Як побороти «торгівлю інвалідністю» яка набрала обертів у МСЕК

Другий тиждень поспіль ми читаємо новини про сенсаційні затримання членів МСЕК та медиків, причетних до «торгівлі інвалідністю». Відразу після 6 млн доларів у очільниці МСЕК із Хмельницького та купи доларів на ліжку з’явилася новина з Харкова, де СБУ викрила злочинну групу з 13 посадовців медико-соціальної експертної комісії та їхніх спільників, які за гроші фальсифікували медичну документацію й «списували» ухилянтів із військового обліку (послугами, що коштували $2000-5000 встигли скористатися щонайменше 400 чоловіків).

Днями знову «потрусили» Хмельниччину, де заступниця голови військово-лікарської комісії з лікарем підстанції екстреної медичної допомоги та спільниками оформлювали медичні виписки з фіктивними діагнозами для чоловіків призовного віку. Ціна питання 3000-8000 доларів, а вилучили під час обшуку 8 млн грн. Також правоохоронці встановили, що й голова міжрегіональної медико-соціальної експертної комісії на Київщині співпрацював з ухилянтами. З Рівненщини, Житомира надходили подібні повідомлення… Обсяг зловживань вражає.

Якщо раніше ці комісії згадували як зразок бюрократизму, то зараз МСЕК асоціюють винятково з хабарництвом у жахливо великих масштабах. Поки ухилянти вільно купують інвалідність, люди зі справжніми показами для її встановлення місяцями не можуть отримати свій законний статус і теж змушені платити. І про це в суспільстві вже говориться, як про щось побутове.

Чи є дієві способи, якими можна «перекроїти» систему, щоб ті комісії не почувалися абсолютними володарями доль і не зловживали своїми повноваженнями?

• Майже стовідсотковий показник хабарництва продемонструвала обласна прокуратура Хмельницької області в спайці зі “Слугою народу”

Гра слів чи справжні покращення

Днями МОЗ подало на громадське обговорення законопроєкт про реформування медико-соціальної експертизи. Займалось тим віддавна, та вийшло ніби реакція на скандальні затримання медиків та членів МСЕК. Можливо, в інший час до проєкту не було б стільки уваги, та сьогодні МСЕКи на слуху і запит на радикальні зміни в їх роботі, на законність і справедливість величезний.

Головне у законопроєкті – ліквідація медико-соціальних експертних комісій, їх замінять «експертні комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи» (ЕКОПФО). Склад таких комісій буде не постійним, а формуватиметься індивідуально для кожного випадку з числа лікарів та фахівців з реабілітації в сфері охорони здоров’я. Медико-соціальну експертизу, яка проводиться МСЕК, замінить «оцінювання повсякденного функціонування людини» – це вид медичної експертизи для визначення рівнів порушення структур та функцій людського організму. А медико-соціальну експертизу втрати працездатності та стійких обмежень життєдіяльності назвуть «медичною експертизою з тимчасової непрацездатності».

Проводити експертизу мають у кластерних (багатопрофільні) та надкластерних (спеціалізуються на рідкісних захворюваннях) лікарнях, де є необхідні спеціалісти й можливість проводити додаткові обстеження (наразі МСЕК – окрема юрособа). Направлятимуть на неї на підставі чітких критеріїв із підтвердженням їх через електронну систему охорони здоров’я, саме направлення теж буде електронним. І не обов’язково направляти людей через ЛКК (лікарсько-консультативна комісія), лікар матиме право робити це самостійно.

За задумом авторів, все це має призвести до спрощення процесів у встановленні інвалідності за рахунок формалізації відповідних критеріїв і врегулювання процедур. А ще – цифровізує процес, запровадить прозорі механізми його оскарження.

Вже на 2025 рік МОЗ планує під це спеціальну бюджетну програму «Забезпечення надання медичних послуг з оцінювання повсякденного функціонування особи», на яку протягом 3 років виділятимуть по 458 млн 646,5 тис. грн.

На перший погляд ці зміни виглядають, відверто, як «ті ж яйця, тільки в профіль». Як завдяки їм члени нових комісій не зможуть брати гроші за фальшиві статуси, поки незрозуміло.

• Про корупцію в МСЕК, комарів, лихоманку Західного Нілу і наступну пандемію

Максимально електронно і через заміну гравців

«Моя пропозиція – повна цифровізація процесу медико-соціальної експертизи. Це дозволить лікарям працювати без прямого контакту з пацієнтами, що унеможливить вимагання хабарів. Адже корупції немає там, де відсутній прямий контакт із пацієнтом», – так відреагувала на скандали з МСЕК народна депутатка Вікторія Гриб у себе на сторінці у Фейсбуці. І пояснила, як це мало б працювати: створюється онлайн-кабінет пацієнта, куди завантажуються всі медичні документи.

