Ще один зашморг для українських підприємств — заявка на водокористування

Душити український бізнес, у тому числі й той, що працює на оборонку, можна по-різному. Наприклад, блокувати податкові накладні, кошмарити візитами правоохоронців, а також влаштовувати «кола пекла» для природокористувачів. Останні — це практично всі підприємства, які виробляють будь-яку матеріальну продукцію, від сільськогосподарських до оборонних. Їх можна зупинити, навантажити штрафами або не дати дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу; на поводження з відходами; на спеціальне водокористування через «арифметичні помилки» у розрахунках.

Запрограмовані помилки — золоте дно для перевіряльників

А помилки будуть обов'язково. Як зізнаються водокористувачі, форма нормативного розрахунку водокористування та водовідведення, яку підприємства зобов'язані подавати до регіональних представництв Державного агентства водних ресурсів України, настільки складна та перевантажена непотрібною інформацією, що не помилитися практично неможливо. Форму цю було затверджено наказом Мінекології №234 від 23 червня 2017 року.

Справді, як можна розрахувати з точністю до кубометра споживання води на п'ять років наперед? Ніяк, стверджують експерти та фахівці підприємств, з якими спілкувалося ZN.UA. Можна, звісно, намалювати цифри, які задовольнять Держагентство водних ресурсів, але вони будуть далекі від реальності. Зате в найближчому «потім» стануть мірилом для визначення розмірів штрафів, якими обкладуть підприємства перевіряльники від Державної екологічної інспекції за виявлені невідповідності між розрахунковим і реальним споживанням води.

Ідеальний гачок?

Керівники підприємств спочатку охоче розповідають про свої митарства в частині отримання дозволу на спеціальне водокористування, але потім просять не згадувати їх у публікації. Вони бояться перевірок, які прийдуть і «навантажать».

Та ось думка експерта, «який не боїться». Це член президії Дніпропетровського обласного товариства охорони природи, раніше — співробітник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області Василь Андрєєв.

«Дуже складно водокористувачу, а це може бути фермер, представник малого та середнього бізнесу. Та що там казати, часто й великі підприємства гірничо-металургійного комплексу. Він (водокористувач) не розуміє, що там заповнювати, як заповнювати. На мою думку, ця форма нікому не потрібна. Вона передбачає ідеальне водокористування, якого в природі просто не існує. Вона зовсім відірвана від життя.

Ну, простіше кажучи, від водокористувача потрібен п'ятирічний план місячного використання води. Я розумію, що така ідеологія могла бути в епоху планової соціалістичної економіки, де були п'ятирічки, де були плани, держплани тощо. Але ми живемо за умов ринкової економіки, де ніхто своїми планами ділитися не збирається. Адже є поняття комерційної таємниці. Ринок живий, рухливий: підприємство може стагнувати, може взагалі на консервацію йти, а потім виконувати замовлення в режимі 24/7. І цим користуються ті люди, які сьогодні видають дозволи на спецводокористування.

Виходить ось як: водокористувач заповнює заявку з розрахунками, це його бачення. А в Держагентстві йому кажуть: «Ви неправильно бачите, переробляйте». І повертають на друге, третє, п'яте, шосте кола», — розповідає Василь Андрєєв.

Фільчина грамота

«Насправді це все фільчина грамота, — продовжує наш співрозмовник. — Опираючись на мій особистий двадцятирічний досвід роботи в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, зазначу, що немає заявлених розрахунків на спеціальне водокористування, які хоча б відсотків на 70 відповідали фактичному обсягу використання води підприємством.

Однак для інспекції це те, що треба. Інспектор приходить на підприємство й каже: «Покажіть мені дозвіл на спецводокористування». Показують. «А ось у вас добове водоспоживання встановлене отаке, але за фактом ви використали більше», — каже інспектор. І починаються вже штрафні санкції.

Тобто спочатку ми не можемо отримати дозволу, «малюємо» розрахунок спецводокористування, який задовольнить Держагентство, а потім отримуємо штраф за те, що реальне водокористування апріорі відрізняється від розрахункового. І взагалі постає запитання, навіщо виснажувати нервову систему водокористувача на стадії помісячної розбивки водоспоживання, якщо в самому дозволі на спеціальне водокористування встановлюються тільки дві величини — річне та добове водоспоживання?

Підприємство, як ми казали, не може планувати за умов ринкової економіки. В умовах сьогоднішнього воєнного часу, коли відключають електроенергію, коли підприємства припиняють роботу, а потім змушені аврально наздоганяти недовиконані замовлення, тим паче. Але для інспектора це чудовий механізм для того, щоб застосовувати систему штрафних санкцій за невиконання умов спеціального дозволу».

Роз'яснення Держводагентства

У рамках обговорюваної теми ми звернулися з інформаційним запитом до тепер уже колишнього голови Держводагентства Михайла Янчука.

У відповіді за підписом заступника голови агентства Ігоря Гопчака йшлося, зокрема, про таке: «Нормативний розрахунок водокористування та водовідведення дозволяє ухвалювати управлінські рішення щодо забезпечення водокористувачів водними ресурсами в необхідній кількості з урахуванням водогосподарських балансів і за басейновим принципом.

Проведення нормативного розрахунку на максимальну добову потребу у воді з урахуванням сезонного режиму роботи дозволяє водокористувачу забезпечити потребу у воді в межах установленого в дозволі на спеціальне водокористування ліміту забору, використання води та скидання стічних вод.

При цьому слід зазначити, що відповідно до статті 255 Податкового кодексу України у випадку перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється та сплачується в п'ятиразовому розмірі, виходячи з фактичних обсягів використаної води понад установлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (виділено нами. — В.К.).

Таким чином, використання води в межах установленого ліміту виключає штрафи за наднормативне водокористування. Відповідальність за достовірність даних, які вказуються в поданих документах, покладається на водокористувача».

Загалом зрозуміло. Незрозуміло от що: Держводагентство реформується, цифровізується, але настільки карколомну форму розрахунків споживання води придумано для того, щоб полегшити життя водокористувачу чи саме навпаки? Зауважимо також, що в структурних підрозділах Держводагентства консультацій щодо заповнення форми розрахунку споживання води не дають. Водокористувач змушений звертатися по допомогу до сторонніх консультантів. Не безкоштовно, природно. Чи проглядається тут корупційна складова? Можливо.

***

Розмір рентної плати за спеціальне водокористування залежить від виду спожитої води (підземна, поверхнева), мети та річкового басейну споживання, фактичного обсягу використаної води. Ставки ренти визначено статтею 255 Податкового кодексу України.

Для споживачів поверхневих вод ставки коливаються від 39,90 грн за сто кубометрів води в районі Дністра до 159,91 грн — у районах річок Приазов'я та Причорномор'я.

Для споживачів підземних вод розмір ренти коливається від 80 грн за сто кубометрів у Полтавській області до 139,84 грн — у Миколаївській.

***

Нагадаємо також, що 11 жовтня голову Держводагентства Михайла Янчука розпорядженням Кабміну було звільнено з займаної посади за власним бажанням.