Мобілізація з 18 років в Україні: хто вимагає від Зеленського знизити призовний вік

США натякають, що одного лише постачання західної зброї недостатньо, і потрібне розширення мобілізації з 18 років.

У США закликають Зеленського зменшити мобілізаційний вік до 18 років. Президент України наполягає, що США мають надавати зброю без зміни призовного віку. А військові тим часом теж сказали своє слово. Всі деталі – читайте в ексклюзиві ТСН.ua.

Радник керівника Офісу президента, екснардеп Сергій Лещенко приголомшив заявою, що Сполучені Штати тиснуть на Зеленського, щоб знизити мобілізаційний вік в Україні до 18 років.

"Якщо ця інформація спливла на поверхню, можу підтвердити: Американські політики з обох партій тиснуть на президента Зеленського в питанні, чому в Україні не проводиться мобілізація тих, кому від 18 до 25 років", – сказав він.

Він уточнив, що аргумент американських партнерів полягає в тому, що під час війни у В'єтнамі у США призивали на службу з 19 років. Таким чином, США натякають, що одного лише постачання західної зброї недостатньо, і потрібне розширення мобілізації з 18 років.

"Президент Зеленський не продавився, і продовжує переконувати політиків з обох партій давати зброю без зміни призовного віку", – додав радник голови ОПУ.

Членкиня Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, нардепка Марія Іонова також визнала, що західні партнери наполягають на тому, щоб змінити та знизити  мобілізаційний вік.

"Що стосується мобілізації і наших партнерів, вони наполягають на тому, щоб змінити і знизити ще мобілізаційний вік. Але нам важливо виправити ті помилки, які зроблені під час двох комунікаційних компаній по мобілізації. Це тоді, коли ми працювали над законом про мобілізацію. Все ж таки слід визначити, що провалена ця кампанія, і наслідки є критичними, в тому числі, як ми зараз бачимо, на фронті. І воно все пов’язано, тому що це і про зброю, і про санкції", – розповіла Іонова.

Вона додала, що комунікаційну кампанію щодо мобілізації слід змінити у бік позитивної мотивації.

"І це мають бути або фінансове забезпечення, або кредити, або ввезення автомобіля. Насправді всі напрацювання були у профільному комітеті парламенту. Важливо – не відлякувати українців, а покращувати мобілізаційні цифри не підривами, а позитивними механізмами, і пропонувати щось", пояснила нардепка.

Про те, що питання зниження віку мобілізації періодично порушують міжнародні партнери України, які надають військову та економічну допомогу, також повідомляв член Комітету ВР з питань нацбезпеки Федір Веніславський.

"Жодних ініціатив стосовно зменшення призовного віку нижче 25 років наразі немає. Це питання, яке періодично порушують наші партнери, які надають допомогу. Тому що вони вважають, що вік від 18 до 25 років є найбільш оптимальним і найбільш ефективним для того, аби громадяни України в силу своїх психологічних та фізичних якостей могли ефективно воювати. Але на рівні нашої держави, законодавчої, виконавчої влади і Президента жодних ініціатив в цьому плані немає", – запевнив Веніславський.

До слова, 7 жовтня нардеп Вадим Івченко заявив, що питання зниження мобілізаційного віку немає на порядку денному ані Верховної Ради, ані Комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки. Політик повідомив, що від ЗСУ є сигнали про те, що для ретельного виконання бойових завдань потрібні люди "з іншою фізичною підготовкою", тому що людям віком 47-50 років важкувато виконувати деякі бойові завдання, про які просять командири бригад.

"Це є сигнали тільки до нас, до Комітету нацбезпеки й оборони, але поки що питання зовсім не обговорюються в комітеті. Зовсім не стоїть на порядку денному комітету і зовсім не обговорюється у Верховній Раді України", – наголосив Івченко. 

Він додав, що краще фізично підготовлені люди не мають сидіти в тилу, робити друкарську чи бюрократичну роботу у штабах, ТЦК. Натомість вони мають виконувати реальні бойові завдання.

