Влада планує змінити оподаткування грального бізнесу та створити єдину платіжну систему

Влада у кілька етапів хоче реформувати сферу грального бізнесу. І другим пунктом, після ліквідації Комісії регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), є зміна оподаткування грального бізнесу, пише Євген Плінський у статті «Перевернути гральний стіл. Що не так із гральною індустрією і що з цим хоче робити влада». Зокрема, сьогодні платіжні системи стали інструментом податкових схем.

«Другий пункт першого етапу реформи — концепт зміни оподаткування та системи проведення платежів, які фактично візьме під прямий контроль НБУ. Цей радикальний крок у реформі має розв’язати найголовнішу проблему індустрії — ухилення від сплати податків і неконтрольованість державою руху гральних коштів», – пише автор та зазначає, що в його розпорядженні опинилася одна з урядових концепцій можливих змін.

Плінський підкреслив, що сьогодні ніхто не розуміє, скільки насправді грошей обертається у гральній індустрії. Так само як немає розуміння межі дохідності для бюджету від оподаткування. Адже на різних етапах їх сплати оператори використовують різні інструменти оптимізації.

Для порівняння та розуміння:

• 2021 року гральна індустрія сплатила 204,8 млн грн податків;
• 2022-го — 730,9 млн;
• 2023-го — 10,4 млрд;
• за дев’ять місяців 2024-го –  вже 13,5 млрд (прогноз на рік — 17–18 млрд).

«Цифри більш ніж красномовні. Гральна індустрія постійно веде перегони з народними депутатами та НБУ в паралельному пошуку схем податкової оптимізації і затиканні цих прогалин. Міскодинг, дропи тощо. Ці слова та схеми ми з вами відкрили для себе десь одночасно з легалізацією грального ринку, що ще раз свідчить про повну неготовність податкової інфраструктури до виходу цього ринку в легальну площину. Хоча, нагадаю, про такий сценарій експерти попереджали ще 2020 року», – пише Плінський.

За словами автора, хоч податки на «ігорку» в Україні і є одними з найвищих, це компенсується традиційною необов’язковістю їх платити. При цьому реальна цифра того, що обертає гральний бізнес, зараз невідома нікому.

При цьому автор називає радикальною ідею тимчасово замінити найбільш оптимізовані 18% GGR та 18% ПНП сплатою 5% із валового виторгу, який братимуть «на вході» грошей. Окремо також пропонується додати 2,5% (чому не 3,5?) військового збору.

«Чи збільшить це бюджетні надходження — наразі незрозуміло, в доступній мені концепції реформи цих розрахунків немає, проте, гадаю, десь вони мають бути, адже зміну податкового навантаження на те, що призведе до зменшення відрахувань до казни, пояснити суспільству буде складно», – пише Плінський.

Також він додає, що разом зі зміною податків влада хоче впровадити єдину платіжну систему, до якої мають під’єднати всіх операторів грального ринку. Її має створити Національний банк України або з нуля, або відібрати на якомусь конкурсі з уже наявних. 

Таку платіжну систему постійно моніторитиме регулятор. Також за задумом, система отримає право конвертувати деякі криптовалюти в рамках роботи операторів ринку. 

«А тепер спробую трохи пояснити такий крок. Платіжні системи справді стали частиною «грального синдикату» та глибоко увійшли в співпрацю як із операторами ринку, так і з КРАІЛ. Вони не просто обслуговують фінансові транзакції на ринкових умовах, а відверто сприяють різноманітним схемам ухилення від сплати податків, обходу моніторингу руху грошей тощо. Без сприяння інфраструктури проведення платежів це було б неможливо», – зазначив Плінський.

Тому, наголошує автор, наведення ладу в даному питанні та створення єдиної надійної та прозорої платіжної системи  виглядає логічним та правильним. Щоправда, дискусія щодо свободи ринку все ж залишається, хоча цей ринок дискредитував сам себе.

«На цьому перший етап реформи завершується, адже його завдання, як я вже зазначав, — «відбілити індустрію» та створити плацдарм для здорового й прозорого ринку», – зазначив Плінський.

Початковим пунктом першого етапу реформи, за його словами, є ліквідація КРАІЛ. Замість неї планується створити «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор». Якщо відповідний законопроєкт ухвалять, то нова «Агенція регулювання азартних ігор» (АРАІ) втратить значну частину автономності та колективної безідповідальності, які має КРАІЛ. Натомість АРАІ набуде певного контролю з боку уряду. Базові ж функції Агенції, згідно з проєктом закону, фактично дублюватимуть повноваження КРАІЛ.