«Якби люди знали всю правду про війну, то вони були б дуже засмучені», — Олег Сенцов про свій новий фільм «Реал»

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Олег Сенцов доєднався до українського війська та воював на південно-східному напрямку. Влітку 2023-го, коли його БТР був уражений ворогом, Олег разом із побратимами опинився в найближчий траншеї та за допомогою радіозв’язку намагався організувати евакуацію частини свого підрозділу, що перебував під обстрілом, майже без боєприпасів, на позиції під кодовою назвою «Реал». Ці події Сенцов випадково зняв на свою камеру GoPro.

«Реал» — це свого роду репортаж у межах окопу. Про бойові дії можна здогадатися з ближчих чи дальших вибухів і пострілів, звуків техніки, що проїжджає, й інтенсивних перемовин, мета яких — урятувати бійців від загибелі. Хоча історії як такої тут нема, «Реал» справляє сильне враження самим ефектом занурення в неприкрашену рутину війни.

Українська прем’єра фільму відбулася на фестивалі «Київський тиждень критики». Після показу Олег Сенцов відповів на питання преси й глядачів.

Прем’єра фільму «Реал» на фестивалі «Київський тиждень критики»

— Олеже, ви наче не збиралися робити кіно про війну. То як з’явився цей фільм?

— Почну з того, що це не зовсім кіно. У фільмі, байдуже, документальному чи ігровому, є початок, є кінець, є якась драматургія. Тут немає нічого такого. Є просто один кадр довжиною півтори години, знятий випадково під час одного з боїв того літа. Це бій за позицію «Реал», причому сам бій ви не побачите, оскільки я сам був на іншій позиції. Коли я подивився цей матеріал на своїй GoPro через пів року після того бою, то хотів його видалити, бо думав, що це нікому не цікаво. Але я його передивився ще раз і зрозумів, що щось там є. І це треба показати людям, щоб вони відчули, якою є справжня війна.

— Що було найскладнішим під час роботи над фільмом?

— Насправді фільм дуже простий, як ви бачите. Він складний емоційно, внутрішньо. Монтажу нема, кольорокорекція мінімальна. Найбільше роботи зі звуком. Камера GoPro пише дуже поганий звук. Діалоги ще так-сяк можна було витягти, а відновити оці всі дії довкола нас — набагато важче. До того ж я не міг бути постійно в Києві, де тривала робота над «Реалом». А, головне, як пояснити звукорежисерові, який не був на війні, те, як працює танчик, як працює міномет, як ідуть усі розриви? Тому що я їх чую на GoPro, знаю, як воно було, видно по реакції людей, як воно все пролітає або мимо, або по нас. Більше було мимо, на щастя, як ви бачили.

Олег Сенцов під час прем’єри фільму «Реал»

І ось треба людям це пояснити: чим відрізняється вибух міни від танкового снаряда, а вибух танкового снаряда — від артилерійського. І немає бібліотеки звуків, зручної програмки: натиснув кнопку — і маєш вибух танку, вибух артилерії. Вони все це відновлювали в умовах студії, тож тут переважала робота над звуком, і вона була зроблена дуже добре, дякую Мостовому та його хлопцям. Вони відтворили картину бою. Не прикрашали, нічого не втратили, зробили все, як воно було плюс-мінус.

— Що цивільним людям можуть донести ці відео на GoPro? Тому що це не те саме, що дивитись ігрове кіно про війну, це не те саме, що дивитися щось змонтоване…

— Відео з GoPro найбільш чесні, тому що професійним знімальним групам і журналістам важко дістатися до того «м’яса», де все це відбувається, тому що це небезпечно. Ніхто не візьме на фронт непідготовлену людину. Багато хто просився зі мною, мовляв, візьміть мене на штурм. Люди, слухайте, це небезпечна історія, не всі повертаються. І тому зняти інакше це неможливо. Тому тільки GoPro.