"Ті люди, які поранені, проходять реабілітацію, фізично нездатні, але можуть виконувати іншу роботу – мають виконувати іншу роботу. Тоді, коли суспільство побачить лад у ЗСУ, тоді можна говорити про зниження віку або про більш фахову мобілізацію. Ми ж говорили, що мобілізація має бути не так, що "всіх підряд хапати", а лише тих, хто виконуватиме в певних частинах завдання", – розповів народний депутат.

Він також повідомив, що за останній рік мобілізація кількісно покращилася, але недостатньо. Так, вдається лише закривати втрати у бригадах. Але мобілізованих аж ніяк не достатньо для створення нових бригад або підсилення, щоб була відповідна ротація.

Військові про зниження мобілізаційного віку

Верховна Рада в жовтні цього року заборонила мобілізацію українців віком до 25 років. Однак військові мають іншу думку, адже війна триває, обидві сторони зазнають втрат, і Росія надалі зберігає перевагу в живій сил. Бійці наголошують, що війську потрібно більше молоді, і пропонують знизити мобілізаційний вік до 20, а то й 18 років. Так, наприклад, комбат ударних БпЛА "Ахіллес" 92-ї ОШБр імені кошового отамана Івана Сірка Юрій Федоренко заявив, що всі повнолітні українці – і чоловіки, й жінки – мають бути військовозобов'язаними від 18 років. Щодо участі безпосередньо в бойових діях, то комбат виступає за відправлення на фронт людей віком від 23 років.

"Чому я кажу про те, що всі мають бути військовозобов’язаними? Тому що це найменше, що може дати держава, підготувати свою націю, підготувати своє населення до можливої фізичної і силової протидії проти них. Якщо б ми це рішення ухвалили у 2014 році, закон про територіальну оборону, якщо б ми ухвалили рішення, що всі мають бути військовозобов’язаними, і підготували людей, щоб всі пройшли загальновійськовий вишкіл, отримали спеціалізовану підготовку, то під час повномасштабної війни, можливо, ворог би і не пішов би на таке, на повну війну, на повномасштабну. А якщо пішов би, то втрати на початку  війни у нас були би набагато менші, за більшого результату зупинення ворога на полі бою", – пояснив військовий.

Своєю чергою полковник СБУ та секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко вважає, що мобілізаційний вік має починатися від 20 років. За словами нардепа, американських конгресменів дивує те, що в Україні чоловіки віком до 25 років не підлягають призову. Він також зазначив, що у світі мобілізація від 18 чи 20 років – це звична практика.

"У нас не вистачає людей, у нас не вистачає людей саме таких молодих. Мені різне кажуть, що ми отримаємо втрачене покоління, бо вони підуть на війну. Якщо вони вже не хочуть йти на війну, то вони вже втрачене покоління. Ми виховали тих, хто не хоче захищати свою Батьківщину", – зазначив Костенко.

Він додав, що в Україні можна балотуватись у депутати та приймати складні управлінські рішення та закони з 21 року, а воювати – з 25 років. 

"Я не знаю, хто це придумав", – зауважив Костенко. 

Методами, які допоможуть подолати спад мобілізації, на його думку, є підвищення мотивації різних категорій населення для служби на контракті, а також зниження призовного віку. Якщо ж мобілізацію в Україні надалі будуть "спускати на гальмах", то скоро вона "піде в мінус".

"Ось на це треба звернути увагу – набір людей, правильних, не просто всіх підряд. Найбільша проблема – ми набираємо всіх підряд, у нас велика армія, а на полі бою нікого немає, бо набираємо обмежено придатних", – сказав Роман Костенко. 

А от командир батальйону К-2 54-ї ОМБр Кирило Верес сказав, що йому дуже бракує особового складу, проте він неготовий масово брати до свого підрозділу 18-річних.

