"Крило-1" і "Перо": маловідомий безпілотник СРСР міг використовуватися у війні в Афганістані

У СРСР із 70-х років минулого століття на озброєнні перебували два безпілотні комплекси — ВР-2 "Стриж" (БпЛА Ту-141) і армійський ВР-3 "Рейс" (Ту-143). Розроблявся і дивізійний комплекс "Крило-1" з БПЛА "Перо". Про це пише портал Militarnyi.

Над "Крилом-1" з початку 80-х років велися роботи в Єкатеринбурзі, в науково-виробничому підприємстві "Старт". БПЛА "Перо" розробляли в Казані, в КБ "Сокіл". Це був невеликий апарат із циліндричним фюзеляжем завдовжки 3 м, прямим крилом розмахом 2 м і хвостовим оперенням у формі перевернутої літери Y. Двигун — турбореактивний МД-45 тягою 45 кгс.

Стартова маса "Пера" — 245 кг, швидкість — 240-250 км/год, дальність польоту — тільки 90 км. Радіус ведення розвідки не перевищував 40 км, а з огляду на те, що стартова позиція "Крила-1" не розташовувалася впритул до лінії фронту, глибина розвідки була не більше 30 км. Робоча висота польоту під час ведення розвідки — від 100 до 1000 м.

БПЛА запускали з пускової установки 801Н-20 на шасі тягача МТ-ЛБу, який був носієм трьох безпілотників. До складу комплексу входили машини забезпечення на шасі вантажівок ЗіЛ-131.

Як Ту-141 і Ту-143, БПЛА "Перо" не був керованим у польоті — він летів за заздалегідь закладеною програмою, за маршрутом із двома-трьома точками повороту.

Розвідувальне обладнання включало:

• панорамний фотоапарат ПА-3;
• телеобладнання "Крило ТВ;
• тепловізійне обладнання "Крило ІК".

Ймовірно, комплекти апаратури були змінними, і безпілотник у польоті міг нести тільки один із трьох варіантів. Прямої згадки про це немає, але, з огляду на малі габарити "Пера" і громіздкість радянської апаратури, це виглядає цілком логічним, йдеться в публікації.

У технічному плані комплекс, що з'явився на озброєнні 1987 року (за іншими даними 1982-го), відставав приблизно на 20 років. БПЛА не був дистанційно керованим. По-друге, не було можливості передачі розвідувальної інформації в реальному часі, зазначає військовий історик Андрій Харук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Підготовка фотосхеми з 40 знімків займала 1,5-2 години. Матеріали з апаратури "Крило ІК" були готові до перегляду через 10-15 хвилин після посадки. Навіть телеапаратура "Крило ТВ" забезпечувала перегляд із затримкою 6-8 хвилин і тільки в режимі стоп-кадру. Не дивно, що безпілотник "Крило-1" не набув широкого застосування.

На рубежі 80-90-х років минулого століття комплексами "Крило-1" озброїли дві ескадрильї 405-го окремого полку безпілотних літальних апаратів (Прибалтійський ВО, м. Таураге, Литва), у третьої ескадрильї були комплекси "Рейс". У червні 1993 р. полк вивели з Литви у В'язники Володимирської області. Комплекси "Крило-1" експлуатували у РФ до 1998 року, після чого їх законсервували.

У середині нульових років БПЛА спробували "реанімувати". З'явилося "Крило-2" з ударного БПЛА "Дань-БАРУК". На озброєння його не взяли через занадто малу дальність польоту, але після 2015 року трансформували в повітряну мішень "Дань-М".

Нагадаємо, що напередодні, 20 жовтня,у РФ заявили про масову атаку БПЛА: нарахували понад 100 дронів.

Також повідомлялося, що 20 жовтня стало відомо про загибель одного з найкращихоператорів БПЛА, який ліквідував понад 500 окупантів.