Є, правда, інша проблема: багато хто фільмує на GoPro реальний бій, потім роблять монтаж, накладають музику і виходить такий Голлівуд-рок-н-рол. І це теж частина війни. Ми теж такі відео дивимося, іноді для того, щоб побачити якісь помилки або, навпаки, якісь фішки — там багато всяких нюансів. Але ці відео дають відчуття, що війна — це круто, весело і драйвово. Ні, це не так весело, як може здатися, це не завжди круто, буває часто так: біжи, щось не те, пішли не туди, нема зв’язку, ти не проїхав, а те не там — усе, що ви бачили в «Реалі». Це не те, що на екрані сильно безталанні бійці. Це насправді звичайна історія, плюс-мінус однаково всюди, тому що на бойові дії впливають багато факторів. Тому для мене це чесне відео, і я люблю зйомки, які показують справжнє. А щодо ігрового кіно не знаю. Я от кінорежисер, але зняти ігровий фільм про війну я наважуся дуже нескоро.

Олег Сенцов під час прем’єри фільму «Реал»

— У фільму була міжнародна прем’єра на фестивалі в Карлових Варах. Як реагувала іноземна авдиторія?

— Коли я подивився перший раз це відео, то подумав, що так, спогади одразу накривають. Але чи буде цікаво іншим? Тому ми зробили невеличку фокус-групу: зібрали друзів-кіновців, не пов’язаних із війною, влаштували показ. Вони подивилися і сказали: «Так, це треба показувати людям». Тоді вирішили робити фільм, почали роботу над звуком. Подалися на фестивалі. Нас узяли Карлові Вари. Ось ми туди їдемо і теж не знаємо, яка буде реакція. Адже виходить по суті радіоп’єса, майже нічого не відбувається, треба слухати або читати титри, багато військових термінів, тільки ближче до кінця зрозумілий малюнок, історія бою. І ось глядачі — і звичайні, і критики — сказали, що ти занурюєшся в атмосферу бою. Що занурення дуже сильне. Карлові Вари — це ж по факту село, ідеш вулицею, зустрічаєш людей, вони кажуть: «О, ми дивилися твоє кіно». Була дуже хороша реакція. Тому я радий, що воно відбулося. Це, з одного боку, пам’ять про наших хлопців, а, з другого, це можливість для людей, не дотичних до війни, її трохи відчути.

Олег Сенцов під час прем’єри фільму «Реал»

— У фільмі вражає ваш спокій. В одній сцені лунає команда «Всім розійтися!», тому що забагато людей скупчилося в одному місці. Чи ви тоді, можливо, відчували, що бійці інтуїтивно стягуються до вас як до точки спокою?

— Ні, такого не було, ніхто не стягувався. Там просто і так невелика траншея, цей «Марсель», може, метрів 50. Там понад десять людей зібралося, а потім ще прийшли розвідники. Тобто просто такий плотняк, ніякої душевної філософії, суто військова історія. Хоча в новачків буває ця проблема, що коли починається двіж, вони друг до дружки як до мамки жмуться. Головна помилка всіх новачків на війні. І ти це розганяєш, тому що не треба скупчуватися. В тому проході було небезпечно, але я весь час стояв там, бо тільки там брала радейка. Тобто в мене єдиного був зв’язок і тільки в цьому місці.

А спокійним треба бути. Тому що якщо втратиш спокій, то нічого не буде.

Прем’єра фільму «Реал» на фестивалі «Київський тиждень критики»

— Скільки процентів того, що відбувалося і відбувається у вас там, ви здатні розповісти своїм близьким?

— Це важке запитання. Якби люди знали всю правду про війну, то вони були б дуже засмучені. Тут справа внутрішня, розумієте. В кого як. Буває, з бою виходить один нормальний, а другого поплавило. Від реакції залежить. Внутрішнє все одно. Ти завжди розумієш, що десь щось недоробив, десь недокрутив. А якби ти робив отак і так, то хтось би там вижив. І це важко. І про це в кіно не покажеш. І нікому не розкажеш.

Фото: «Детектор медіа»