Російська дезінформація про ринки відновлюваної енергетики: як це працює

Ірина Пташник та Олександр Романишин, Razom We Stand

Енергетична залежність європейських країн від російського викопного палива створила вразливість, яку Росія намагається використати за допомогою дезінформаційних кампаній, спрямованих проти ініціатив у сфері відновлюваної енергетики. Такі країни як Німеччина, Австрія історично значною мірою залежали від імпорту російських нафти й газу. Ця залежність зробила ці країни особливо вразливими до російського впливу та дезінформаційних зусиль, спрямованих на збереження їхньої залежності від викопних видів палива. Оскільки ці країни намагаються перейти на відновлювані джерела енергії, щоб зменшити свою залежність від російського імпорту, вони стикаються зі скоординованими дезінформаційними кампаніями, покликаними підірвати довіру громадськості до технологій відновлюваної енергетики.

«Очевидно, що Путін зацікавлений у тому, щоб Європа залишалася залежною від газу, а це означає, що зусилля з переходу на використання відновлюваних джерел енергії та електричних теплових насосів, які замінюють газові котли, становлять для нього загрозу», — сказав про це Джесс Ралстон із відділу аналітики з питань енергетики та клімату.

Ці кампанії часто використовують наявні економічні проблеми, екологічні занепокоєння та політичні розбіжності, щоб посіяти сумніви щодо життєздатності та переваг відновлюваної енергетики. Пов’язуючи енергетичну безпеку з національним суверенітетом та економічною стабільністю, російська дезінформація прагне уповільнити впровадження відновлюваних джерел енергії та зберегти свій вплив на європейські енергетичні ринки.

Російський уряд послідовно спрямовує значні ресурси на дезінформацію та пропаганду: у 2021 році було витрачено понад 1,5 мільярда доларів США, а у 2022 році — 1,9 мільярда доларів США, що на чверть перевищило початковий бюджет. На 2023 рік бюджет був установлений на рівні 1,6 млрд доларів США. Більшість цих коштів було надано трьом основним агентствам: Всеросійській державній телевізійній і радіомовній компанії, RT (Russia Today) і «России сегодня». З огляду на попередні бюджетні асигнування та стратегічне значення, яке Росія надає дезінформації як інструменту геополітичного впливу, очікується, що бюджет на 2024 рік може бути більшим, ніж у попередні роки. Варто враховувати таємні операції, непряме фінансування через підставних осіб та інші приховані витрати, пов’язані з російською дезінформаційною інфраструктурою.

У першій половині 2024 року половина електроенергії в ЄС вироблялася з відновлюваних джерел. Частка російського газу в імпорті ЄС скоротилася з 45% у 2021 році до 18% у червні 2024 року. Звичайно, для Росії — коли ви розумієте, що російський державний бюджет більш ніж на 35% залежить від доходів від нафти й газу — це створює занадто багато незручностей. І саме тут у гру вступають добре перевірені пропагандистські та дезінформаційні кампанії.

Участь Росії у поширенні дезінформації про відновлювану енергетику є значною і багатогранною. Вона використовує різні стратегії, щоб підірвати кліматичні ініціативи та сприяти скептичному ставленню до відновлюваної енергетики.

Найпоширенішими з цих методів є створення і поширення дезінформації через чиновників російської бюрократії, державні медіа, такі як RT і Sputnik, кампанії в соціальних мережах із використанням «троль-ферм» через фейкові акаунти й навіть прямі висловлювання самого Путіна. Арена кліматичної політики особливо важлива для Росії; як один із найбільших світових експортерів вуглеводнів вона розглядає рухи за декарбонізацію як потенційну економічну загрозу для свого існування, тому має величезний стимул як очорнювати, так і дискредитувати екологічні політичні рухи в усьому світі. Дезінформація є потужною політичною зброєю, оскільки вона може впливати на людей або маніпулювати ними, змушуючи повірити в певні ідеї та таким чином проголосувати за прийняття певної політики. Якщо мізінформація — це неправдива інформація, яка поширюється ненавмисно, то дезінформація безпосередньо створюється стороною, що обманює, з наміром вплинути на цільову аудиторію.

