За 30 років українців може бути лише 25 мільйонів: чи є у влади план, як виправити ситуацію

Зараз за рівнем смертності Україна посідає перше місце у світі.

За 30 років українців може бути лише 25 мільйонів. Такий прогноз оприлюднив Інститут демографії. Торік в Україні народилося найменше дітей за всю історію незалежності. Смертність, навпаки, зросла. А мільйони біженців — за кордоном.

Чи є у влади план, як ситуацію виправити? Чи є ідеї, як повернути додому воєнних мігрантів, розпитувала знавців кореспондентка ТСН Карина Вакарєва.

Евеліні лише чотири дні і її вже готують до виписки — для батьків вона первістка.

“Боялася. Але тут я відчувала себе у безпеці. Знала, що тут гарні лікарі. І яка б ситуація не трапилася, і я, і дитина, ми будемо під контролем”, — каже мама новонародженої Ольга Савченко.

У сусідній палаті — маленька Адель. Довгоочікувана дитина для батьків, які через російське вторгнення постійно відкладали її народження.

“Потім зрозуміли, що війна не закінчується, чекати нема чого. І вирішили, що все таки хочемо”, — каже мама новонародженої Дана Шадріна.

За даними Міністерства юстиції торік в Україні народилося понад 187 тисяч дітей. Для порівняння — у 2012 році, до анексії Криму та війни на Донбасі, було 520 тисяч народжень. А перед пандемією коронавірусу, у 2019-му, на світ з'явилося 309 тисяч малюків.

Аби населення не скорочувалося, треба щоб на 100 жінок припадало 210 народжень. Тобто, в середньому по дві дитини на сімейну пару. Утім, реальні цифри вдвічі менші. Нині на 100 українських жінок припадає 90 народжень. І цей показник найгірший за 300 років. І так стверджують в інституті демографії Олександр Гладун.

“Якщо раніше народжували дітей, практично починали з 18-20 років. То зараз середній вік приблизно 28 років”, — розповів заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя.

Зараз за рівнем смертності Україна посідає перше місце у світі. Такі дані у своєму звіті опублікувало Центральне розвідувальне управління США. Нині на одного новонародженого припадає троє померлих. І це не лише через загибель внаслідок війни. Стрес, серцево-судинні захворювання, зловживання алкоголем, тютюном.

"У нас відносно з іншими країнами багато людей гине в ДТП. Це поведінкова функція. У нас багато людей хворіють на цукровий діабет. І це теж культура харчування", — каже Олександр Гладун.

Найліпша ситуація у Монако, Сінгапурі та Японії. Там середня тривалість життя — 85 років. Тоді як Україна у цьому рейтингу посідає 173-тю сходинку. За даними Держстату, українці в середньому доживають до 70-ти. В Інституті майбутнього застерігають — нація старішає. Через безпекову ситуацію за кордон виїхали переважно люди працездатного віку. І цілком реально, що за кілька років не буде кому відбудовувати країну.

Часті і тривалі відключення світла, які українці гостро відчували у липні цьогоріч, пришвидшили міграційні процеси. Лише за один місяць із країни виїхало 160 тисяч осіб.

“Станом на зараз є дуже погане співвідношення — у нас кількість платників податків, які сплачують внесок до Пенсійного фонду, вже дорівнює кількості людей, які отримують пенсії”, — каже заступниця міністра соцполітики Дарія Марчак.

У Центрі економічної стратегії підрахували: нині за кордоном перебуває до шести мільйонів українських біженців.

Серед тих українців, які виїхали, велика кількість мають вищу освіту. І велика кількість володіють англійською мовою. Їм легше адаптуватися за кордоном. А відтак, чим довше триватиме війна, тим менше мігрантів повернеться додому.

“За оптимістичним сценарієм ми вважаємо, що за кордоном залишиться близько 1,4 мільйона українців”, — розповіла старша економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлішина.

А за найгіршим — удвічі більше. Головним стимулом до повернення, як і раніше, залишиться безпека.

“На що вони будуть звертати увагу? По-перше, зруйноване житло чи ні? Є куди повернутися чи немає? Які перспективи щодо працевлаштування”, — каже заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя.

В Інституті демографії прогнозують: після війни життя українців зосередиться навколо шести міст — Києва, Львова, Одеси, Харкова, Дніпра та Донецька. Там буде легше знайти роботу чи відкрити власний бізнес. Утім можуть з'явитися зони, де життя не буде взагалі. Йдеться про прикордонні території, які межують з Росією.

Посуха, спровокована підривом Каховської ГЕС, теж відіб'ється на структурі сільськогосподарського виробництва. Й відповідно поселень людей на тих територіях.

Немає вироку. Є виклик, каже заступниця міністра соціальної політики. Аби уникнути кризи людських ресурсів, уряд затвердив Стратегію демографічного розвитку країни. Над документом працювали півтора роки кількасот експертів. Він визначив цілі. Перша і головна — підвищити народжуваність.

“Має бути достатньо якісна інфраструктура, щоби жінка знала, що дитину можна віддати в дитячий садочок поруч із домом. Дитсадок буде комфортний, якісний. Вона зможе піти працювати, а роботодавець може гнучко відноситися до її материнства”, — каже Дарія Марчак.

Серед інших цілей — знизити передчасну смертність, повернути біженців та створити умови для активного довголіття. Тепер фахівці працюють над Планом заходів до Стратегії.

Сьогодні у цьому столичному перинатальному центрі 160 місць для породіль, і майже всі зайняті.

“Такий парадокс є зараз: ті пари, які живуть в більш-менш мирному середовищі, вони відкладають це материнство. А ті, хто бачив цю війну на свої очі, хочуть народжувати, хочуть продовжувати свій рід”, — каже заступник директора з медичної частини Київського перинатального центру Олег Маланчук.

Найбільше пологів тут прийняли у 2018-му. Зараз цифри дещо менші, але теж вселяють надію.

“На піку народжуваності в нас було 7 тисяч пологів на рік, то зараз це 4,5”, — розповів Олег Маланчук.