Любов людей до хліба та чіпсів почалася ще 800 тис. років тому: що з'ясували вчені

Нове дослідження показало, що в давній ДНК криється причина нашої любові до вуглеводів, таких як хліб і картопля, пише Independent.

Учені вважають, що в людей могла розвинутися здатність перетравлювати ці продукти ще в роті задовго до того, як наші предки почали займатися сільським господарством. Ймовірно, це сталося ще навіть до того, як люди відокремилися від неандертальців.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Під час аналізу з'ясувалося, що ген слини, який допомагає перетравлювати крохмаль, вперше продублювався в нашому геномі понад 800 тис. років тому. Саме це стало основою для генетичних змін, які сформували наш сьогоднішній раціон.

Дуплікація — це тип мутації, за якого продукується одна або одразу кілька копій одного й того самого гена. Відомо, що люди мають кілька копій гена, який дає змогу крохмалю в складних вуглеводах розщеплюватися ще в роті. Серед таких продуктів є рис, картопля, а також деякі фрукти та овочі.

Розщеплення в роті — це перший крок у перетравлюванні таких продуктів, і що більше копій цього гена у людей, то краще їхній організм вміє розщеплювати вуглеводи.

Але досі було складно зрозуміти, як і коли збільшилася кількість необхідних генів.

Дослідження, проведене командою з Університету Буффало і Лабораторії Джексона, засвідчило, що дублювання гена слинної амілази (AMY1) могло статися задовго до зародження землеробства.

Науковці зазначають, що амілаза — це фермент, який відповідає не тільки за розщеплення крохмалю до глюкози, а й також надасть хлібу його смак.

"Ідея полягає в тому, якщо у вас більше геному амілази, то більше крохмалю ви зможете ефективно перетравлювати", — каже один із дослідників Омер Гоккумен.

У рамках своєї роботи вчені проаналізували геноми 68 стародавніх людей, включно зі зразком віком 45 тис. років із Сибіру. Вчені з'ясували, що ще в мисливців-збирачів уже були продубльовані копії гена.

Результати свідчать про те, що дуплікації гена AMY1 відбулися у неандертальців і денисівців.

Крім цього, у європейських фермерів за останні 4 тис. років спостерігався сплеск середнього числа копій AMY1, ймовірно, через їхній багатий крохмалем раціон.

Нагадаємо, неандертальці змішувалися з невідомим видом людей ще до Homo Sapiens. Неандертальці, ймовірно, не тільки змішувалися з нашими предками, а й із нині вимерлим видом ранніх людей.