Воювати без Китаю: чи може Україна виробляти дрони повністю з власних деталей

Українці намагаються створювати безпілотники для військових на фоні експортних обмежень з боку Китаю, запускаючи для цього виробництво власних компонентів на заміну китайським. Платформа військових розробок Brave Inventors та її резиденти поділилися з Фокусом, яких успіхів вже вдалося досягти на цій царині і що ще належить зробити, аби підтримати Сили оборони.

Китай спалив мости

З вересня Китай ввів обмеження на експорт до України та Росії безпілотних літальних апаратів та їхніх компонентів, які потенційно можуть застосовуватися на війні. Серед заборонених товарів опинилися деталі для квадрокоптерів, а саме: карбонові рами, промені, мотори, пропелери камери, польотні контролери, посадкові шасі, підсилювачі сигналів для пульта, системи зв'язку, передавачі відеосигналів. Все це потрібне українцям, щоб виготовляти FPV-дрони для військових.

Brave Inventors представляє українське винахідництво і вже майже 2 роки активно розвиває мілітарі-спільноту як в Україні, так і за її межами. Деякі винаходи претендують на те, щоб замінити іноземні компоненти в умовах обмежень на імпорт з боку Китаю, адже наявність власного виробництва суттєво впливає на швидкість постачання виробів на фронт.

Власне виробництво дає можливість контролювати всі аспекти технологічного процесу, включно з удосконаленням і адаптацією під специфічні військові потреби країни. Завдяки тому, що деякі вітчизняні вироби вже значно дешевші за китайські аналоги, підприємства можуть швидше адаптувати виробництво до зміни ситуації на полі бою або нових технічних вимог, оскільки отримують зворотний зв’язок від військових.

Основна складність у масштабуванні власного виробництва всіх компонентів для дронів полягає у нестачі фінансування. Винахідники шукають підтримки і серед державних програм і серед приватних інвесторів та підприємців.

Замість китайського: що вже роблять в Україні

Brave Inventors презентувала команди розробників, які виготовляють власні компоненти для літальних апаратів, наземних та повітряних дронів:

• Команда "Carrier" розробляє системи скидання вантажів для коптерів.
• Команда "CatBee" виготовляє безконтактні модулі ініціювання детонації та плати ініціації.
• "Плечі атласа" — команда-розробник станції зв’язку та телескопічних щогл.
• Підприємство, яке виробляє карбонові рами та мотори.

Команда розробників карбонових рам "Кузня FPV" розповіла, у чому основні переваги виготовлення та замовлення їх продукції. Українські виробники дронів вже користуються її виробами і задоволені через те, що рами легші, а їх промені товстіші і міцніші.

"При збереженні жорсткості найлегші карбонові рами розміром 8 разом з кріпленнями для антени важать 124 грами. Іноземні аналоги — 226г. Збереження 102 грам ваги — це 1/15 несучої можливості дрону, що додає до однієї хвилини польоту. Прив’язка до Китаю ускладнює процес виготовлення рам. Крім того, вартість карбону у них дорожча", – зазначили виробники.

Вартість рам в Україні виходить навіть нижчою, ніж у Китаї, і це дозволяє конкурувати з іноземними виробниками. Китайці використовують складну систему нарізання карбонових рам і не економлять карбон. Вони розробляють раму окремо, а потім розташовують деталі на карбоновому листі, не дбаючи про компактність. Український проєкт від початку прагнув до мінімізації відходів, тому інженери продумали розташування на листі карбону таким чином, щоб між деталями лишалися лише мінімальні проміжки для фрези.

"У нас розкладка вміщує вдвічі більше запчастин. Рама розроблялась з нуля враховуючи виключно економію на розкладці, а наворочений дизайн майже не враховувався", – кажуть на підприємстві.

В Україні карбон не виробляють, тому досі існує проблема із сировиною. На світовому ринку відсутня здорова конкуренція у цій сфері, адже якщо в інших країнах і виробляють карбон, то його якість гірша, а ціна вища, ніж у Китаї.

Щоб швидше і ефективніше забезпечувати захисників України дронами, команда планує об’єднатися з іншими українськими виробниками і встановлювати їх компоненти на свої рами. Із цим поки є певні проблеми, і важко сказати, чи вдасться повністю локалізувати створення безпілотників-камікадзе найближчим часом.

Команда розробників моторів для дронів теж звернула увагу на вартість іноземних деталей та зауважила, що це не єдина проблема імпорту. Підприємство застосовує кращі методи обробки алюмінію для виготовлення роторів (обертової частини двигунів та робочих машин), що дозволяє зменшити вагу без втрати міцності.

