Астероїд Рюгу знову здивував вчених: що вони з'ясували

Вчені, які вивчили зразки астероїда Рюгу, виявили щось несподіване. Результати кидають виклик існуючим уявленням про те, як утворюються багаті на вуглець астероїди, повідомляє SciTechDaily.

Результати дослідження показали, що Рюгу, ймовірно, утворився поблизу Юпітера, а не за межами орбіти Сатурна, як вважалося раніше.

Дослідники з Інституту досліджень Сонячної системи Макса Планка вивчили зразки породи астероїда Рюгу, які доставила на Землю станція "Хаябуса-2". Вони порівняли типи нікелю, виявлені в цих зразках, з типами нікелю, виявленими в типових багатих на вуглець метеоритах. Висновки вчених припускають нову можливість: різні багаті на вуглець астероїди могли утворитися в тому самому регіоні поблизу Юпітера, хоча і в результаті різних процесів і з різницею приблизно в два мільйони років.

Рюгу - навколоземний астероїд: його орбіта навколо Сонця перетинає орбіту Землі (без ризику зіткнення). Однак дослідники припускають, що, як і інші навколоземні астероїди, Рюгу народився не у внутрішній Сонячній системі, а прибув туди з Головного поясу, що знаходиться між орбітами Марса та Юпітера.

Дослідження останніх років зробили сюрприз: Рюгу, як і очікувалося, вписувався в групу вуглецевих хондритів. Але детальні вивчення його складу визначили їх у рідкісну групу: так званим хондритам CI. Оскільки їхній хімічний склад схожий на склад Сонця, вони вважаються особливо чистим матеріалом, який утворився на зовнішньому краю Сонячної системи.

"Досі ми припускали, що місце походження Рюгу також знаходиться за межами орбіти Сатурна", - заявив Тімо Хопп, співавтор поточного дослідження, який вже керував попередніми дослідженнями ізотопного складу Рюгу.

Але результати останнього дослідження припускають дещо інше. Вперше команда дослідила співвідношення ізотопів нікелю у чотирьох зразках астероїда Рюгу та шести зразках вуглецевих хондритів. Результати підтверджують тісний зв'язок між Рюгу та хондритами CI. Однак ідея загального місця народження на краю Сонячної системи більше не є переконливою.

За словами дослідників, перші вуглецеві хондрити почали формуватися приблизно через два мільйони років після утворення Сонячної системи. Притягнуті гравітаційною силою ще молодого Сонця, пил і перші тверді грудки попрямували від зовнішнього краю газопилового диска у внутрішню частину Сонячної системи, але на своєму шляху зустріли перешкоду: Юпітер, що нещодавно утворився.

За межами його орбіти накопичувалися більш важкі і великі грудки - і таким чином перетворювалися на вуглецеві хондрити з їх численними включеннями. До кінця цього розвитку, приблизно через два мільйони років, верх узяв інший процес: під впливом Сонця вихідний газ поступово випаровувався за межами орбіти Юпітера, що призвело до накопичення в основному пилу та залізонікелевих зерен. Це спричинило появу хондритів CI.

Нагадаємо, вранці 13 листопада 2019 року "Хаябуса-2" включила свої двигуни в рамках маневру сходження з орбіти Рюгу та повернення до Землі. У цей момент вона була на відстані 20,11 кілометра від поверхні астероїда. Через 15 хвилин команда місії отримала сигнал про успішне здійснення маневру.

6 грудня 2020 року станція скинула на Землю капсулу із зразками ґрунту астероїда Рюгу. 15 грудня фахівці відкрили секцію А капсули та знайшли в ній ґрунт, який, як вважається, було зібрано під час першого зближення з Рюгу у лютому 2019 року.

Оскільки станція залишила запас робочої речовини для двигунів, а наукове обладнання справне, вчені вирішили продовжити її дослідницьку програму. Основною метою станції став 30-метровий навколоземний астероїд 1998 р. KY26. У липні 2026 року стація пролетить поблизу додаткової мети - 700-метрового астероїда 2001 CС21.