Пацієнт отримує унікальний код, а лікарі МСЕК розглядають документи в анонімному режимі, не знаючи, чия справа перед ними. Комунікація щодо дообстежень або додаткових документів здійснюється через зашифрований онлайн-кабінет.

Висновки робляться винятково на основі документів, без можливості впливу або вимагання хабаря. «Ця система дозволить прибрати людський фактор, який часто веде до корупційних ризиків, і забезпечити прозорість та справедливість у наданні допомоги тим, хто дійсно цього потребує, – впевнена депутатка. – Найближчим часом обговоримо це питання разом із колегами по парламенту».  До речі, схожий принцип застосували для проведення ЗНО. В освіті він спрацював – тестування якщо не викорінило на 100% корупцію при вступі до вишів, то принаймні припинило торгівлю  оцінками та медалями у школах.

Навряд чи вдасться прибрати повністю людей із процесу медико-соціальної експертизи, вважає Сергій Миткалик, голова правління ГО «Антикорупційний штаб», заступник голови Громадської ради при НАЗК та член правління коаліції «RISE». Потрібен орган, де рішення прийматиметься колегіально. «Так чи інакше, в процесі буде лікар або консиліум і треба тільки добитися, щоб вони приймали свої рішення добросовісно», – говорить і Михайло Серебряков, виконавчий директор ГО «Разом проти корупції».

Але одна з ключових проблем дійсно пов’язана з відсутністю будь-якої діджиталізації в системі – документи в паперовому вигляді і відсутність чітких строків прийняття рішень створюють великі корупційні ризики, говорить Миткалик. «Паперовий документообіг не дає змоги МОЗ чи іншим контролюючим (правоохоронним) органам слідкувати за ефективністю роботи МСЕК, наприклад, по кількості затраченого часу й виділених коштів, – говорить він. – І в результаті навіть люди, які мають підстави для отримання ступеню інвалідності, змушені платити сотні чи тисячі доларів, щоб пришвидшити розгляд їхніх справ».

Якщо система відкрита електронна, усім зацікавленим видно, коли і які документи завантажено в систему, на якому етапі затримка, хто відповідальний. А паперову можна перевірити тільки виїзними інспекціями, що не дозволяє побачити загальну картину. «Наприклад, на якому етапі обробки документів треба додати персоналу, щоб швидше рухалось, порівняти роботу з іншими областями і виявити проблеми, вдосконалити», – пояснює Миткалик. Цьому дуже посприяла б цифровізація за допомогою сервісу на кшталт HELSI.me, Реєстру медичних записів, направлень та рецептів.

• Відсутність невідворотності покарання. Чому піймані на корупції працівники МСЕК не за ґратами

Тому цифровізація усіх послуг, які надає комісія, – у пріоритеті, впевнений експерт з питань протистояння корупції, а на другому місці – належний контроль. Потрібно, щоб склад комісій, керівники обиралися за конкурсом: прозорість процесів призведе до ефективного менеджменту. «І, напевне, перезавантаження МСЕКів могло б бути одним з інструментів, – міркує пан Сергій. – Коли деякі керівники ТЦК були звільнені й на їхні місця призначили інших військовослужбовців, ситуація, можна сказати, частково покращилась».

Вся на надія на механізм самоочищення

Припустимо, налагодити механізм цими заходами можливо. Та що, коли зловживання вже викрито? За три роки жоден із затриманих за корупцію працівників МСЕК у в’язницю не сів. Видання «Економічна правда» у своєму розслідуванні виявило, що усі 216 судових вироків, у яких фігурують співробітники МСЕК, завершилися формальними рішеннями або умовними термінами.

Більшість обвинувачених звільняються від покарання з випробувальним терміном за угодою з прокуратурою про визнання провини, навіть без конфіскації майна. Але вади судової системи – то окрема дуже складна тема. І в будь-якому випадку краще відсікати зловживання ще в зародку, не допускаючи його і не чекаючи, що суд колись розбереться.

«Не казатиму про кримінальний аспект – система працює, як працює, ефективно чи ні – не беруся судити. Очевидно, це не дуже допомагає: щороку когось ловлять на зловживаннях, але чомусь це людей не зупиняє, – говорить Михайло Серебряков. – Справа в тому, що системи перекриття потоку порушників зараз немає і вона повинна з’явитися». У «Разом проти корупції» вважають, має бути вичерпний перелік грубих порушень, за які член МСЕК позбавлятиметься членства  і на кілька років – права проводити медико-соціальну експертизу (якщо це лікар – медична практика його залишається без обмежень). «Такий список ще треба затверджувати. Зараз немає механізмів самоочищення системи або очищення її зовні (крім випадків, коли хтось попався на хабарі і йде слідство)», – пояснює Серебряков.