"18-річний хлопець – для мене це трохи рано", –  зауважив військовий.

Водночас Верес проти того, щоб воювали 59-річні.

"За всієї поваги, є винятки, але здебільшого це не ті люди, які мають на собі вести таку активну фазу оборони або наступу", – додав він.

Мобілізація 200 тисяч осіб

Раніше The Times написало, що Україна має на меті мобілізувати ще 200 тисяч військових до кінця 2024 року. Однак ці плани навряд чи можливо втілити.

"Мета у 200 000 [мобілізованих в Україні – ред.] може бути дедалі необхіднішою, але її також стає дедалі важче досягти", – йдеться у статті. 

У матеріалі йдеться також й про те, що натомість Росія набирає нібито близько 30 000 військових щомісяця. Ба більше, країна-агресорка Росія у 2025 році планує збільшити військові витрати ще на 30 мільярдів доларів, повідомляє агентство Bloomberg, яке ознайомилося з проєктом трирічного бюджету РФ.

"Прогнозується, що виплати на національну оборону і внутрішню безпеку становитимуть близько 40% від загального обсягу бюджетних виплат Росії у 2025 році, оскільки Путін продовжує переводити економіку на військові рейки, а вторгнення до України триває вже третій рік", – пише Bloomberg.

Це більше, ніж сукупні витрати на освіту, охорону здоров'я, соціальну політику та національну економіку, згідно з проєктом бюджету, який, ймовірно, незабаром буде представлений на розгляд російського парламенту, зазначає видання. Згідно з цим документом, уряд РФ має намір збільшити витрати на оборону до понад 13-ти трильйонів рублів (142 мільярди доларів) у 2025 році (у 2024 на цю статтю було заплановано 10,4 трильйона рублів). Однак, за даними Bloomberg, у 2026 році військові витрати планується скоротити до 5,6% ВВП і до 5,1% – у 2027-му.

В ефірі Radio NV нардеп Роман Костенко зазначив, що багато хто говорить про те, що Росія боїться проводити мобілізацію, але може статись так, що країна-агресор все ж на неї наважиться і не розвалиться від цього, або ж це станеться не відразу. Він підкреслив, що для досягнення серйозніших цілей, ніж захоплення сіл, Росії потрібен особовий склад, а зараз вона набирає за місяць приблизно ту ж кількість людей, що й втрачає.

"Але і ми набираємо людей стільки, щоб ледь-ледь їм протистояти. І якщо вони кардинально змінять свої підходити, нам потрібно буде реагувати. Це буде дуже великий виклик. І потрібно зараз нашій владі, насамперед нашому президенту, тому що він верховний головнокомандувач, для себе зрозуміти, чи готові вони до таких рішень, які будуть дуже непопулярні. І вони мають уже готуватись до відповіді Росії, якщо це станеться", - сказав Костенко. 

Своєю чергою, працівник Одеського територіального центру соціального комплектування (ТЦК) розповів, що відомство не може досягти поставлених цілей.

"Ми не мобілізуємо навіть 20 відсотків від того, що потрібно. Одеська область - одна з найгірших у списку.  В окремі дні вдалося роздати 100 повісток, але тоді відгукувалося надзвичайно мало чоловіків", – сказав він.

Представник ТЦК також додав, що періодично понад половина чоловіків, які приходять, мають захворювання, які не дозволяють служити у Силах оборони. Серед них є, наприклад, туберкульоз, гепатит або ВІЛ.

"Багато людей ми привозмо на обстеження лише для того, щоб з'ясувати, що вони насправді хворі", – зазначив він. 

Міноборони про мобілізацію

Примітно, що в Міноборони вважають, що пряма мобілізація, коли військовозобов'язаний йде на фронт добровольцем, не замінить мобілізації з працівниками ТЦК. Таку думку висловив уповноважений Міністерства оборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець.

"Вони можуть бути реформовані, реформатовані, що завгодно. Але ці функції все одно хтось має виконувати", – наголосив він.