Рецензія на фільм «Брати» / Brothers

17 жовтня на стримінговому сервісі Prime Video вийшла кримінальна комедія «Брати» з Джошем Броліном та Пітером Дінклейджем у головних ролях. У цій рецензії розповідаємо яким вийшов сюжет про двох незвичних близнюків та наскільки цікаво спостерігати за їхніми пригодами.

«Брати» / Brothers

Жанр кримінальна комедія
Режисер Макс Барбаков
У ролях Джош Бролін, Пітер Дінклейдж, Маріса Томей, Тейлор Пейдж, Гленн Клоуз, Брендан Фрейзер, М. Еммет Волш, Дженніфер Лендон
Прем’єра Prime Video
Рік випуску 2024
Сайт IMDb

Коли братам-близнюкам Моку та Джейді Мангерам було по 15, їхня мати Кет, разом з бойфрендом та викраденими діамантами, буквально зникла з життя хлопців. Мабуть, це і стало причиною того, що обидва пішли стопами недолугої мамці й стали злодіями. Але не надто вмілими, бо під час їхньої «останньої справи» щось пішло не за планом, тому Джейді опиняється у в’язниці, а Мок заводиться сім’єю, прагнучи почати з чистого аркуша і назавжди покінчити з кримінальним минулим.

Але цим мріям не судилося здійснитися, адже п’ять років потому Джейді виходить на волю по УЗД і одразу пропонує Моку провернути одну нехитру справу. Той, звісно, відмовляється, але обставини змушують його все ж погодитись. Та обидва навіть не підозрюють, що їхнє незаплановане возз’єднання на кримінальній ниві призведе до неймовірних пригод з непередбачуваними наслідками.

Для режисера Макса Барбакова «Брати» — усього лиш другий в кар’єрі повнометражний проєкт. Першим була фантастична романтична комедія «Зависнути у Палм-Спрінгс», де автори нещадно експлуатували пошарпаний троп «день бабака», що, втім, не завадило фільму мати успіх як серед глядачів, так і критиків. Можливо, цьому посприяв ковід, адже саме у його розпал знудженій публіці хотілося чогось невимушеного, і саме тоді цей ромком прийшовся як ніколи доречним.

Щось підказує, що досягти успіху дебютної стрічки у Барбакова навряд чи вийде, і справа тут навіть не у вторинності. Проблема у тому, що зібраним на знімальному майданчику пристойним акторам по суті немає чого грати. Як і не вистачає цьому фільму іскрометного гумору, від якого будеш постійно і щиро реготати в увесь голос.

«Брати» можуть запропонувати декілька дійсно кумедних епізодів, як, наприклад, зустріч персонажа Броліна з сексуально незадоволеним орангутангом Семюелом, або ж погоня на полі для гольфу, але цього замало, щоб фільм якісно реалізувався як комедія.

Джош Бролін тут затиснутий у рамки амплуа наївного і трохи незграбного здорованя, який тільки і змушений, що повсякчас ходити зі спантеличеним виразом обличчя і дивуватися витівкам своїх дурнуватих родичів. Дінклейдж, здається, має трохи більше простору для акторських маневрів, але і йому особливо немає де розгорнутися. Гленн Клоуз у ролі невиправної пройдисвітки виступає на досвіді, та нічим особливо не запам’ятовується. Ветеран Майкл Еммет Волш обмежується парою реплік; це була остання роль у кіно 88-річного актора.

Приємно спостерігати за повноцінним поверненням у жанр комедії Брендана Фрейзера, щоправда, видає він настільки карикатурну партію, що аж якось незручно. Маріса Томей дуже епізодична, але навіть за короткий проміжок часу, що їй був виділений, помітно, що акторка класно відірвалася на знімальному майданчику. Коли її героїня зустрічається з бролінським Моком, то одразу ставиться до нього з недовірою, що не дивно, бо це, вважайте, відбулася зустріч у якомусь іншому всесвіті тітки Мей на важких наркотиках з трохи гальмівним Таносом.

«Брати» — чергова середньостатистична новинка на стримінгу, на знімальному майданчику якої зібралися хороші актори, котрим нічого грати. Прісною виявився і сам сюжет, де катастрофічно бракує гумору і справді веселих пригод. Зате є надія, що хоч Семюелу пощастило, але про цей факт історія вже замовчує.