Як росіяни атакують Київ Цифровий, щоб викрасти дані киян, – заступник Кличка про диджиталізацію

У вересні Київ посів 13-те місце у рейтингу Local Online Services Index від ООН, що проводиться кожні два роки. Він оцінює рівень цифровізації та розвитку електронних сервісів.

Попри повномасштабну війну, в електронному напрямку українська столиця обійшла Париж, Рим та Відень. Хоча через вторгнення на деякий час розвиток електронних сервісів призупинили, зараз столиця повернулася до диджиталізації.

24 Канал поговорив із керівником цифрової трансформації Києва (CDTO), заступником міського голови Петром Оленичем про те, що ще не працює у цифровій столиці та як місто впроваджує нові сервіси під час великої війни.

Як Київ досяг топового місця в рейтингу

Цього результату досягли завдяки тому, що в Києві закладена ідея розвитку розумного міста, пояснює Петро Оленич. Не в тому аспекті, що в місті необхідно буде все диджиталізувати – це буде нерозумно, каже співрозмовник. Сенс в тому, що цифровий інструмент має бути потрібен людям.

Оленич наводить приклад технології, яка вже не є актуальною. Це туристичні термінали, які стали зайвими та непотрібними. Люди стали користуватися смартфонами та Google Street View для розуміння, куди їм піти.

Перший критерій – сервіс має мати попит, другий – сервіс має бути зручним. І третє – не варто забувати, що сервіс створюється людьми для людей, це має бути інструмент, – каже Оленич.

За словами заступника мера, роботу над цифровізацією сервісів почали з вивчення потреб киян – що б вони хотіли отримати – та з оцінки готовності напрямків.

"Не всі сфери були готові, їх необхідно було підготувати. Звісно, транспортні питання – електронний квиток, паркування, керування трафіком – були на першому місці", – зауважує співрозмовник.

Далі в черзі – питання житлово-комунальної сфери, електронної демократії. Ми почали втілювати свій глобальний задум, поступово, крок за кроком, цеглинку до цеглинки. Війна змінила пріоритетність, змусила нас скоригувати частину сервісів, відтермінувати деякі сервіси на наступні роки. У 2024 році ситуація більш-менш стабілізувалася, ми сконцентрувалися на питаннях безпеки, управління потоками, своєчасного інформування, зокрема, про ракетні удари, укриття, де отримати воду, де отримати ліки, і так далі. Під це все вибудовувалася інфраструктура,
– пояснює Оленич.

Оскільки під час війни неможливо збирати людей великими групами для публічних обговорень, у Києві Цифровому запустили електронну демократію. Це ініціативи від киян у формі петицій та опитування про перейменування вулиць та з інших питань.

Що стосується рейтингів, для нас це дуже важливо, адже коли ООН проводить рейтинг, вони не оцінюють саме наявність сервісів. Їх цікавить, чи користуються цими сервісами, як ці сервіси впливають на життя, а це безпека, комфорт та екологічність. І як користувачі сприймають ці сервіси,
– каже співрозмовник.

Якщо взяти суто сухі цифри, якесь місто може виявитися формально вищим у рейтингу за Київ через велику кількість сервісів, однак ними може ніхто не користуватися, зазначає Петро Оленич. Також важливо те, що під час великої війни міські сервіси стійко працюють, хоч інколи вимикається електроенергія.

Завжди існувала теза, що цифра перша паде. Насправді, як виявилося, енергоефективною виявилася саме цифра. Тому що старі аналогові підходи дуже складні, енерговитратні, не розраховані взагалі на відсутність електроенергії. А сучасні електронні сервіси – економні, тому що завжди розробляються і впроваджуються з розумінням екологічності. Чим менше ми використовуємо енергії, тим краще для нашої планети,
– зауважує Оленич.

Які проблемні місця є в цифровізації Києва

На відміну від деяких європейських столиць, у Києві відсутні термінали для придбання квитків на кожній зупинці. Оленич пояснює це тим, що Київ перестрибнув певні епізоди технологічного розвитку: "Свого часу в Африці не було телефонного зв'язку, а коли вони почали його впроваджувати, вже був мобільний зв'язок".

Петро Оленич в офісі Києва Цифрового / Фото КМДА

Коли ми почали впроваджувати технології, міста наших партнерів зробили це на 15 років раніше. Тоді термінали і придбання квитків офлайн були актуальними. Ми ж впроваджували це вже під час активної фази розвитку виробництва смартфонів і мобільних технологій, які дозволяли робити це без дротів,
– пояснює співрозмовник.

Однак не варто забувати про інклюзивність. Не всі люди мають смартфони, хтось не бажає встановлювати застосунок. Тому є альтернативні сервіси.

"Насправді на кожній зупинці є прив'язаний термінал, або на самій зупинці, або в найближчому магазинчику. У нас є контракти з мережами платіжних терміналів", – додає Оленич. Але, як правило, в Києві всі купують квитки або в смартфоні, або в пункті самообслуговування на зупинці.

