Темою ядерної зброї було вдало актуалізовано План перемоги. Зведення інформаційної війни 12–18 жовтня

План перемоги від В. Зеленського озвучений, але до глобальних змін наративів не призвів. Так, попри наголошення на важливості вступу до НАТО, немає певності, що сам Альянс планує запрошувати Україну найближчим часом. В другій половині тижня помітну увагу привертає потенціальна українська ядерна зброя. В. Зеленський заперечує таку опцію, але створюється помітне зацікавлення.

Новин з фронту не дуже багато, але помітні натяки на ситуацію – як-от евакуація Куп’янська. Міжнародний трек загалом виглядає тривожно: Росію дієво підтримує Китай, КНДР посилає своїх військових в російську армію. О. Шольц готовий до переговорів з В. Путіним, а М. Джонсон розповідає про небажання підтримувати Україну. Російський політикум традиційно погрожує: Варшаву назвали частиною Російської імперії. Втім, дещо розраджує українців справа Wildberries. Новини про зрадників, паліїв та навідників розбавлені історією «Богородиці».

Індекс настроїв соцмереж щодо війни минулого тижня тримався як і попереднього досить низько на рівні мінус 15 пунктів.

Презентація плану перемоги одразу стала топ-темою, але у перших реакціях переважав негатив через начебто нереалістичність. Проте згодом  презентація Плану у ВР спричинила сплеск уваги новинних ресурсів у проукраїнському сегменті – з поширенням стисло змісту кожного озвученого пункту.

Разом з тим, не менш помітною є критика влади: її лейтмотиви (серед опозиційних депутатів на кшталт О. Гончаренка, лідерів думок, деяких західних аналітиків та пересічних користувачів) – план нереалістичний, до НАТО не візьмуть, дозволу на далекобійні удари не буде, участі в збитті російських ракет/авіації не буде. Україна всю відповідальність за перемогу перекладає на Захід, а сама «провалила мобілізацію, будівництво фортифікацій» тощо. Владі закидають неадекватність, відрив від реальності. Ймовірно, далися взнаки розбіжності щодо ЦА: пункти плану стосуються Заходу, але адресатом виступило українське суспільство.

Проросійські автори тяжіли до іще менш конструктивної критики та маніпуляцій. Так, помітний К. Бондаренко з юридичною казуїстикою: про те, що норма щодо неядерного стримування суперечить (нібито) статті КУ про заборону розміщення іноземних військових баз, а земля та надра належать українському народу, мовляв, без його згоди Зеленський пропонує їх віддати іноземцям.

Попри таку неоднозначну першу реакцію, дуже вдалим ходом є запуск (і офіційне заперечення) теми можливого створення Україною ядерної зброї. Це привернуло увагу до загальної риторики української сторони і до «Плану перемоги» зокрема, підвищило настрої українських громадян.

Перше збиття ворожого літака українським F-16 отримує додаткові підтвердження. 12 жовтня в українських соцмережах почали з’являтися поодинокі чутки про збиття ворожого Су-34 українським F-16, з посиланнями на російські неофіційні джерела. Тієї ж доби українські новинні та регіональні спільноти, а також чоловічі акаунти, поширювали цю звістку вже набагато помітніше, з посиланням на ISW. У реакціях до цих дописів переважає емоція радості, недовіри не фіксується.

Поточна світова підтримка додає оптимізму, незалежно від настроїв щодо презентованого плану перемоги. У день презентації Плану перемоги - серія позитивних інфоприводів: про вихід у море на випробування корвета «Гетьман Іван Мазепа», появу орієнтовних термінів проведення засідання «Рамштайну», плани Австралії передати 49 Abrams, пакет від США на $425 млн. Експосол В.Чалий схвально відгукується про останнє і пише, що це може частково закрити негайні потреби для оборони.

ГУР вдаліше комунікує операції на фронті, порівняно з іншими  підрозділами. А от покровський напрямок висвітлюють неофіційні джерела. Помітним стало інформування про зачистку 400 га лісу і знищення майже цілого полку росіян на Харківщині. Це чи не найбільш медійна операція, до інших звитяг на фронті увага в той день є доволі обмеженою. Згодом в інфополі підхопили інформацію ISW щодо успішного просування Сил оборони поблизу Покровська і Торецька, відновлення там позицій. На цьому тлі менш помітними є тривожні сигнали щодо дій з боку росіян. Так, Bild заявляє про просування ворога біля Часового Яру і плани взяти місто під контроль (разом з Покровськом) до настання зими – але загалом теза про триваючий ворожий наступ протягом тижня поступово втрачає вагу.

