Мобілізація в Україні: що робити, якщо повістка прийшла на стару адресу

В умовах загальної мобілізації та воєнного стану в Україні чоловіки призовного віку можуть отримувати повістки, зокрема й поштою. Виникає питання: що робити, якщо повістка надійшла на стару адресу або військовозобов'язаний її не отримав? Про це пише "Главред".

Заступник начальника Сумського обласного центру комплектування Сергій Монукало в інтерв'ю виданню пояснив, як діяти в такій ситуації. За його словами, якщо військовозобов'язаний не отримав повістку через зміну місця проживання або відсутність за вказаною адресою, це все одно вважається належним сповіщенням.

Як визначається належне оповіщення

Якщо повістку було надіслано на адресу, зазначену в реєстрі "Резерв+", військовозобов'язаного вважають належним чином сповіщеним. Це підтверджується або отриманням повістки, або поштовим повідомленням про відмову в отриманні чи непроживання за вказаною адресою. Навіть якщо військовозобов'язаний не оновив свої дані про місце проживання, він залишається відповідальним за неявку до військкомату.

Відповідальність за неявку

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за порушення мобілізаційного законодавства передбачені штрафи. За статтею 210-1, штраф може становити від 17 000 до 25 500 гривень. Якщо військовозобов'язаний не з'явився після отримання повістки, або було виявлено, що він не проживає за вказаною адресою, формуються матеріали для його розшуку.

"Після того, як надходить повідомлення, що військовозобов'язаний не проживає за зазначеним місцем проживання, на підставі цього матеріалу формується запит у Національну поліцію щодо подачі в розшук. Усі порушники вносяться в базу як порушники правил військового обліку, і вже щодо них буде винесено відповідне провадження", — розповів Монукало.

Що відбувається після розшуку

Якщо військовозобов'язаного було затримано, навіть в іншій області, його доставляють до найближчого територіального центру комплектування, де складається протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ступеня порушення, ухвалюється рішення, яке затверджує начальник ТЦК.

Нагадаємо, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь висловив думку про те, що зниження мобілізаційного віку до 18 років не допоможе Україні зупинити війну, оскільки в сучасних конфліктах вирішальне значення мають технології, а не кількість особового складу.