"Розробивши новий тип ротора, який пришвидшує час виготовлення моторів, ми досягли зменшення дефектів та зробили мотори стійкішими до ударів. Замовляючи компоненти з Китаю чи іншої країни, ми не маємо змоги ретельно контролювати кожен етап виготовлення елементу. А це дуже важливо, бо будь-яке відхилення може вплинути на ефективність двигуна", – поділився представник команди.

Ціна при цьому виходить нижчою за китайські аналоги: $25 проти $35,99-$45,99. Також, є китайські репліки на оригінальні китайські мотори, у них ціна варіюється від $20-25 за одну одиницю. Вартість доволі сильно змінюється залежно від обʼєму замовлення.

"У Китаї зарплати вищі ніж у нас. Мені здається, що дешева робоча сила там – це міф у наші часи. У них надзвичайно велика кількість виробництв, де повний цикл виробництва мотора може бути виконаний в межах однієї вулиці (виробництво металевих частин, статорів, магнітів, анодування і так далі. Ми йдемо до цього також, – зазначив представник проєкту. – Більшість компонентів ми виготовляємо локально це дозволяє нам тримати ціну близьку до китайських (але маємо низьку маржу). Також, нас обтяжує ПДВ, а коли ввозять китайські мотори, то не платять жодних митних зборів".

Велика перевага підприємства полягає у тому, що виробництво знаходиться в Україні, і команда може швидко постачати необхідні мотори, модифікувати їх під клієнта за лічені дні та швидко замінювати дефектні вироби. Вона співпрацює з великою кількістю постачальників з різних країн світу, щоб не мати проблем із деталями або сировиною навіть при великій кількості замовлень. У найближчому майбутньому планує локалізувати геть усі компоненти, необхідні для виробництва дронів.

Без Китаю дронів не буде: чого ще не вистачає Україні

Анни Чуднівець, директорка ТОВ "СокілСкай", яке виробляє FPV-дрони "Відьма-200" вважає, що український ринок поки не готовий забезпечити виробників безпілотних апаратів всім необхідним. Зокрема, винахідникам бракує масштабування та поінформованості про те, які вітчизняні вироби вже доступні в Україні. На її думку, варто частіше проводити офлайн-заходи, де виробники можуть знайомитися і домовлятися про співпрацю.

"Я знаю, що зараз в Україні роблять і VTX (відеопередавачі, – ред.) і політні контролери. Але, по-перше, чи забезпечують вони таку ж якість, як китайські? По-друге, чи забезпечують вони таку ж вартість, як китайські? По-третє, чи забезпечують вони таку кількість, як забезпечують китайці? Я думаю, що відповідь на ці три питання – "ні", – зазначила виробниця дронів.

Нещодавно Анна Чуднівець побувала на конференції разом з представниками Бюро економічної безпеки та Національного антикорупційного бюро України, яка була присвячена ціноутворенню та маржинальності компонентів. Там вона несподівано для себе дізналася про проєкти, які вже роблять для дронів системи зв’язку, передачі відео, електроніку. А інакше б вона ніяк з ними не зіткнулася, бо їх роботу майже не висвітлюють публічно.

За оцінками "Сокіл Скай", зараз китайські вироби можна купувати набагато вигідніше, а це має велике значення для виробників дронів, адже їм потрібно конкурувати і пропонувати апарати за якомога нижчими цінами, не жертвуючи при цьому якістю, щоб отримувати замовлення. Такі конференції потрібні, бо на них розробники знайомляться між собою та створюються такі собі колаборації на майбутнє, а також, компанії дізнаються про виробництво компонентів одне від одного.

Що потрібно виробникам? Зворотний зв'язок від кінцевого споживача задля розуміння того, на чому саме зосереджуватися у виробництві. Завдяки таким конференціям виробники отримують приблизні дані про пріоритетні напрямки на наступні роки і можуть рухатись у потрібний бік. Анні Чуднівець відомі ситуації, коли українці інвестували кошти, розробили і сертифіковано моделі, але контрактів на виробництво так і не отримали. Тобто виробники як готових виробів, так і компонентів, балансують на межі того, що можуть не отримати замовлень, здатних компенсувати витрати на розробку.

"Наразі у мене немає кращої відповіді, як створювати конкуренцію на такому закритому ринку, окрім як просто розвивати нові моделі, сертифікувати та очікувати, що держава прийде і купить їх", – підсумувала Анна Чуднівець.

Важливо Дрони на оптоволокні — зараз і терміново. Як наздогнати і назавжди перегнати Росію у військових технологіях