Мотиваційні, але правдиві історії про долучення до лав захисників дещо врівноважують критику примусової мобілізації. Такі історії комунікуються частково й офіційними джерелами, як от ГШ (про командира гармати «Цезар», у якого за всю війну не було втрат навіть пораненими), і пабліками державних ЗМІ (Укрінформ – про пілота І. Смеречанського). Долучаються до комунікації подібних історій й інші медіа.

Конфлікт довкола рейдів ТЦК спричинив хвилю критики як ухилянтів, так і дій влади. Перші кадри силових затримань представниками ТЦК стали з’являтися ще пізно ввечері у п’ятницю. Але повноцінна хвиля обговорення стартувала тільки на початку звітного тижня: підключились і спільноти, і лідери думок, і пересічні користувачі. Порядок денний взяла під контроль провійськова «бульбашка», транслюючи меседжі на кшталт «А якби сюди прийшла р*сня, ви б теж кричали ганьба?» (вірусно цитують ветерана 93 бригади на ім’я Артем).

Деякі новинарі та ЦПД стверджують, що більшість перевірок проходила насправді спокійно й обурення діями ТЦК було інспіровано з подачі саме проросійських ресурсів, що зманіпулювали цією темою. Надалі повідомлення про перевірки ТЦК стали надходити й з інших міст та закладів, з’явилася й критика влади за «провал мобілізації».

Проросійський сегмент передбачувано висміює подібні силові дії й апелює до теорій змов: згадує про «спонсорування» С.Вакарчука Демпартією США і Дж.Соросом (О.Царьов), схвалення В.Зеленським «полювання на людей» (Б.Рожин), загадкове мовчання з боку самого С.Вакарчука тощо. Тим часом у кримських проросійських спільнотах ширилися новини про численні дзвінки з повідомленнями, що треба з’явитися о певній порі до військкоматів, оскільки оголошено нібито «другу хвилю мобілізації».

Емоції українців щодо війни

Гнів присутній в 33% постів на тему війни. Найбільше гніву на росіян, гнів зростає при повідомленнях про обстріли та руйнування. В кінці тижня при публікації фото/відео корейських солдатів – гнів на їх залучення. Тримається гнів на зрадників серед українців. Гнів на ухилянтів через ситуацію з концертом Океану Ельзи зростає. На владу і на ТЦК – зростає теж. Є гнів на західних партнерів, говорять про невиконання зобов’язань, слабку підтримку, відтермінування вступу до НАТО.

Тривога – 20% – очікують нових атак росіян, обговорюють ситуацію на фронті особливо в районі Покровська. З початку тижня тримається тривога через залучення північнокорейських солдатів до війни в Україні, яка постійно підживлюєтеся новинами та заявами про їх кількість.

Радість – 17% – світова підтримка: США, Німеччина, Нідерланди, інші.  ЗСУ вперше збили російський Су-34 за допомогою F-16. Також радість через успіхи ЗСУ та зростання втрат росіян.

Сум – 10%.

Гордість – 7% – помітна в постах-привітаннях з Днем капелана та Днем створення УПА.

Надія – 7% – протягом всього тижня тримається надія на вступ України в НАТО, надія на світову підтримку та надія на перемогу.

Вдячність – 4%.

Сміх – 2%.

Втома – 1% – помітніше на початку тижня; під кінець тижня, коли більш активні обговорення різних нових інфоприводів, втоми менше.

Чоловіки протягом всього тижня більше цікавились темою північнокорейських солдатів, обговорювали план Зеленського та світову підтримку.

Жінки більше писали про волонтерство та втому від війни.

Протягом всього тижня в соцмережах багато тривоги, суму, гніву на росіян, радісних новин мало.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом двох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Титульне фото: президент України Володимир Зеленський представив зміст Плану перемоги під час виступу у Верховній Раді (пресслужба президента України)