГТС у робочому стані

Один із міфів, який активно поширюється, полягає в тому, що без російського транзиту наша газотранспортна система не зможе працювати, оскільки їй не вистачатиме тиску. Однак це твердження не відповідає дійсності. Україна вже давно готувалася до роботи без російського транзиту. Ще 2020 року нашу газотранспортну систему було адаптовано до роботи без російського газу в умовах, коли очікувалося введення в експлуатацію газопроводу «Північний потік-2». Система може функціонувати завдяки внутрішнім компресорним станціям і власному видобутку газу.

Міф 2: транзит російського газу захищає українську ГТС від атак

Існує також думка, що наявність транзиту захищає нашу газотранспортну систему від російських атак. Однак це твердження також необґрунтоване. Росія вже неодноразово атакувала наші об'єкти енергетичної інфраструктури, включаючи підземні газосховища. Ба більше, збереження транзиту не гарантує того, що росіяни утримаються від подальших ударів по українській ГТС.

Насправді інтерес РФ полягає в знищенні української енергетичної системи, а не в збереженні транзиту. Її мета — дестабілізувати Україну, спричинити енергетичний колапс і змусити нас до капітуляційних перемовин. Тому аргумент про те, що транзит захищає ГТС, не витримує критики.

Міф 3: без транзиту газу постачання в українські міста припиниться

Ще один поширений міф стосується того, що без російського транзиту деякі українські міста, зокрема Київ, можуть залишитися без газу. Це твердження також не відповідає дійсності. Київ отримує газ не через транзитну систему, а завдяки газогонам зі сходу України та із західних газосховищ. Понад те, система постачання газу до столиці є кільцевою, що забезпечує надійність постачання навіть у разі пошкодження окремих частин газопроводу.

Питання енергетичної незалежності: чому ми маємо зупинити транзит російського газу

Одна з головних причин, чому Україні необхідно відмовитися від транзиту російського газу, полягає у фінансовій підтримці російської військової машини. Росія щорічно заробляє на цьому транзиті близько 5 млрд дол., що дає їй можливість продовжувати війну проти України. На ці кошти закуповуються компоненти для ракет, дронів і зброї, і це озброєння потім використовується проти нашої країни.

Крім того, продовження транзиту газу під виглядом азербайджанського допоможе Росії зберегти свій вплив на європейському енергетичному ринку, що суперечить стратегії ЄС щодо відмови від російських енергоресурсів до 2027 року. Європа вже значно скоротила свою залежність від російського газу — з 40 до 15%, і український транзит становить лише 5% від загального імпорту газу в ЄС. Це означає, що Європа може вижити без російського газу, і Україна має можливість допомогти їй у цьому, повністю припинивши транзит.

Чи є альтернатива?

На думку експертів, ключова роль України в енергетичній безпеці Європи полягає не у продовженні транзиту російського газу, а у використанні нашої газотранспортної системи для зберігання та транспортування газу з європейських країн. Україна має найбільші підземні газові сховища в Європі, і вони можуть стати стратегічним ресурсом для забезпечення стабільного постачання газу в ЄС.

Наша газотранспортна система вже працює на 10% від своєї потужності, і ми готові до роботи без російського газу. Важливо зазначити, що українська ГТС була побудована з урахуванням можливих воєнних дій, і вона залишається гнучкою навіть в умовах обстрілів та атак на енергетичну інфраструктуру. Російські удари по нашій газовій інфраструктурі вже відбувалися, але це не завадило нам зберегти стабільне постачання газу.

Україна повинна чітко усвідомлювати ризики, пов’язані з можливими схемами постачання російського газу під виглядом азербайджанського. Ми не маємо дозволити, щоб українська інфраструктура використовувалася для продовження фінансування агресора. Важливо активізувати інформаційну взаємодію з європейськими партнерами та довести, що транзит російського газу, незалежно від його прикриття, несе загрозу не тільки Україні, а й енергетичній безпеці всієї Європи.

Україна заслуговує на відвертий діалог між владою та суспільством щодо таких важливих рішень. Ми маємо чітко розуміти, що стоїть за кожною пропозицією та хто отримає вигоду від її реалізації. Настав час для нової прозорої енергетичної політики, яка забезпечить нашу незалежність не лише від Росії, а й від корупційних схем, що тривалий час впливали на нашу країну.

Ця зима стане вирішальною в боротьбі за енергетичну незалежність України. Ми маємо бути готовими зробити все, щоб захистити наші національні інтереси, відмовившись від російського газу та забезпечивши стабільне постачання енергоресурсів як для України, так і для Європи.