Потрібно також передбачити способи пацієнта самозахиститися. Найперше – встановити кінцеві строки прийняття рішень. А ще – надати людині доступ до своїх власних матеріалів для оскарження, наразі це відбувається «всліпу», говорить пан Михайло. Хоча б дозволити зняти документи на телефон у комунальній лікарні, наприклад. «І дозволити відеофіксацію за бажанням людини. Хоче знімати процес розгляду її персонального питання – це має бути вільно, при цьому принцип медичної таємниці для інших порушено не буде (а члени МСЕК – це посадові особи і їхня згода не потрібна), – говорить виконавчий директор ГО. – І це право треба теж закріплювати законом, щоб уникнути протидії».

• Хто лежав у ліжку з 6 млн. доларів ухилянтської готівки

Всі медичні дані мають з’являтися в електронній системі й зберігатися там постійно. «Оскільки медичних даних – тонни в буквальному сенсі слова, почати хоча б з актуальних», – ділиться баченням ситуації Серебряков. І ще не вистачає в законі алгоритму перегляду рішень МСЕК, якщо виявлено, що її члени брали хабарі. «Якщо за набуття статусу людини з інвалідністю брали гроші, то цього статусу її треба позбавляти якомога швидше (опція про стягнення отриманих соціальних виплат вже є)», – говорить експерт.

Та реальна профілактика корупції, на думку Серебрякова, це коли члени МСЕК реально ризикують припиненням їх функціоналу. «Повинен бути механізм боротьби з фейковими медичними довідками. Але це дуже глибока тема – як зробити, аби всі нечесні лікарі країни перестали їх видавати, і вона стосується не тільки надання інвалідності, – говорить пан Михайло. – Та якщо ці механізми збоять, завжди треба бити на останній етап». Тобто ловити порушення саме в МСЕК – так дешевше і легше організувати. Мовляв, якось моніторити, фіксувати на відео всі попередні етапи – це мільйони гігабайт даних. Доцільніше встановлювати порушення останніх інстанцій через скарги пацієнтів, дії правоохоронців, перевірки МСЕК вищого рівня чи, наприклад, за рішенням РНБО. Торік МОЗ саме на виконання рішення РНБО, введеного в дію Указом Президента України, розпочало перевірку обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності. Спільно з правоохоронними органами опрацювали майже 19 тисяч медико-експертних справ, результати чого ми всі спостерігаємо протягом останніх тижнів.

«Накосячив – позбавили членства, і так до моменту, коли порушники закінчаться. Думаю, тільки так буде працювати, – вважає Серебряков. – Якщо завдяки такому очищенню будуть адекватні МСЕКи, то жодні підробки з боку лікарів не матимуть сенсу».

Щоб критерії – як у Німеччині

Законопроєкт закладає лише загальну рамку реформи, а порядок оцінювання особи, критерії для направлення тощо затверджуватиме колись Кабмін, тому складно наразі оцінити, наскільки зміниться система, зауважує Богдан Кохан, керівник проєктного офісу громадської спілки «Ліга Сильних». Але вже зрозуміло, що на ЕКОПФО покладатиметься функція встановлення групи інвалідності та часу її настання, аналогічна норма міститься і стосовно МСЕК у положенні про медико-соціальну експертизу, затвердженому Кабміном.

«Отже, існує ризик надмірної концентрації дискреційних повноважень (коли орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим на свій розсуд – ред.) в рамках однієї комісії (за аналогією з МСЕК), що, як ми бачимо, призводить до зловживань», – говорить він. І Кабміну необхідно в подальшому звузити ці повноваження, впровадивши чіткі та вимірювані критерії для встановлення інвалідності.

«Це може суттєво зменшити суб’єктивність і вплив людського фактора в ухваленні рішень», – впевнений Кохан. Це можливо шляхом переходу на міжнародні стандарти, зокрема, використання Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ), яка вже застосовується в багатьох країнах світу для об’єктивної оцінки стану здоров’я та функціональних можливостей людей. Так, МКФ містить стандартизовані оцінки функціональних обмежень – це дозволить зменшити суб’єктивний підхід до оцінки стану пацієнта з боку експертів. Як приклад застосування цих стандартів Богдан Кохан згадує Німеччину.

Там офіційний документ Versorgungsmedizinische Grundsätze (Основні принципи медичного обслуговування) детально регламентує медичні критерії для оцінки інвалідності, підхід до визначення ступеня інвалідності повністю стандартизовано. Так, ступінь інвалідності виражається у відсотках від 20 до 100. Документ детально описує, як обчислюється відсоток для різних захворювань або порушень функцій організму.

Наприклад, кожен розділ відповідає певній групі хвороб і містить шкалу, яка визначає, як різні ступені ураження органу чи системи впливають на людей. «Відтак знаючи своє захворювання, людина фактично може передбачити свій відсоток інвалідності та звертатись для його підтвердження, – пояснює Кохан. – Це призводить до прозорості та передбачуваності процесу».

Автор:  Тетяна Негода, Київ

Джерело: УКРІНФОРМ