Просто скидали тіла: вчені розкривають похмурі таємниці катакомб у Парижі

Таємниці паризьких катакомб нарешті будуть розкриті. Науковці та археологи хочуть з'ясувати, скільки людей поховано в лабіринті тунелів, що складають Les Catacombes, що їх убило і як упродовж століть розвивалися хвороби, що могли призвести до їхньої загибелі. Під час першого наукового дослідження цього місця група археологів, антропологів, біологів і лікарів вивчає деякі зі скелетів приблизно 5-6 мільйонів людей, чиї кістки були скинуті в кар'єри наприкінці XVIII — початку XIX століття. Про це пише The Guardian.

"Хоч як це дивно, але ніколи не проводилося серйозного наукового дослідження катакомб", — сказав Філіп Шарльє, який очолює проєкт.

Він каже, що у світі є й інші оссуарії, але цей, імовірно, найбільший, тому він унікальний. І це ідеальне місце для проведення антропологічного та палеоантропологічного дослідження.

Знак біля входу в Les Catacombes, 300-кілометрову мережу тунелів на глибині 20 метрів під землею, попереджає 550 000 відвідувачів цього місця на рік великими літерами: "Стій! Це Імперія Смерті".

У другій половині XVIII століття міська влада вирішила ексгумувати тіла, поховані на цвинтарі Les Innocents (Цвинтар Безневинних) недалеко від нинішнього району Les Halles у центрі Парижа, а також на інших переповнених міських кладовищах, нібито через загрозу епідемії.

"Історія свідчить, що люди пили, їли або танцювали в підвальній таверні чи кабаре, коли стіна руйнувалася, і на них падали тіла, які розкладалися. Тільки уявіть собі цю сцену. Саме тоді влада зрозуміла, що паризькі кладовища більше не можуть вміщати стільки мерців. Вона вирішила, що міазми небезпечні для громадського здоров'я, тому було створено комісію, щоб вирішити проблему", — сказав Шарльє.

Науковці вважають, що в Парижі існувала реальна фінансова та економічна зацікавленість у поверненні землі у власність.

1788 року під покровом ночі розпочалася операція з вилучення мільйонів похованих тіл. Їх викопували і вантажили на вози, запряжені волами, які гуркотіли містом у супроводі священика в тодішні передмістя.

"Їх просто скинули в занедбані шахти кар'єра, які служили для видобутку каменю, що використовували для будівництва Парижа, і залишили зваленими там, де вони впали", — сказав Шарльє.

1810 року генеральний інспектор каменоломень, дворянин Луї-Етьєн Ерікар де Тюрі, вирішив, що слід виявити повагу до померлих, і розмістив черепи та довгі кістки — стегнову, велику гомілкову, плечову — у вигляді декоративних стін, відомих як "гааги".

"Він перетворив його на місце, яке могли відвідувати не тільки туристи, а й як свого роду філософський кабінет із вигравіруваними написами", — сказав Шарльє.

Але за ретельно збудованими кістяними фасадами в безладді лежать кістки, що залишилися.

Сьогодні в іншій ділянці лабіринту тунелів муляри, найняті Управлінням катакомб Парижа, яке управляє об'єктом культурної спадщини, ремонтують частину кістяної стіни, яка обвалилася через підземні води.

Після того, як 2022 року звалилася одна з кістяних стін, команді Шарльє з Версальського університету і Сен-Кантен-ан-Івелін було надано можливість вивчити це місце.

Крім вивчення ампутацій, трепанацій, розтинів і бальзамування, яких зазнали померлі, дослідження охоплює те, що вчені називають палеопатологією, щоб визначити, на які захворювання і паразитарні інфекції вони страждали, а також на отруєння важкими металами, включно зі свинцем, ртуттю, миш'яком і сурмою.

Шарльє каже, що хвороби, які залишають сліди на кістках людини, включно з рахітом, сифілісом і проказою, легше ідентифікувати, але витяг ДНК із зубів дає змогу їм точно визначити збудників інфекцій, як-от чума, яка вбиває надто швидко, щоб залишити слід.

"Ми також можемо побачити, наприклад, чи є сифіліс, який убив когось у XVI столітті, тим самим сифілісом, що й сучасний сифіліс, або ж збудник захворювання зазнав мікроеволюції", — додав він.

Досі команда Шарльє сканувала кістки і відбирала зразки. Він каже, що радіовуглецеве датування, яке їм ще належить провести, дасть їм змогу встановити вік кісток, а простий підрахунок має дати точнішу оцінку кількості тіл у катакомбах. Він очікує, що ця цифра перевищить 6 мільйонів.

Проєкту вже третій рік, і команда представить перші попередні результати до кінця року. Шарльє пророкує, що робота переживе його кар'єру.

"Завдання колосальне. Це робота без кінця. Я думаю, діти-студенти моїх учнів продовжать це, і це добре", — сказав він.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про найжахливіші місця у світі. Катакомби Парижа теж увійшли до списку, як "Острів смерті" в Італії та покинутий госпіталь у Німеччині.