Як це працює в країнах-членах ЄС

Російські дезінформаційні кампанії стають дедалі витонченішими, застосовуючи методи мікротаргетингу для впливу на конкретні сфери суспільного життя та дискурсу по всій Європі. Пристосовуючи неправдиві або оманливі наративи до певних демографічних груп, регіонів і проблемних тем, Росія прагне посіяти розкол, підірвати довіру до інституцій і сформувати політичні дебати відповідно до своїх стратегічних інтересів.

Оскільки Європа прискорює свій перехід від викопних видів палива, особливо російських нафти й газу, Москва активізувала свої пропагандистські та дезінформаційні кампанії з метою дискредитації ініціатив у сфері відновлюваної енергетики та збереження енергетичної залежності Європи. Цей цілеспрямований підхід використовує наявну суспільну напруженість і економічні занепокоєння для посилення скептицизму щодо зелених технологій і кліматичних дій.

Згідно з оцінкою інформаційного середовища НАТО за період з травня 2022 по травень 2024 року, Росія була визнана головним рушієм ворожої комунікації в онлайн-дискусіях про перехід до «зеленої» енергетики в соціальних мережах і новинних інтернет-медіа:

«Європейці продовжують розвивати відновлювану енергетику. Раніше їм було складніше обґрунтовувати її важливість: доводилося постійно говорити, що це для порятунку планети, клімату тощо. Видобуток газу в країнах ЄС падає протягом останніх десятиліть, тому що родовища виснажуються. Якби вони залишили споживання газу на тому ж рівні, їм довелося б збільшувати імпорт, зокрема з Росії».

Наприклад, у країнах Балтії російські медіа подають місцеві ініціативи з енергонезалежності як невдачі, пояснюючи зростання цін на електроенергію та газ саме цими зусиллями, а не зовнішніми чинниками, такими як санкції чи тенденції на світовому ринку.

За інформацією Mediaskopas, Кремль також намагається підірвати довіру до зеленої енергетики, стверджуючи, що вона «не врятує» країни Балтії.

Найкращі «друзі Росії» в Німеччині перемагають на виборах у Тюрингії та Саксонії, стверджуючи, зокрема, що вітряки порушують спокій жителів і вбивають птахів. AfD виступає проти воєнної підтримки України, проти іммігрантів і заперечує антропогенну зміну клімату.

Що потрібно робити Європі для боротьби з російською дезінформацією

Зменшення впливу російської пропаганди та дезінформації потребує системного підходу, який міститиме насамперед підвищення обізнаності та медіаграмотності людей. Варто впроваджувати ініціативи з перевірки фактів, що дозволять вчасно виправляти дезінформацію, особливо у сфері відновлюваної енергетики, адже саме ця тема стає мішенню для російських інформаційних атак. Ключовим напрямком повинна стати розробка спеціальних програм, які навчать споживачів критично мислити, аналізувати новини та відокремлювати правдиву інформацію від пропаганди. Крім того, важливо створити ефективні системи оповіщення громадськості, що допоможуть швидко реагувати на російські пропагандистські кампанії, спрямовані проти «зеленої» енергетики, та забезпечувати своєчасне інформування про такі загрози.

Ці рекомендації безпосередньо стосуються необхідності боротьби з російськими дезінформаційними кампаніями, спрямованими проти ініціатив у сфері відновлюваної енергетики. Підвищуючи обізнаність громадськості та медіаграмотність, європейські громадяни зможуть краще виявляти неправдиві наративи про технології відновлюваної енергетики, їхній економічний вплив і роль в енергетичній безпеці та протистояти їм. Це особливо важливо з огляду на витончені методи мікротаргетингу, що використовуються російськими дезінформаційними кампаніями для використання наявної суспільної напруженості й економічних занепокоєнь, пов’язаних з енергетичними перетвореннями.

Фото: Getty Images