Чого не бачить користувач

Застосунок Київ Цифровий – це фасадна частина, невелика та зручна, розповідає Петро Оленич. Є й інша частина, яка складається з таких компонентів:

• велика мережа з тисяч кілометрів оптоволокна;
• бездротова мережа сенсорів;
• окрема система центрів обробки даних з резервуванням на випадок пошкодження для швидкого відновлення;
• кіберцентр, який щосекунди контролює периметр та внутрішній стан, щоб сервіси працювали та не були пошкоджені зловмисниками.

За словами співрозмовника, агресор щотижня намагається атакувати Київ Цифровий у спробах вкрасти дані про киян та зламати систему електронного квитка.

Будь-який великий сервіс, якщо він не працює, викликає певну напругу в суспільстві – це може призвести до паніки. А паніка в великому місті – це дуже велика проблема, наголошує Оленич. Однак команда працює, щоб таких випадків не було.

Чи використовуються системи штучного інтелекту

Київ має на меті створення цифрового двійника міста. А штучний інтелект у столиці зараз розглядають для впровадження у декількох сферах, розповідає заступник голови КМДА, зокрема в освіті.

Оскільки у Києві не так багато спеціалістів зі штучного інтелекту, яких можна залучити для міських проєктів, ми починаємо поступово, визначаючи сферу. Місто велике, й ми не можемо експериментувати з трьома мільйонами користувачів,
– каже співрозмовник.

Мовиться про корпоративний стандарт, коли ми маємо дослідити, розробити, протестувати, перевірити, впровадити й дати користувачеві готовий сервіс вже без будь-яких нюансів. Тому штучний інтелект зараз в освітньому просторі активно впроваджується. Він на сьогодні допомагає вчителям з побудовою щоденних планів навчальних для школярів і з додатковим розвитком самоосвіти вчителів, пояснює Оленич.

Чи запрацюють табло на зупинках та станціях

Уже кілька років як у столичному метро з'явилися екрани, які мали б показувати час до прибуття потяга. Однак таймер зʼявляється на екранах лише раз у кілька хвилин, решта часу зайнята рекламою. Схожа проблема і з табло на зупинках наземного транспорту, частина з яких не працює.

Петро Оленич в офісі Києва Цифрового / Фото КМДА

За словами Петра Оленича, ця інфраструктура поки не пов'язана із роботою IT-департаменту КМДА. У планах – впровадити електронну транспортну систему міста, яку відклали у 2022 році через війну. Окрім програмних засобів, для розв'язання проблем треба оновити апаратну інфраструктуру по світлофорах, контролерах табло тощо.

У наших планах – системно оновити весь інфраструктурний апаратний комплекс, табло – це один з його елементів. Все плануємо об'єднати в єдину систему управління, в тому числі для сповіщень та вказівок від Міноборони та ДСНС на випадок надзвичайних ситуацій,
– розповідає Оленич.

Втілення цих планів розраховане на 2025 – 2026 роки. У метро Київ Цифровий уже зараз оновлює компоненти електронного квитка, щоб завершити процес підключення метрополітену – мовиться про термінали на турнікетах.

Хто фінансує та залучений до Києва Цифрового

До 2021 року проєкти Києва Цифрового фінансували виключно зі столичного бюджету, з 2022-го допомагають донори.

Зокрема, Microsoft видала ліцензії на декілька мільярдів гривень, а Dell передала місту серверного обладнання більше ніж на мільярд гривень. Також залучені фундації та меценати, зокрема, до проєктів з ментального здоровʼя.

Петро Оленич / Фото КМДА

А до аналізу роботи долучені аналітики – торік приїжджали фахівці з Лондона, зазначає Оленич. Вони надали висновки по роботі департаментів, проводили інтервʼю по функціональності роботи, надавали рекомендації, де потрібна цифровізація та які сервіси необхідні.

"Також нам суттєво допомагає Klitschko Foundation, у тому числі з проектами щодо ментального здоров'я", – додає співрозмовник.

Що буде далі

Зараз Київ Цифровий під керівництвом мера Віталія Кличка працює над новими сервісами, які зʼявляться як у застосунку, так і у місті, ділиться Петро Оленич. Серед сервісів такі:

• розвиток міського дата-центру та ситуаційного центру для протидії загрозам;
• розвиток системи відеонагляду і вуличного освітлення;
• безкоштовне паркування для учасників бойових дій;
• адаптація Києва Цифрового для людей з вадами зору;
• мапа безбар'єрності;
• чат-бот підтримки зі штучним інтелектом;
• оновлений міський портал послуг за підтримки Bloomberg Philanthropies;
• реалізація одноразової матеріальної допомоги онлайн на порталі послуг;
• Дія.Шерінг на міському порталі послуг.