На Кіровоградщині озимі почали сіяти із затримкою у 2 тижні

Аграрії Кіровоградської області через посуху почали сіяти озимі із затримкою у два тижні. Суспільне дізнавалось, як це вплине на майбутній врожай та продовольчу безпеку регіону, пише agronews.ua.

З травня до 5 жовтня на більшій частині Кіровоградщини не було жодного дощу. Протягом літа зафіксували 12 температурних рекордів. Про це розповів начальник відділу Інституту сільського господарства Назар Умрихін. За його даними, саме це змістило терміни сівби озимих культур на два тижні.

“Це стало недоброю традицією – за останні десять років, коли надходять оптимальні терміни для сівби озимих зернових культур, опадів у посівному шарі ґрунту або нема взагалі, або ж їх недостатньо для отримання своєчасних та дружніх сходів. Тому більшість господарств на свій страх та ризик сіють у суху землю, не чекаючи опадів. Не виключенням став і цей рік, тому що більшість господарств уже посіяли озимину, а опади випали, коли вже оптимальні терміни сівби майже закінчилися”.

За словами Назара Умрихіна, для аграріїв Кіровоградщини оптимальною для сівби озимих є друга половина вересня. Зі зміною клімату, сказав, зими стали настільки м’якими, що й у зимовий період озимина часто вегетує.

“Клімат змінився – змінились терміни сівби на більш пізні. Рослини, які раніше часто вимерзали, зараз нормально перезимовують і дають, при своєчасному внесенні добрив і захисту, непогані врожаї”.

1-15 грудня 2023 року в інституті провели дослідження із сівбою озимих взимку, сказав Назар Умрихін.

“Основне – щоб рослини проросли. Навіть якщо сходи не отримані, то уже на насінні відбувається стадія яровизації, що гарантує майбутній урожай. І на таких ділянках ми отримували врожайність, при ранньому відновленні вегетації та інтенсивній технології, 4-4,5 тонни з гектара. Тому я не рекомендую, це вже досить такі екстремальні строки сівби, але і зараз, особливо озимий ячмінь, сіяти можна”.

За даними керівниці обласного департаменту агропромислового розвитку Валерії Фурманової, попри посуху та відсутність дощів, на посівну озимих у вересні вийшли, як і торік, три тисячі господарств регіону.

“Ми погодозалежний регіон,тобто погода впливає і на якість продукції, і на темпи робіт, і на плани аграріїв. Цього року, дійсно, були великі очікування на дощі, та посушливе літо, посушлива осінь змінили плани. Дощі, що були (у жовтні – ред.), трошки згладили ситуацію в плані того, що те зерно, яке вже посіяли, має перспективні наміри”.

Зі слів керівниці агродепартаменту, не знає жодного цьогорічного випадку відмови аграріїв області від посіву озимих.

“У сільськогосподарському виробництві велике значення має структура посівних площ. Не можна одномоментно відмовитися від однієї культури на користь іншої. Усе планово, від структури залежить уся сільськогосподарська діяльність підприємства. Тому озимі сіяли, і ми це бачили ще на початку осені, коли поспілкувавшись з дистрибуцією, зрозуміли, що попит на посівний матеріал озимих культур і на ріпак є, і він перевищує торішні показники”.

За інформацією Валерії Фурманової, посівні площі озимих цього року збільшилися на 42 тисячі гектарів.

“Наразі в області посіяли 316 тисяч гектарів озимих зернових культур. У планах – посіяти 392 тисячі гектарів. Таке збільшення пов’язане із попитом на зернові культури і з тими валами врожайності, які озимі продемонстрували у 2024 році”.

Найбільше на Кіровоградщині, сказала, сіють озиму пшеницю.

“87% у структурі озимих зернових займає пшениця. І площа відповідних посівів становить у цьому році, планово, 343 тисячі гектарів. Торік було 311 тисяч гектарів”.

В області споживають до 15% зернового ресурсу для власних потреб. Тому можливе зменшення врожайності через зміни у термінах сівби озимих не вплине на продовольчу безпеку жителів області, пояснила Валерія Фурманова.

Це стосується й України, сказала керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин. “Навіть за умови зниження врожаю, ми виробляємо утричі більше, ніж споживаємо”.

Цього посушливого року в Україні, розповіла, зібрали 22 мільйони тонн пшениці, а внутрішнє споживання становить шість мільйонів 200 тисяч тонн.

Фермер із села Аджамка Віктор Чумаченко хотів посіяти озимину на полі, з якого у вересні зібрав сою.

“І соя не вродила, і посуха не давала посіяти нормально по тій сої. Загалом же після сої завжди озимі сіємо”.

Не хотів сіяти у суху землю, чекав дощу, сказав фермер.

“Прямим посівом – сівалки дозволяють, техніка дозволяє. Посіємо тут ячмінь”.

Зі слів Віктора Чумаченка, торік озимі ячмінь та пшеницю сіяв у вересні.

“Строки трохи проходять, але й клімат трохи змінився. Думаю, тепло ще буде. Будемо сподіватися, що все буде добре, що вона піде у зиму у тій стадії, в якій зможе перезимувати, і ми отримаємо врожай”.

Керівник сільгосппідприємства із села Могутнє Віктор Демченко розповів, що посіяли усі заплановані озимі попри посуху.

“Сіяли у сухий ґрунт. Посіяли 500 гектарів озимої пшениці та 150 гектарів озимого ячменю. Складно було, але виходячи з тієї ситуації, яка була, знайшли, єдино, мені здається, правильне рішення, ризикнули й посіяли”.

Посівні площі озимих, сказав, не зменшили. 650 з двох тисяч гектарів землі в обробітку перебувають під посівом озимих.

“Яка була в нас сівозміна, така й залишилась. У світі очікують недобір кукурудзи, тому, мені здається, попит на пшеницю, ячмінь буде достатнім. Відповідно, з економічного боку було доцільно сіяти цього року саме озимі культури”.

Агроном сільгосппідприємства Василь Хоменко перевірив, як після дощів 5 та 6 жовтня зійшли перші посіви озимого ячменю.

“Опади нерівномірно випали по території господарства – десь більше, десь менше. Але десь від 50 до 60 міліметрів по господарству випало опадів”.

Ячмінь, сказав, посіяли 3 жовтня, а за день пішов дощ. Якби ж затягли із сівбою, то через велику інтенсивність та кількість опадів 5-6 жовтня не могли б вийти в поле ще, мінімум, тиждень.